Світова призерка Оксана Хвостенко: Донечка вже стріляє, а син у футболі, каже, що біатлон – то ваше з татом

Світова призерка Оксана Хвостенко: Донечка вже стріляє, а син у футболі, каже, що біатлон – то ваше з татом
Оксана Хвостенко з донькою Анею
Іван Вербицький

Інтерв’ю яскравої в недалекому минулому спортсменки «Главкому»

Оксана Хвостенко була найяскравішою українською біатлоністкою першого десятиліття 2000-х років. Попри те, що то був період занепаду найпопулярнішого виду спорту в нашій державі, чернігівська спортсменка здобула чотири медалі чемпіонатів світу і шість разів підіймалася на подіуми етапів Кубка планети. Оксана була тим лідером, яка у не найліпші часи постійно згадувала про нашу державу на найвищому біатлонному рівні.

Нині Хвостенко – мама і дитячий тренер. Вона захоплена вихованням діток, але при потребі знову виходить на дистанцію. Минулої суботи в рідному Чернігові Оксана другий рік поспіль стала переможницею Гонки чемпіонів. На цей раз – у парі з Артемом Тищенком. При цьому стріляла блискуча в недалекому минулому біатлоністка так гарно, що складалося враження, немов вона хоча й не виступає, але продовжує серйозно тренуватися.  

«Будь-який старт сприймаю так само як тренування»

Їхала на старому багажі, навіть цьогоріч особливо й не готувалася, - заперечує це припущення Оксана в інтерв’ю «Главкому». - Влучність не зникла, бо навик нікуди не дівається. Старі напрацювання зникнути водночас не можуть. У принципі, стріляти я любила завжди. Оскільки є до стрільби інтерес, то виходить влучати досі, навіть не маючи за плечима особливої практики. Для мене й зараз немає проблеми в тому, щоб взяти гвинтівку і попрацювати лежачи чи стоячи. Стріляти в біатлоні мені подобалося найбільше.

Невже зараз не стріляєте навіть у своє задоволення?

Ні. Хіба можу взяти гвинтівку і під час тренувань показати, як треба працювати, дітям. На більше банально бракує часу. Про фізичні навантаження взагалі мовчу. Точніше, впродовж дня так зі своїми дітьми набігаєшся, що нічого іншого вже й не треба (сміється).

У виставкових гонках берете участь, бо просять організатори?

Та й самій цікаво. Тут є інтрига, азарт. Крім того, це нагода зустрітися зі старими друзями, яких після завершення кар’єри бачу не так уже й часто. Змагання на кшталт Гонки чемпіонів – то ще й шанс посміятися, позгадувати минуле в колі людей, з якими провела разом багато років. І, звісно, це шоу для вболівальників. Ми маємо популяризувати свій вид спорту.

2008_deryzemlya-khvostenkoОксана Хвостенко і Андрій Дериземля - переможці Різдвяної гонки-2008

До всього перегони такого формату вам ще й непогано даються. Достатньо згадати, що ви разом з Андрієм Дериземлею виграли найпопулярніші старти такого формату – Різдвяну гонку в німецькому Ґельзенкірхені в 2008 році.

То радше так виходить. Так, комусь виступати в таких перегонах легше, бо немає психологічного тиску. Але для мене то не було проблемою й під час офіційних стартів. Морально стійкою, врівноваженою була завжди, незалежно від обставин. Для мене найважливішим чинником завжди залишався азарт. Головне, щоб було цікаво. А загалом будь-який старт сприймаю так само як тренування. Просто інша атмосфера, більше людей.

«Я серед тих, кому не пощастило. Думаю про це і мене це заспокоює»

Поза спортом ви уже понад сім років. Не відчуваєте браку змагального гарту?

Важко було попервах. Дуже важко, бо різко змінилася специфіка зайнятості і адаптуватися до іншого ритму було непросто. Роки два витратила на те, щоб звикнути до нових реалій. Точніше, той час витратила, щоб повноцінно ввімкнутися в іншу роботу, а не просто жити.

У вас, якщо я все правильно розумію, завершення кар’єри співпало з декретною відпусткою.

Не відразу. Донечку Аню народила через рік. До того ж набрала групу діточок і почала працювати з ними. Це теж біатлонне середовище і в ньому почувалася комфортно. Звикати довелося лише до специфіки роботи з дітьми. Біатлонні тонкощі продемонструвати – не проблема. Важче знайти підхід до кожної дитини.

hvostenkoОксана Хвостенко відзначається вражаючим спокоєм. Фото Андрія Вербицького

За тривалий час маршрут від шведського Естерсунда, де біатлонний сезон зазвичай відкривається і норвезького Голменколлена чи російського Ханти-Мансійська, де він завершується, мабуть, вивчили на пам’ять і встигли до нього звикнути. Тренуючи дітей, ви фактично не виходите з дому.

Попервах постійні переїзди у вже звичні місця відверто втомили. Тож коли завершила виступи, спершу не хотіла їздити взагалі нікуди. Жадала нарешті побути вдома. Наситилася мандрівками по горло. Але з часом, звісно, якась ностальгія з’явилася. Правда, зараз достатньо виїхати кудись на тиждень чи два, трохи відновитися для подальшої роботи морально і знову хочеться назад у Чернігів. Роз’їзди мені зараз вже не потрібні. Мені легко тут, з дітьми. Все ж я, мабуть, більше домашня людина.

Ви були найяскравішою українською біатлоністкою першого десятиліття 2000-х, на чемпіонаті світу-2008 в Естерсунді виграли три медалі. Ці досягнення повністю вгамували ваші спортивні амбіції?

Якби ще вдалося здобути олімпійську нагороду, було б просто чудово. Але раз її немає, то доля гіркоти чи невдоволення, мабуть, присутня. Проте вигравати медалі на Іграх щастить далеко не кожному. Я серед тих, кому не пощастило. Думаю про це і мене це заспокоює.

«Ставлю себе з діточками на один рівень»

Крім того, вам трохи не пощастило виступати в період, коли велике покоління Зубрилової, Водоп’янової, Лемеш і Петрової сходило, а нові зірки ще тільки проходили процес становлення…

Знаєте, мені навпаки подобалося, що юні дівчата до мене тягнуться. Мова про Олену Підгрушну, Валю і Віту Семеренко. Я для них була певним прикладом, вони могли у мене чомусь навчитися. Це теж приємно. У мене не було жодного розчарування, що не дотягла до Олімпіади в Сочі, на якій дівчата виграли золото. Я раділа за них. У мене теж було чимало подіумів, медалей. Кожне таке досягнення було великим щастям. Сподіваюся, у майбутньому наші хлопці й дівчата виграватимуть іще частіше.

До речі, Валя, Віта, Лєна і Юля Джима донедавна теж були у схожій зі мною ситуації. Вони – а за спиною тривалий час нікого не було видно. Добре, що поряд є досвідчені особисті тренери, які вміють за умови недостатньої конкуренції підтягувати підопічних, тримати їх у тонусі. Хоча ліпше, звісно, щоб процес зміни поколінь був плавнішим.

p8170125Оксана Хвостенко вміє знаходити спільну мову з дітьми. Фото Андрія Вербицького

Пригадую зиму 2005-го, коли спілкувався з вами і В’ячеславом (чоловік Оксани – колишній капітан чоловічої збірної України з біатлону В’ячеслав Деркач) у кімнаті котеджу в Тисовці. Ви тоді розповідали, що сумуєте за маленьким сином Микитою, якому лише рочок і якого залишили з бабусею. Нині Микита уже вищий за батьків…

Хочете сказати, що діти стрімко ростуть? (сміється) Я й сама себе найчастіше уявляю не суворим тренером, а ставлю на один рівень з тими діточками, які у мене займаються. Причому не розділяю підопічних на топових чи нетопових, молодших чи старших. Усі рівні. Виглядає, що діти мені теж довіряють, ставляться з теплотою, немов до мами. Штучної дистанції з дітьми не створюю взагалі. Разом сміємося, жартуємо. І мені так теж простіше.

Власне, Микиті з Анею я теж довіряю не менше. Звісно, більше хотіла, щоб Микита теж був біатлоністом. Але він сказав: «То ваше з татом». І хоче займатися футболом. Тренується у школі «Десни». Правда, не зовсім виходить – то травми, то команда не формується, одні діти йдуть, інші приходять. Як на мене, то не його вид спорту. Але Микита вважає інакше і я йому не перечу. Дітям нічого нав’язувати не треба.

А ось Ані біатлон подобається. У нас вдома стоїть лазерна гвинтівка, установка. Паралельно ходимо на плавання. Для загального розвитку. Хоча нехай дитина дивиться, що їй більше до вподоби і обирає сама. В біатлон я нікого не затягую.

Іван Вербицький, «Главком»


Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Юлія Джима
Найсильніша українська біатлоністка провела перший збір з командою Словенії
Доротея Вірер
Гаряча красуня, яка стріляє не лише очима. Фантастичні фото біатлоністки Доротеї Вірер
Віта і Валентина Семеренко почнуть змагатися з літа
Сестри Семеренко будуть лідерками збірної України на літньому чемпіонаті світу з біатлону
Дмитро Підручний замість Білорусі поїде в Німеччину
Замість літнього чемпіонату світу чоловіча збірна України з біатлону виступить у Німеччині
Мінмолодьспорту можуть ліквідувати
На сайті президента з’явилася петиція на підтримку Мінмолодьспорту
Налаштування у Дмитра Підручного чемпіонське. Результати теж
Дубль Підручного. Українські біатлоністи пробігли дві контрольних гонки протягом години
Дмитро Підручний
Чемпіон світу Підручний отримав президентську стипендію
Літній біатлон
Жіноча збірна України назвала склад на літній чемпіонат світу з біатлону
Антон Шипулін і Путін. Російські спортсмени давно перетворилися в пропагандистів владного режиму
Їх звичаї. Олімпійського чемпіона допустили на довибори в Держдуму не дивлячись на приховування документів
Дата публікації новини: