Україна попередила про ризик нової світової кризи через ситуацію з Чорним морем

Україна може не експортувати понад 30 млн тонн аграрної продукції в поточному маркетинговому сезоні, якщо обмеження роботи чорноморських портів збережуться. Це створює фінансові проблеми для українських аграріїв і загрожує стабільності світового продовольчого ринку. Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький під час міжнародної дискусії про вплив ескалації в Чорному морі на глобальну продовольчу безпеку, повідомляє «Главком».

За словами Висоцького, Чорноморський регіон залишається одним із ключових постачальників зернових та олійних культур на світові ринки. Він забезпечує близько 30% світового попиту на пшеницю, тому перебої з експортом впливають на ціни, вартість перевезень і стабільність постачання продовольства. Найбільші ризики виникають для країн Африки, Близького Сходу та Азії, які залежать від імпорту.

«Ціни на пшеницю на 27% перевищують рівень січня 2026 року, що впливає як на країни в усьому світі, так і, зокрема, на держави, які значною мірою залежать від імпорту продовольства», – наголосив посадовець.

Цього року Україна очікує зібрати близько 80 млн тонн зернових та олійних культур. Приблизно 60 млн тонн із цього обсягу призначені для експорту. Однак через обмежений доступ до чорноморських портів країна може використати лише близько половини свого експортного потенціалу в аграрному секторі.

Альтернативні маршрути через Дунай, залізничне й автомобільне сполучення, а також «Шляхи солідарності» Європейського Союзу допомагають перевозити продукцію, але не здатні повністю замінити морські перевезення. Додаткові логістичні витрати становлять близько €50 за тонну.

Проблеми з експортом також посилюють фінансовий тиск на агровиробників. Через зниження закупівельних цін, нестачу місць для зберігання та скорочення обігових коштів фермери мають менше ресурсів для придбання насіння й добрив і підготовки до наступної посівної кампанії. Це може вплинути не лише на реалізацію врожаю 2026 року, а й на майбутнє виробництво продовольства.

Серед пріоритетів міжнародної співпраці Висоцький назвав забезпечення безпечного судноплавства в Чорному морі, розвиток альтернативних логістичних маршрутів і збереження виробничих можливостей українських аграріїв. Україна запропонувала ЄС розглянути можливість компенсації додаткових витрат на перевезення.

Окремим питанням залишається зберігання врожаю. У вересні Україна залучила понад $35 млн міжнародної допомоги на тимчасове зберігання зерна. Наразі триває закупівля близько 17 тис. спеціальних полімерних рукавів, які дають змогу зберігати врожай і зменшувати потребу в його терміновому продажу.

Висоцький наголосив, що захист українського агровиробництва та можливості експорту мають розглядатися як частина міжнародних зусиль із запобігання новій продовольчій кризі. Українська продукція, за його словами, важлива не лише для економіки України, а й для забезпечення продовольчої безпеки інших країн.

Варто нагадати, що президент України Володимир Зеленський попередив про можливу кризу із зерном, яка може загостритися вже за два-три місяці. За його словами, зараз увага зосереджена переважно на проблемах із дизельним пальним, тоді як ризики для зернового ринку залишаються поза широким обговоренням.