Латвія може ввести заборону на дистанційне навчання українських дітей

У Латвії проживає близько 33 тис. українських біженців, із них майже 80% – це жінки та діти. Зараз освітня система у Латвії намагається максимально адаптувати школярів до навчання латиською мовою і забезпечти перехід з дистанційного на очне навчання. Також у Латвії створено систему, за допомогою якої українські педагоги можуть працювати у місцевих освітніх закладах, пише Lsm.lv

У Латвії зареєстровано понад дев'ять тисяч дітей дошкільного віку українських біженців. Майже чотири тисячі з них навчаються в латвійських школах, ще для понад чотирьох тисяч батьки обрали варіант дистанційного навчання до якоїсь зі шкіл України. Поки що невідомо, де навчаються та чи вчаться взагалі решта маленьких українців.

Дані Міністерства освіти і науки Латвії свідчать, що 1310 українських дітей інтегровано до дошкільних закладів, 2462 – відвідують основні школи, 269 – спортивні школи, 140 – професійні, 528 – навчаються у вищих навчальних закладах.

Представник Міністерства освіти Латвії Оліта Аркле  розповіла, що з цього навчального року в Латвії реалізується програма «Єдина школа», в рамках якої відбувається поступовий перехід до навчання латиською мовою як єдиною мовою навчання у всіх школах. Дошкільнята, учні 1, 4 та 7 класів, у тому числі громадяни України, навчаються латиською мовою.

Починаючи з цього навчального року Латвія запровадила факультативний інклюзивний навчальний рік для іммігрантів із України. Крім того, дітям, які навчаються за програмою навчання у Латвії, пропонується індивідуальний план – латиська мова та інші предмети, а також заходи підтримки – психолог, соціальний педагог.

Українських школярів звільнено від складання державних іспитів у 9 та 12 класах. Тим, хто не склав випускні іспити, буде запропоновано документ (посвідчення/сертифікат), що підтверджує участь у конкурсі на базовому чи загальному середньому рівні.

«Тим, хто вирішить складати державний іспит у 9 та 12 класах, пропонується більш тривалий час для складання іспиту, можна користуватися словником, математика перекладається українською мовою. Надається окреме приміщення для іспиту, оскільки українським дітям потрібен більш тривалий час для його складання. Якщо не вийде, можна перескласти іспит чи навчатися ще рік», – каже вона.

Щодо українських дітей, які навчаються дистанційно в Україні, то, за словами Оліти Аркле, у Латвії поки не запровадили порядок, який існує у Литві та Естонії. У цих країнах діти повинні обов'язково відвідувати школу там, де вони зараз проживають. Оліта Аркле наголосила, що вже зараз обговорюється питання, щоб у латвійському законодавстві це було прописано. Тож українські діти матимуть перейти із дистанційного на очне навчення. 

Можливості для освітян 

Як пояснила Оліта Аркле, на даний момент педагоги з України мають кілька варіантів, як почати працювати в Латвії за своєю професією:

«На даний момент у латвійських школах працює 46 українських педагогів, переважно у школах Риги та Вентспілсу. Вони викладають українську мову, працюють помічниками педагогів, також викладають іноземні мови, наприклад, англійську. Це в тому випадку, коли вони підтвердили професійну кваліфікацію. Українські педагоги це роблять тоді, коли мають бажання залишитися тут на тривалий термін і працювати за своєю професією. Слід зазначити, що за підтвердження професійної кваліфікації педагогічної професії, одержаної за кордоном, стягується оплата – 240 євро».

Є ще один варіант, коли українському біженцю надається статус тимчасового отримувача послуг.

«У педагога має бути статус тимчасового отримувача послуг строком на один рік. Цей статус треба підтверджувати, проте платити за це не потрібно. Педагог подає заяву до міністерства освіти та науки, де існує комісія з метою оцінки надання цього статусу. У разі підтвердження педагог має право один рік працювати помічником педагога чи вчителем української мови. Якщо він не володіє латиською мовою на належному рівні, то школа забезпечує послуги ментора, який допомагає у спілкуванні з батьками, розумінні шкільної системи тощо. У першому варіанті також школа має забезпечити послуги ментора».

Для українських біженців-освітян, які мають статус тимчасового отримувача послуг, не потрібно для викладання своїх предметів володіти латиською мовою на рівні С1 чи С2, зазначила Оліта Аркле: «Це лише робота на рік. І протягом цього терміну українці не можуть опанувати латиську мову на рівні С1. Ми бачимо, що українські педагоги відвідують курси, вчать латиську мову, але поки що вони знають мову на рівні А1, А2 та В1. Тридцять чотири українські педагоги вже склали іспит на рівень В1, але рівня С1 поки ні в кого немає»

Найчастіше такі українські вчителі викладають українську мову, зокрема в Ризькій українській середній школі, де навчається 121 дитина з України або у трьох школах у Вентспілсі – там навчаються 34 українські біженці. 

Нагадаємо, інтеграція та освіта дітей українських біженців у Латвії стоїть дуже гостро і є питанням, яке не може унормувати місцева влада. При цьому йдеться на лише про процес навчання у школі, а про соціалізацію та психоемоційну сферу дитини.