Польща, Франція та Німеччина довгостроково підтримуватимуть Україну – FT

Польща, Франція та Німеччина пообіцяли військову підтримку України у боротьбі проти російського вторгнення стільки, скільки буде потрібно, поки вони та інші західні держави працюватимуть над питанням «гарантій безпеки», спрямованих на зміцнення оборони України та забезпечення її суверенного майбутнього. Про це повідомляє FT.

Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Польщі Анджей Дуда зустрілися в Парижі у понеділок, 12 червня, увечері і намагалися продемонструвати єдність на підтримку України. Але вони не надали багато деталей про інтенсивні переговори, які зараз відбуваються між західними партнерами України щодо того, які гарантії безпеки вони нададуть після закінчення війни, а також про те, чи буде Україні надано чіткий графік вступу до НАТО.

«Наша підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно. Ми повинні гарантувати, що Росія не лише не виграє цю невдалу кампанію, але й ніколи не зможе її повторити», – сказав Макрон.  

Обговорення гарантій безпеки, які відбуваються як на двосторонньому рівні з Україною, так і між західними державами, відображають згоду з тим, що Києву не можна пропонувати членство в НАТО, поки триває війна. Але залишаються розбіжності: що слід запропонувати натомість, терміни і те, чого буде достатньо, аби Росія більше не загрожувала Україні.

У той час як західні офіційні особи визнають, що зобов'язання НАТО щодо взаємної оборони за статтею п'ятою є єдиною справжньою гарантією безпеки, союзники України намагаються узгодити те, що вони називають довгостроковими гарантіями, які, як очікується, включатимуть щорічні поставки найсучаснішого озброєння, навчання за стандартами НАТО і обмін розвідданими, на кшталт тієї військової підтримки, яку США надають Ізраїлю.

Ізраїль і США не мають офіційного оборонного договору, але мають угоду про значну військову допомогу.

Такі пакети підтримки будуть спрямовані на стримування майбутньої російської агресії шляхом зміцнення обороноздатності України та модернізації її військових сил до стандартів НАТО, щоб країна була готова приєднатися до Альянсу, якщо і коли буде досягнутий політичний консенсус щодо членства в ньому.

Деякі країни, в тому числі США і Німеччина, наразі виступають проти того, щоб надавати Україні навіть часові рамки для вступу, з огляду на занепокоєння, що це може означати зобов'язання за статтею п’ятою і ризикує розширити війну.

Макрон заявив, що підтримує «шлях» до членства, а Дуда сказав, що Україні потрібна реальна перспектива приєднання до НАТО в майбутньому.

«Питання стоїть між гарантіями і запевненнями. Ми не можемо пообіцяти їм, що підемо воювати за них, але можемо дати довгострокові зобов'язання забезпечити їхню безпеку іншими способами», – сказав один із європейських дипломатів, який брав участь у переговорах.

Президент України Володимир Зеленський закликав країни НАТО надати гарантії безпеки та чіткий шлях до членства Києва в Альянсі на саміті у Вільнюсі наступного місяця і попередив, що не прийме запрошення на саміт, якщо таких гарантій не буде.

Обговорення гарантій безпеки в основному зосереджене на зобов'язаннях, які мають взяти на себе США, Велика Британія, Франція і Німеччина – чотири з п'яти найбільших військових держав НАТО, сказали виданню джерела, поінформовані про переговори.

«Найважливішим в обговоренні гарантій безпеки є те, що вони мають бути надані країнами, які, по суті, можуть їх підтримати», – сказав один з учасників переговорів.

Переговори є широкомасштабними і не мають чітких кінцевих результатів, підкреслили джерела, додавши, що досі незрозуміло, які юридичні або політичні домовленості зобов'язуватимуть західні столиці дотримуватися цих обіцянок.

«Важливо пам'ятати, що це не реальні гарантії безпеки, не готовність країн захищати одна одну. Але це більше запевнення в тому, що допомога зброєю, обладнанням, боєприпасами буде продовжуватися», – сказав ще один європейський дипломат.

«Ці тимчасові домовленості, звичайно, виправдані, принаймні, поки триває війна, але вони не можуть вважатися заміною повноправного членства», – додав дипломат.

Офіційні представники НАТО підкреслили, що двосторонні гарантії безпеки не є колективним питанням Альянсу і відокремлені від дебатів щодо заявки України на членство.

Але очікується, що можливі пропозиції країн НАТО Києву будуть викладені в межах дискусій між міністрами оборони країн Альянсу на зустрічі в Брюсселі в четвер, 15 червня, напередодні саміту у Вільнюсі, який відбудеться наступного місяця.

«Я думаю, ви можете очікувати на саміті НАТО потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки України в майбутньому», – заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Французький чиновник сказав, що важко передбачити результат дискусій.

«Це буде питання всіх союзників, які хочуть і можуть взяти на себе зобов'язання в довгостроковій перспективі на користь безпеки України. Гарантії безпеки мають бути якомога сильнішими і мати як прямий вплив, так і стримувальний ефект на Росію», – додав він.

Нагадаємо, Сили оборони України вже ведуть певні контрнаступальні дії та звільняють населені пункти, однак не варто сподіватися на миттєві результати загальної кампанії з деокупації всіх українських територій.

До слова, Сполучені Штати невдовзі представлять новий пакет військової допомоги для України.