Литва вирішила вийти з Конвенції про касетні боєприпаси

Президент Литви Гітанас Науседа підтримав вихід своєї країни з Міжнародної конвенції про заборону касетних боєприпасів. Про це повідомляє литовський мовник LRT.

«Президент хоче мобілізувати всі можливі засоби, зокрема касетні боєприпаси, для оборони країни і зміцнення потенціалу Збройних сил Литви. Президент підтримує денонсацію Договору Осло про касетні боєприпаси, а подальші дії Литви будуть координуватися з союзниками», — ідеться в коментарі від канцелярії президента.

Міноборони Литви зареєструвало відповідний проєкт постанови 28 червня.

Міністр оборони Лаурінас Кащюнас повідомив, що проєкт буде представлений на затвердження уряду цього тижня, а 11 липня Гітанас Науседа внесе його на розгляд Сейму.

Литовська влада вважає, що вихід країни з Конвенції необхідний у зв'язку зі зміною геополітичних обставин після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Конвенція про касетні боєприпаси була підписана в Дубліні в грудні 2008 року і набула чинності 1 серпня 2010 року. Литва приєдналася до Конвенції про касетні боєприпаси в 2011 році.

Що таке касетні боєприпаси

Піонером в області створення касетних бомб була нацистська Німеччина. Пілоти Люфтваффе 1939 року застосовували своєрідні касетні боєприпаси проти польської піхоти й кавалерії. 

Одна касетна бомба може містити щонайменше десять мін та дрібних деталей до них. Вони розташовані на спеціальних стінках-перегородках. Тобто в касетній бомбі розміщується велика кількість маленьких бомб. Після детонації в повітрі вони розсипаються по всій зоні ураження.

Часто снаряди, які розміщуються в касетній бомбі, начиняються дрібними осколками та іншими подібними елементами. Вони вирізняються широким спектром дії та застосовуються для ураження живої сили або для ліквідації колон техніки.

У 2022 році Росія неодноразово скидала і продовжує скидати касетні бомби на міста України, зокрема на житлові квартали. Окупанти застосовують касетні боєприпаси переважно реактивних систем залпового вогню, насамперед «Ураган» та «Смерч».

Як працюють касетні боєприпаси та в чому їхня небезпека

Зазвичай касетні бомби завантажують у спеціальний відсік на борту винищувача. Після цього літак підіймається в повітря. Пілот отримання наказу пілот скидає касетний снаряд. Випущений боєприпас у заданій попередньо точці випускає парашут, щоб загальмувати. Згодом снаряд вирівнюється у горизонтальному положенні. Після цього касетна бомба починає позбавлятися своєї смертоносної начинки. 

Окрім потужної вибухової сили касетна бомба має й приховану загрозу. З різних причин (дефекти у детонаторах тощо) не всі міни, які випускаються з оболонки, вибухають одразу. Решта здатні глибоко занурюватися в ґрунт і довгий час там зберігатися без детонації, вибухаючи при контакті зі сторонніми предметами. 

Деякі авіабомби не спрацьовують і перетворюються на землі на звичайні протипіхотні міни. Отже, касетні боєприпаси є зброєю неконкретного ураження, що несуть небезпеку для всіх в зоні використання. Дезактивувати її надзвичайно складно, а вибуховий елемент дає надзвичайно велику кількість уламків, які спричиняють надмірну шкоду та велику кількість жертв.

У Human Rights Watch пояснюють, що касетні боєприпаси загрожують цивільному населенню. По-перше, вони поширюють суббоєприпаси на велику площу і не можуть відрізнити солдатів від цивільних. По-друге, багато суббоєприпасів не вибухають при ударі й стають звичайними мінами.

До чверті суббоєприпасів можуть залишатися на землі й становити небезпеку цивільному населенню протягом місяців, років або навіть десятиліть після конфлікту.

Нагадаємо, що 7 липня США підтвердили передачу Україні касетних боєприпасів. Україна зобов'язалася використовувати їх, дотримуючись п'яти принципів.

Раніше радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що без касетних снарядів Збройні сили України не зможуть не те що проводити наступ, а й захищати свої позиції. Тому США ухвалили рішення про передачу цих боєприпасів нашій країні.