Що мало б зробити МЗС України після сьогоднішнього ракетного обстрілу

26 квітня відбулася перша від початку війни розмова президента України з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Домовилися про від'їзд до Пекіна новопризначеного посла України і приїзд до Києва китайського спецпредставника. Як відомо, товариш Сі недавно висунув мирну ініціативу, яку тепер китайська дипломатія активно просуватиме.

Своєю чергою, 27 квітня інший миротворець, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган ініціював телефонну розмову з ватажком бандформування «Росія» Путіним, під час якої також обговорювалася російсько-українська війна, яку турецька сторона (як і китайська) досі воліє іменувати конфліктом.

За повідомленням прес-служби турецького президента, під час розмови йшлося, зокрема, про можливість обговорення «нових ініціатив за допомогою робочої групи, яку пропонується створити». Принагідно зазначу, що це цілком вписується в ідею представника президента Туреччини про ведення переговорів протягом 3-5 років. А що, це ж не у них стріляють.

А вдосвіта 28 квітня РФ завдала нового масованого ракетного обстрілу території України, що спричинив нові людські жертви й нові руйнування. Коментарі про те, що РФ навмисне завдає удари по цивільних об'єктах цілком слушні: сьогодні ідея-фікс Кремля полягає в тому, щоб домогтися, аби українці зажадали миру в обмін на припинення ракетного тероризму.

Що у цій ситуації мало б зробити МЗС України? Запросити послів Китаю й Туреччини і пояснити їм що бандформування «Росія» та особисто його ватажок Путін наплювали на миротворчі зусилля їхніх лідерів. Що українська сторона розглядає це як особисту образу зазначених лідерів і висловлює обурення такою поведінкою. Висловлюватися перед послами бажано саме так, не добираючи більш чемних слів.

А ще не завадило б нагадати, що в такій ситуації вже були ті європейські лідери, які неодноразово мали розмови з Путіним і яких він ошукав напередодні 24 лютого 2022 року.