The Washington Post розповіла, чим обмін в'язнями між РФ і Заходом налякав Україну

В Україні з тривогою сприйняли новини про обмін заручниками між Росією та західними країнами з огляду на острах можливості таємних переговорів без участі України. Про це повідомляє The Washington Post.

Видання зазначає, що цей обмін напряму не стосувався України, українські офіційні особи не брали прямої участі в ньому і публічно не коментували. Але масштаб, складність, секретність і важливість обміну не залишилися непоміченими.

У п’ятницю речник Кремля Дмитро Пєсков швидко розвіяв будь-які припущення про те, що угода про обмін ув’язненими може призвести до переговорів щодо припинення війни в Україні. Але, як зауважує WP, в Києві вже давно побоюються, що США можуть розпочати таємні переговори з Москвою про можливість такого миру.

Радник Офісу президента України Михайло Подоляк в коментарі виданню висловив переконання, що Україна зараз «надто незалежна», щоб її обходити стороною під час будь-яких потенційних переговорів і нав’язувати умови припинення вогню.

Однак українці усвідомлюють, що їхня країна виживає завдяки зброї та грошам, позиченим і переданим з-за кордону, наголошує WP. Якщо будь-яка з цих рятівних ліній буде відрізана, Україна опиниться у великій біді.

Із цієї причини інформація про угоду щодо ув’язнених – результат місяців кропітких і складних дипломатичних переговорів між Москвою та Вашингтоном – викликала настороженість деяких українців.

«Є побоювання, щоб це не стало тенденцією», – сказав мер Києва Віталій Кличко.

WP зазначає, що українці вже мають негативний історичний досвід щодо таких примусів.

«Коли 10 років тому почався конфлікт із Росією, лідери Франції та Німеччини Франсуа Олланд і Ангела Меркель підштовхнули президента України Петра Порошенка до підписання угоди про припинення вогню, відомої як Мінські угоди, на дуже невигідних умовах», – пише WP.

Як повідомлялося, 1 серпня пройшов масштабний обмін ув'язненими між Росією, США та Німеччиною. РФ у рамках угоди передала країнам Заходу 16 осіб.