Politico: Європейські компанії залишають Кубу через набрання чинності санкцій США

Сполучені Штати вжили рішучих заходів для дотримання економічного ембарго проти Куби, перемістивши фокус уваги з самого комуністичного режиму на його іноземних комерційних партнерів. Про це пише «Главком» із посиланням на Politico.

Нові санкції адміністрації Дональда Трампа, спрямовані проти компаній, які співпрацюють із кубинськими державними структурами, спричинили панічний відтік європейського бізнесу. Найбільшого удару зазнав тісний зв'язок іноземних інвесторів із тіньовим військовим мегаконгломератом GAESA, який контролює близько 40% економіки острова, включаючи банківську сферу, мережі супермаркетів та більшу частину стратегічно важливого туристичного сектору.

У результаті посилення тиску Вашингтона під загрозою виключення з фінансової системи США опинилися провідні європейські компанії з різних галузей промисловості. Іспанські готельні гіганти Meliá та Iberostar, які десятиліттями домінували на кубинському ринку та управляли понад 50 розкішними об'єктами, поспіхом згорнули брендинг та вивели менеджмент із десятків курортів.

Слідом за ними французька судноплавна корпорація CMA CGM та німецька Hapag-Lloyd, що разом забезпечували до 60% вантажних морських перевезень Куби, повністю призупинили свої логістичні операції на острові. Під загрозою також опинилося спільне підприємство французького алкогольного лідера Pernod Ricard та державної Cuba Ron, які спільно виробляють знаменитий ром Havana Club. Особливо вразливими в цій ситуації аналітики називають середні європейські фірми в енергетичному та сільськогосподарському секторах, які ризикують бути повністю ліквідованими через санкційні обмеження.

Цей економічний відтік відбувається в момент глибокої внутрішньої кризи на Кубі, де через постійні відключення світла та тотальний дефіцит щорічна кількість іноземних туристів упала з 4,7 млн у 2018 році до 1,9 млн торік, а у квітні 2026 року взагалі зафіксовано критично низький показник – близько 30 тис. прибуттів. Попри катастрофічні наслідки для європейського капіталу, Брюссель, Мадрид, Париж та Берлін обмежуються стриманими заявами про те, що вони «уважно стежать за ситуацією».

Експерти констатують, що на відміну від жорсткої протидії американському Закону Гелмса-Бертона в 1996 році, зараз Європа, виснажена війнами на власному континенті та на Близькому Сході, абсолютно не має бажання й реальних важелів для політичного конфлікту з Вашингтоном заради Куби. Хоча окремі депутати Європарламенту закликають захистити європейські компанії та стратегічну автономію, Єврокомісія наразі лише рекомендує «конструктивний діалог» між США та Гаваною.

Як відомо, Пентагон завершив кількамісячну підготовку з розгортання військ та озброєння, необхідних для потенційного військового нападу на Кубу. 

Наразі для початку операції військовому командуванню бракує лише остаточного наказу від президента Дональда Трампа. Рішення про перехід до військового планування було ухвалене після того, як тривалий економічний та політичний тиск не зміг призвести до повалення комуністичного уряду в Гавані. Завдяки значній військово-морській присутності в регіоні – найбільшій для США у світі за винятком Близького Сходу – американські сили здатні перейти до дій негайно.

Нагадаємо, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати прагнуть вирішити розбіжності з Кубою мирним шляхом, проте Білий дім має серйозні сумніви щодо можливості досягти дипломатичного врегулювання з поточним урядом у Гавані.