Технічний прорив у Британії: нова алмазна батарейка слугуватиме тисячі років
Алмазні батарейки можна легко використовувати в екстремальних умовах
Вчені та інженери з Брістольського університету та Управління з атомної енергії Великої Британії (UKAEA) створили першу у світі батарею на основі вуглецю-14, яка може працювати протягом тисяч років. Про це йдеться у пресрелізі на сайті університету.
У батареї використовується радіоактивний ізотоп вуглецю-14, який застосовується у радіовуглецевому датуванні. Вчені називають кілька напрямів для революційно нового джерела струму. Біосумісні алмазні батареї можна використовувати в медичних пристроях, таких як очні імпланти, слухові апарати та кардіостимулятори, що зводить до мінімуму необхідність заміни та стрес для пацієнтів.
Алмазні батарейки також можна використовувати в екстремальних умовах – як у космосі, так і на Землі, де недоцільно замінювати звичайні батареї. Батареї можуть живити активні радіочастотні маяки, за допомогою яких протягом десятиліть можна відстежувати пристрої на Землі, так і в космосі, такі як космічні кораблі або корисні вантажі.
Том Скотт, професор матеріалознавства в Університеті Брістоля, сказав: «Наша мікроенергетична технологія може підтримувати цілу низку важливих додатків – від космічних технологій та пристроїв безпеки до медичних імплантів. Алмазна батарея працює, використовуючи вуглець-14, період напіврозпаду якого становить 5700 років, для генерації низьких рівнів потужності. Вона функціонує аналогічно сонячним панелям, які перетворять світло на електрику, але замість використання легких частинок (фотонів) вони захоплюють електрони, що швидко рухаються, з алмазної структури».
«Діамантові батареки пропонують безпечний і стійкий спосіб генерації потужності в мікроватах. Це нова технологія, яка використовує штучний алмаз для безпечного «упаковування» невеликих кількостей вуглецю-14», – пояснює директор із тритієвого паливного циклу в UKAEA Сара Кларк.
Раніше група китайських учених розробила унікальний матеріал, який змінює свій колір на молекулярному рівні в залежності від умов освітлення, створюючи нову форму камуфляжу.
Читайте також:
Коментарі — 0