Президент Литви попередив про розкол НАТО через оборонні витрати

Президент Литви Гітанас Науседа попередив, що НАТО ризикує зіткнутися з внутрішнім розколом, якщо частина країн-членів не виконає мети Альянсу – витрачати на оборону 5% валового внутрішнього продукту. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Politico.

Попередження Науседи

Заяву литовський президент зробив у п'ятницю в Берліні на спільній пресконференції з колегами з Латвії та Естонії, а також канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.

«Було б вкрай суперечливо, якби одні країни намагалися робити більше й досягли цієї мети найближчими роками, а інші залишалися б, скажімо, на рівні 2% або 2,5%», – сказав Науседа.

За його словами, у такому разі Альянс природним чином розділиться на дві або три частини, «а це не дуже добре для духу колективної оборони всередині Альянсу та для нашої солідарності».

Союзники по НАТО, за винятком Іспанії, на торішньому саміті в Гаазі домовилися до 2035 року довести оборонні видатки до 5% ВВП. Однак більшість європейських країн наразі витрачають значно менше цього рівня і стикаються з бюджетними обмеженнями, тому залишається незрозумілим, скільки з них зможуть виконати цей показник.

Литва вже перевиконує норму

Науседа повідомив, що Литва цього року спрямовує на оборону та безпеку майже 7% ВВП – 5,38% ідуть на базові оборонні витрати, ще 1,5% – на інфраструктуру та проєкти подвійного призначення. Президент наголосив, що для Альянсу важливо не лише домовитися про збільшення бюджетів, а й забезпечити виконання цих рішень усіма союзниками до 2035 року.

Окремо Науседа повідомив, що ініціював зміни до Конституції Литви, які дозволять країні активніше долучатися до системи ядерного стримування НАТО.

Латвія і Німеччина: солідарна позиція

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс на тій самій пресконференції заявив, що його країна майже досягла позначки 5% ВВП на оборону та закріпила цей поріг у законі. Він закликав союзників НАТО виконати зобов'язання та посилити підтримку України.

«Ми бачимо, що необхідно зміцнювати оборонну промисловість кожної держави-члена НАТО», – зазначив Кулбергс. За його словами, невиконання союзниками рішень НАТО про оборонні витрати після 2014 року могло стати одним із факторів, який підштовхнув Росію до повномасштабної агресії проти України: «У 2014 році ми домовилися витрачати 2%, але не всі це зробили».

«Якщо ми не витрачатимемо 5%, особливо ми – країни, що межують із Росією, – маємо чесно сказати: нам доведеться витратити набагато більше, якщо Росія вирішить напасти», – додав прем'єр Латвії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, коментуючи дискусію, наголосив, що Берлін уже активно рухається до нової мети НАТО і планує досягти показника 5% ВВП на оборону до 2029 року. «Німеччина подвоює свій оборонний бюджет протягом чотирьох років. Це найбільші зусилля, яких ми коли-небудь докладали для зміцнення наших оборонних спроможностей», – заявив Мерц.

Тиск перед самітом в Анкарі

Країни Балтії – Латвія, Литва та Естонія – входять до числа європейських держав із найвищими оборонними витратами відносно розміру економіки. Їхні лідери зустрілися з Мерцем у Берліні, щоб узгодити позиції перед самітом НАТО, який відбудеться 7–8 липня в Анкарі.

Одним із головних завдань європейських союзників на саміті стане переконати президента США Дональда Трампа, що Європа достатньо швидко нарощує оборонне фінансування. У союзників є побоювання, що Трамп може послабити американські гарантії безпеки в межах НАТО або тиснути на країни, які не досягнуть потрібного рівня видатків. Днями Трамп уже розкритикував європейських союзників, написавши у Truth Social, що Сполучені Штати витрачають на НАТО набагато більше грошей, ніж будь-яка інша країна, «не отримуючи від цього жодної вигоди».

Нагадаємо, торік країни НАТО домовилися збільшити оборонні витрати за формулою 3,5% ВВП на класичні оборонні потреби плюс 1,5% ВВП на інфраструктуру, довівши загальний показник до 5% ВВП до 2035 року. Винятком стала Іспанія, яка домовилася про менший поріг – 2,1% ВВП.