Український спорт-2020. Десять знакових подій

підсумки
Український спорт-2020. Десять знакових подій
Український спорт-2020. Десять знакових подій

Коронавірус, Луческу і відродження клубів…

«Главком» визначив десять найрезонансніших подій, які трапилися впродовж 2020 року, але справлятимуть вплив на український спорт ще довго. Звісно, головна глобальна подія зачепила не лише спорт, а людство загалом.

Пандемія коронавірусу зробила 2020-й, мабуть, найскладнішим відрізком з часів Другої світової війни. Торкаючись цієї теми, зосередимося найперше на найболючіших наслідках для українського спорту.

Коронавірус


Через проблеми з позитивними тестами збірна України з футболу під керівництвом Андрія Шевченка понизилася в класі у Лізі націй (Фото: УАФ)

Через проблеми з позитивними тестами збірна України з футболу під керівництвом Андрія Шевченка понизилася в класі у Лізі націй
(Фото: УАФ)

Починаючи з березня, один за одним почали скасовуватись і переноситись міжнародні спортивні змагання у зв’язку з епідеміологічною ситуацією. Першим на рік зсунувся Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні, котрий мав відбутися в китайському Нанкіні. До останнього залишалася невизначеною доля двох головних стартів року – футбольного чемпіонату Європи і літніх Олімпійських ігор.  У підсумку обидва форуми були зміщені в часі на рік і нині точних гарантій, що вони відбудуться, ніхто дати не може. Фактично, в 2020 році в більш-менш повному об’ємі змогли відпрацювати лише футболісти. Європейські клубні турніри були дограні у форсованому режимі, також з одноматчевих протистоянь складалися стартові раунди Ліги чемпіонів і Ліги Європи сезону-2020/2021. В усіх країнах відновилися національні першості. За невеликими винятками, більшість поєдинків відбувається без глядачів.

Найзаможніший футбол намагається не допустити критичної матеріальної скрути. Іншим видам зовсім сутужно. Найчастіше за проведення великих змагань федерації, яким у нинішніх умовах бракує спонсорів, намагаються не братися. Приміром, перенесений на наступний рік чемпіонат світу серед юніорів зі стрибків у воду, який пізньої осені мав відбутися у Києві.

Наразі без глядачів і у форматі спарених етапів (по два поспіль в одному місті) вдалося перезапустити проведення Кубка світу представникам зимових видів. Однак всі ті змагання, які проводяться, супроводжуються регулярним випаданням окремих спортсменів чи цілих команд через здані позитивні тести на коронавірус.

Чи не найбільш постраждалою в цьому контексті виявилася збірна України з футболу, котра в заключному матчі групового турніру Ліги націй мала грати зі швейцарцями на виїзді за право залишитися в елітному дивізіоні. Україна обіграла Швейцарію вдома, здобула сенсаційну перемогу над збірною Іспанії й вважалася у протистоянні фавориткою. Однак напередодні гри головний лікар кантону Люцерн заборонив проведення матчу, бо за підсумками тестування на місці події в українців виявлено три нових позитивних випадки. Як альтернативу гостям запропонували привезти на матч іншу, зібрану наспіх команду, але Українська асоціація футболу від такої пропозиції відмовилася. Як наслідок, УЄФА зарахувала команді Андрія Шевченка поразку, відповідно понизивши її в класі. УАФ збирається подавати протест, але надій на позитивне для українців вирішення конфлікту мало.

Чемпіонат Європи у Києві

Українські майстрині групових вправ здобули на домашньому Євро чотири медалі. Світлина Марії МузиченкоУкраїнські майстрині групових вправ здобули на домашньому Євро чотири медалі. Світлина Марії Музиченко

Одним із тих нечисленних офіційних стартів з олімпійських видів, який вдалося провести, був 36-й чемпіонат Європи з художньої гімнастики в київському Палаці спорту. Змагання до останньої миті залишалися рід загрозою зриву не лише через непевну ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції в українській столиці, а й через проблеми з фінансуванням. За інформацією «Главкома», міністр молоді і спорту Вадим Гутцайт під час однієї з розмов із організаторами сказав, що вони збираються проводити «танці на кістках». Мовляв, казна порожня і легше від змагань відмовитися.

Проте керівництво української художньої гімнастики настояло на своєму. За словами наставниці збірної України Ірини Дерюгіної, ці змагання були важливими як для її підопічних, так і для суперниць з-за кордону з огляду на подальші перспективи. Річ у тім, що, не маючи певності в майбутньому, окремі дівчата почали залишати спорт.

Зокрема зазнав кадрових змін український квінтет майстринь групових вправ. Проте оновлена п’ятірка українок у складі Валерії Юзьв’як, Анастасії Возняк, Марії Височанської, Маріоли Бондарчук і Діани Баєвої змогли проявити себе з найкращого боку. На чемпіонаті вони здобули чотири нагороди – золото у вправах з м’ячем та командній першості разом із юніорками Каріною Сидорак, Меланією Тур та Поліною Карікою, срібло у вправах з трьома обручами і двома булавами і бронзу в багатоборстві. Крім того, серед юніорок в окремих видах золото у вправі з м’ячем виборола Каріна Сидорак, а срібло зі стрічкою здобула Поліна Каріка. Навіть попри відсутність медалей у найпрестижнішому виді – індивідуальному багатоборстві сеньорок – такий виступ української збірної можна назвати цілком позитивним.

Повернення профільного Міністерства

Міністр молоді і спорту України Вадим ГутцайтМіністр молоді і спорту України Вадим Гутцайт

2 березня 2020 року могло стати датою, що змінила вектор розвитку українського спорту. Саме цього дня при уряді було створено Державне агентство спорту, яке за підсумками відкритого конкурсу очолив тодішній президент Федерації карате України Сергій Левчук. Утім, нового керівника не встигли навіть представити, бо буквально за добу з’явилися чутки про чергові «реформи» – відновлення Міністерства молоді та спорту старого зразка, тобто епохи «до Зеленського».

Зрештою це й сталось 4 березня, очільником Мінмолодьспорту став олімпійський чемпіон Барселони-1992 із фехтування Вадим Гутцайт. Звісно, потреби у функціонуванні ще й Державного агентства спорту він не вбачав і 18 березня звільнив Сергія Левчука. Призначення Вадима Марковича українські спортовці сприйняли з небувалим досі ентузіазмом. Гутцайт теж потішив атлетів дуже швидко, коли довів до завершення ініціативу Мінмолодьспорту часів керівництва Ігоря Жданова з запровадженням в їдальні олімпійської бази в Конча-Заспі «шведських столів».

Власне, наразі в умовах пандемії й відсутності сталого календаря спортивних заходів досягнення нового Міністерства й обмежуються. В актив міністерства можна ще зарахувати і завершення будівництва чи реконструкції старих об’єктів. Мова про спорткомплекс у Сарнах на Рівненщині, базу підготовки в Дніпрі, льодову ковзанку в Маріуполі на Донеччині, біатлонної бази в «Буковелі» на Івано-Франківщині тощо. В 2021-му Мінмолодьспорт анонсує продовження «великого будівництва». Правда, виділив під ці потреби в Державному бюджеті субвенції місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури лише у розмірі 500 млн грн загалом.

А взагалі в олімпійському 2021-му фінансування спорту буде рекордним в історії і сягне 7,8 мільярда гривень. При цьому левова частка цих коштів буде спрямована на підготовку та участь спортсменів у Паралімпійських та Дефлімпійських іграх.

Мірча Луческу очолив київське «Динамо»

Головний тренет ФК «Динамо» Київ Мірча Луческу (фото пресслужби футбольного клубу)Головний тренет ФК «Динамо» Київ Мірча Луческу (фото пресслужби футбольного клубу)

Ця подія стала точкою неповернення у стосунках між власниками київського клубу, братами Суркісами і ультрас «Динамо». Тривала відсутність результату вимагала від керівництва «біло-синіх» змін. Вболівальники закликали президента клубу Ігоря Суркіса відмовитися нарешті від практики запрошення на посаду тренера людей «з динамівськими серцями» і дати шанс іноземному спеціалістові.

Але при цьому прихильники «Динамо» уявити не могли, що їхню настанову виконають саме так. Власники клубу зупинили свій вибір саме на 75-річному румунському спеціалістові Мірчі Луческу, котрий раніше впродовж 12-ти років очолював головних конкурентів киян, донецький «Шахтар». Містер нерідко дозволяв собі не дуже етичні висловлювання на адресу «Динамо» й навіть головної його легенди, тренера Валерія Лобановського.

Попри акції протесту, Суркіси настояли на своєму. «Динамо» провело першу половину сезону-2020/2021 з Луческу, а ультрас – під девізами «Суркіси – ганьба «Динамо» і Lucescu, go away. Фанати нагадували, що не збираються більше терпіти Суркісові-старшому спекуляцій іменем клубу в політичній діяльності члена «Опозиційної платформи – За життя», а Луческу не сприйматимуть, навіть якщо команда постійно перемагатиме. Керівництво думку ультрас почуло і зробило все від нього залежне, щоб впродовж усієї осені команда грала без глядачів. Навіть тоді, коли часткова присутність вболівальників дозволялася.

Перемоги в «Динамо» були. Приміром, над виснаженим після виходу в півфіналу Ліги Європи «Шахтарем» у Суперкубку. Також кияни вперше за останніх п’ять років вийшли у груповий турнір Ліги чемпіонів, обігравши нідерландський АЗ і бельгійський «Ґент». Осінню частину національного чемпіонату команда завершила лідером, але програла «Шахтареві» очний поєдинок з безнадійними 0:3. Так само слабо з ігрової точки зору кияни виглядали в груповому турнірі Ліги чемпіонів, де набрали лише чотири очки в матчах з угорським «Ференцварошем» і завдяки цьому посіли в квартеті третє місце та вийшли в 1/16 фіналу Ліги Європи. А ось у протистояннях з титулованими «Барселоною» та «Ювентусом» «Динамо» виглядало безнадійним аутсайдером, створивши видимість конкурентної боротьби на каталонському «Камп Ноу» найперше завдяки недооцінці суперників. Але навіть за такого ставлення «Барса» «Динамо» перемогла. 

Ломаченко втратив усі титули

Василь Ломаченко програв Теофімо Лопесу одноголосним рішенням суддівВасиль Ломаченко програв Теофімо Лопесу одноголосним рішенням суддів

У 2020-й Україна входила з трьома чемпіонами світу в професійному боксі. І Олександром Гвоздиком, котрий свій чемпіонський пояс втратив, програвши нокаутом росіянину Артуру Бетербієву торік у листопаді, але розраховував на титульні поєдинки найближчим часом. Цьогоріч від тих трофеїв залишився лише пояс WBA в найлегшій вазі, який, перемігши у лютому за очками венесуельця Хсбера Переса, захистив Артем Далакян.

Інші українці наразі з порожніми руками. Найліпша ситуація – в Олександра Усика, котрий, перейшовши у супертяжі, втратив звання абсолютного чемпіона світу у важкій вазі, але після перемоги над британцем Дереком Чісорою претендує на титульний бій з кимось із двох чемпіонів, Ентоні Джошуа чи Тайсона Ф’юрі.

Натомість Олександр Гвоздик навесні шокував звісткою про завершення кар’єри в 33-річному віці. Залишався Василь Ломаченко, який з третьої спроби таки зійшовся з американцем Теофімо Лопесом у бою за два своїх і один суперника чемпіонські пояси в легкій вазі. І програв.

Тепер 32-річному Василеві все доведеться розпочинати спочатку. Лопес відразу заявив, що права на реванш Ломаченкові давати не збирається з огляду на його поведінку перед боєм і відсутність в українця титулів. Таким чином, єдиний варіант для Василя – домовитися про бій з володарем пояса WBC Двейном Гейні, котрого сімейство Лопесів через небажання вести переговори називає «чемпіоном по електронній пошті».

Відродження хокейного «Сокола»

Символічне вкидання напередодні стартового домашнього матчу «Сокола» проводив вихованець клубу, олімпійський чемпіон Олексій ЖитникСимволічне вкидання напередодні стартового домашнього матчу «Сокола» проводив вихованець клубу, олімпійський чемпіон Олексій Житник

Легендарний хокейний клуб зник зі спортивної орбіти в 2014 році після того, як фінансувати його відмовився тодішній власник Сергій Тарута. Нині команда відродилася зусиллями легендарних гравців «Сокола» – воротаря Костянтина Сімчука, олімпійського чемпіона Олексія Житника, ексоборонця команди В’ячеслава Завальнюка. Їм вдалося переконати в доцільності часткового фінансування Київську міську державну адміністрацію й залучити спонсорів.

За короткий проміжок часу керівництво «Сокола» змогло реставрувати приміщення спорткомплексу АТЕК, де команда проводить домашні матчі, а тренери Олег Шафаренко та уже згадуваний Сімчук створили доволі боєздатний колектив, орієнтований на молодих українських виконавців, яких доповнили досвідчені гравці збірної України Андрій Міхнов та Дмитро Німенко, а також сім легіонерів з Росії і Білорусі. Капітаном команди є чемпіон світу-2018 серед юніорів у дивізіоні 1В Фелікс Морозов, а 18-річний вихованець школи «Сокола», воротар Дмитро Кубрицький названий Українською хокейною лігою найкращим гравцем старту сезону.

«Запросили росіян, щоб не влітати «Донбасу» по 15:0», – сказав на старті чемпіонату Олег Шафаренко. На ділі вийшло, що «Сокіл» не просто виглядає боєздатно, двічі переміг чинних чемпіонів «Кременчук» і одного разу «Донбас», але йде в таблиці слідом за донеччанами на другому місці.  

Дві перемоги над «Реалом»

Тренер мадридців, легендарний Зінедін Зідан, не знав, що відбувається з його командою в матах проти чемпіонів УкраїниТренер мадридців, легендарний Зінедін Зідан, не знав, що відбувається з його командою в матах проти чемпіонів України

Чинний чемпіон України з футболу донецький «Шахтар» в 2020-му грав у півфіналі Ліги Європи, де поступився 0:5 міланському «Інтеру». Але найбільше «гірники» здивували не цим півфіналом, а двома перемогами над фіналістом попередньої Ліги чемпіонів мадридським «Реалом» на груповій стадії нового турніру.

На відзнаку заслуговують обидві звитяги. На поєдинок стартового туру до Мадрида донеччани приїхали без семи виконавців, тести на коронавірус яких виявилися позитивними. Мова про Алана Патріка, Тайсона, Жуніора Мораєша, Миколу Матвієнка, Сергія Кривцова, Тараса Степаненка та Віктора Коваленка. Але при цьому «помаранчево-чорні» змогли шокувати суперників трьома «сухими» голами у першому таймі, які провели Тете, Манор Соломон та Рафаель Варан (у власні ворота). У другому таймі «Реал» два голи відіграв і поступився 2:3.

Звичайно, цю поразку «королівського клубу» списували на недооцінку суперника. Натомість у п’ятому турі, коли мадридці приїхали до Києва, про недостатнє налаштування не могло бути й мови. Проте «Шахтар» ідеально відоборонявся, а в другому таймі двічі піймав опонентів на контратаках, які завершили Дентіньо та Манор Соломон. Як наслідок – 2:0.

На завершення донеччани ще й змогли реваншуватися перед «Інтером». Заключну зустріч у Мілані «гірники» звели до нічиєї 0:0, яка вивела «Шахтар» в  Лігу Європи, а суперників залишила на останньому місці. В 1/16 фіналу другого за значенням клубного турніру європейського футболу донеччани зіграють з тель-авівським «Маккабі».

Крах львівських «Карпат»

Специфічне карпатське дербі двох команд одного власника у БурштиніСпецифічне карпатське дербі двох команд одного власника у Бурштині

Черговою жертвою реалій олігархічного футболу, який для України в 21 сторіччі перетворився у звичне явище, стали львівські «Карпати». Олігарх Петро Димінський, скоївши смертельне ДТП в серпні 2017-го, втік за кордон і з того часу від фінансування клубу, президентом якого залишався з 2001-го, відмежувався. Завершилася епопея у травні 2020-го, згідно з офіційною інформацією, викупом частини акцій Димінського колишнім виконавчим директором клубу Олегом Смалійчуком.

Іншою половиною прав на клуб володіє Ігор Коломойський, котрий в життєдіяльності клубу впродовж мінімум років п’яти не брав через матеріальні суперечки з Димінським. Після того, як спроби по контактувати з Ігорем Валерійовичем зазнали невдачі, Смалійчук спершу прийняв рішення не завершувати сезону в Прем’єр-лізі, де «Карпати» й без того були безнадійними аутсайдерами й розпочати відродження клубу з виступів у другій лізі.

Подальші події схожі не то на комедію, не то на фарс.

Переграти Коломойського і змусити його відмовитися від своєї частини акцій Смалійчук і його молода команда вирішили оригінальним чином: передачею клубного герба в руки ультрас команди і створенням у другій лізі ще одних «Карпат», які представляють Галич, а грають у Бурштині на Івано-Франківщині. Проте розрахунок на те, що Коломойський відмовиться від продукту, який знецінився, не спрацювали. Ігор Валерійович надалі на контакт зі Смалійчуком не йшов.

За підсумками осінньої частини сезону номінально основні «Карпати», які квартируються у Львові, з чотирма очками посідають передостаннє місце в групі А другої ліги. Той колектив, який виступає у Бурштині, іде п’ятим. Разом з тим, у жовтні в аматорську лігу України заявилися уже треті «Карпати». До Смалійчука вони стосунку не мають, але теж збираються заявлятися у другу лігу з сезону-2021/2022.

Офіційно ініціаторами відродження є ветерани клубу. Його керівником є колишній нападник Степан Юрчишин, а тренером – ексворотар Андрій Тлумак. Попередньо повідомлялося, що до фінансування команди має стосунок відомий фахівець Мирон Маркевич, але він ці чутки спростував.

Повернення «Будівельника»

Відроджений «Будівельник» наразі перебуває у пошуках своєї гриВідроджений «Будівельник» наразі перебуває у пошуках своєї гри

А ось де Коломойський здивував, так це в історії з баскетбольним клубом «Будівельник». На всеукраїнській арені клуб був відсутній два сезони через величезні борги перед колишніми гравцями і тренерами. Улітку президент клубу Богдан Гулямов разом із колишнім партнером за групою «Приват» Коломойським провели повні розрахунки і клуб був допущений до участі в регулярному чемпіонаті української Суперліги-2020/2021.

Заснований у далекому 1945 році клуб «Будівельник» вигравав золото чемпіонату СССР у 1989-му і був десятиразовим чемпіоном України. У сезоні-2013/2014 «Будівельник» став першим українським клубом, який виступав у Євролізі. Втім, Революція Гідності, російсько-українська війна і зміни в країні змінили пріоритети Коломойського з бізнесово-спортивних у бізнесово-політичні.

Відтоді «Будівельник» зі спортивної орбіти щез і сподіватися на його повернення підстав не було. Однак диво сталося. Інша річ, що подальші кроки керівництва клубу не вражають послідовністю. В кадровому аспекті. Наспіх зібрану за два тижні до старту сезону команду готував колишній гравець «Будівельника» Леонід Яйло. У переддень стартового поєдинку його замінив олімпійський чемпіон Сеула-1988, литовець Вальдемарас Хомічюс. Не встиг новий тренер приглянутися до нового колективу, як команду скосив коронавірус. Два тижні кияни перебували на ізоляції, а коли повернулися, виглядали на майданчику непереконливо. Врешті, після поразки в останньому перед новорічною перервою матчі в Тернополі керівницво клубу вирішило звільнити Хомічюса і повернути на посаду головного Яйла. 

У команді грає чотири американських легіонери, а серед українців виділяється постать 20-річного Платона Хижняка. Тато хлопця свого часу теж виступав за «Будівельник», а згодом у складі литовського «Жальґіріса» з Каунаса став одним із найкращих центрових Європи. Григорій Хижняк раптово помер 5 жовтня 2018 року на 45-му році життя.

Спортивна кінопрем’єра року

Прем'єру «Юкі» відвідала посол Канади в Україні Лариса ҐаладзаПрем'єру «Юкі» відвідала посол Канади в Україні Лариса Ґаладза

У грудні в українських кінотеатрах демонструвалася унікальна для наших теренів документальна стрічка про хокей. «Юкі» – фільм, присвячений легендарним хокеїстам українського походження, котрі в різні роки здобували найпрестижніший трофей світового хокею, Кубок Стенлі. Унікальність фільму полягає в тому, що його автори вживу поспілкувалися з усіма головними героями чи їх родичами. А мова про найвидатнішого хокеїста в історії Вейна Ґрецкі, фантастичного воротаря Террі Савчука, Джонні Буцика, Еріка Нестеренка, Ореста Кіндарчука, Джеффа Чичруна, Кена Данейка, Келлі Груді, Руслана Федотенка. Їх історії вражають і надихають. Кожна по-своєму.

З одного боку, тема етнічних українців в НХЛ – не нова. З іншого – за неї досі ніхто не брався в тому форматі, в якому це зробили автори «Юкі». Режисер-постановник Володимир Мула, сценарист Микола Васильков і вся творча група витягли з легенд хокею те, про що вони досі не розповідали ніколи. І найголовніше – в фіналі фільму легендарний Вейн Ґрецкі словами «Пишаюся своїм українським походженням» нарешті зняв дискусії про свої корені.  

За підсумками показів «Юкі», не дивлячись на прокат в умовах карантину, став найкасовішою документалкою в історії українського кіно. Згідно з офіційною статистикою, за три тижні грудня фільм в українських кінотеатрах переглянуло 4 386 осіб, а прибутки від продажу квитків склали 446 674 гривні.

Зауважимо, що ще на березень була запланована прем’єра іншого українського фільму про спорт. Художня стрічка «Пульс» – реальна історія легкоатлетки Оксани Ботурчук, яка мріяла про Олімпіаду, але замість бажаної поїздки на Ігри потрапили в аварію, в наслідок якої втратила зір. Втім, Оксана не здалася і змогла стати п’ятиразовою призеркою Паралімпіад. Наразі автори вирішили притримати показ фільму до тієї миті, як епідеміологічна ситуація в країні дозволить відвідувати кінотеатри більшій кількості людей.  

Іван Вербицький, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів