Подробиці скандальної справи голови Антимонопольного комітету
28 серпня Вищий антикорупційний суд нарешті визначився з запобіжним заходом для голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка, якого підозрюють в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Підозра пов’язана з великою кількістю нерухомості, яка з’явилася у родини Кириленка під час його роботи головою Донецької обладміністрації. Пояснення, звідки у чиновника та його родичів з’явилися кошти на її придбання, мали не вельми переконливий вигляд.
З моменту, коли керівнику АМКУ було висунуто підозру 14 серпня до обрання йому запобіжного заходу минуло два тижні, хоча за законом на це надається 72 години.
Довести до завершення цю процедуру вдалося тільки з четвертої спроби.
Кириленку призначена застава в 30,28 млн грн, яку треба внести протягом п’яти днів, з зобов’язанням носити електронний браслет. Також Кириленку встановлено обовʼязки на два місяці: прибувати за вимогою до прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання, здати закордонний паспорт, не відлучатись з Києва та утримуватися від спілкування зі свідками.
Це далеко не ті заходи, яких вимагало обвинувачення. Так, детектив Національного антикорупційного бюро та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просили суд взяти Кириленка під варту із можливістю внесення застави в розмірі 131 млн грн.
Прокурор САП вже висловив свою незгоду з рішенням судді і збирається оскаржувати його в Апеляційній палаті ВАКС. В Антикорупційній прокуратурі стверджують, що Кириленко намагався спотворити докази та перешкоджав розслідуванню.
Зокрема, йдеться про переписку, яку знайшли на телефоні екссудді Печерського суду Києва Віти Бортницької, в якій містились рекомендації, як почистити дані в телефонах і знищити докази. Також Кириленко нібито спілкувався з заступником міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрієм Гайченком. Ймовірно, щоб той вплинув на нотаріуса. Фрагменти листування були продемонстровані на судовому засіданні. Сторона Кириленка, само собою, всі звинувачення відмітає і вважає підозру необґрунтованою.
Суддя Володимир Воронько пояснив доволі м’який запобіжний захід тим, що в справі на цей момент відсутні будь-які документи, які підтверджують, що Кириленко має достатньо коштів, щоб внести заставу в 120 млн. «Зараз не 37-й рік, не засідання НКВС, тому таке рішення», – пояснив суддя свою відмову відправляти Кириленка під варту.
Квартирне питання
Кримінальне провадження щодо Кириленка було розпочато ще 22 березня цього року. Воно стало реакцією на розслідування програми «Схеми»: журналісти з’ясували, що родина посадовця у період 2020-2023 рр. обросла низкою нерухомості в Ужгороді, Києві та області, а також автівками загальною ринковою вартістю понад 70 млн грн. Саме в ці роки Кириленко вже очолював Донецьку обласну адміністрацію.
Виявилося, що активи оформлені на батьків та бабусю дружини, а сам Кириленко користується частиною цього майна, але вказати його в декларації «забув».
Зазвичай в таких випадках держслужбовці або посилаються на доходи та заощадження від минулого бізнесу, або прикриваються успішними родичами, підприємницький талант яких розквітнув якраз під час перебування чиновника на посаді. Але і сам Кириленко раніше в бізнесі помічений не був, і офіційних доходів родини, на членів якої оформлене майно, для його купівлі було б недостатньо.
Що знайшли розслідувачі
У квітні 2020 року тесть Кириленка Олександр Матієнко придбав у котеджному містечку на Київщині 25 соток землі та будинок у 228 квадратних метрів. Ця нерухомість обійшлася сукупно у 4 млн грн.
Через рік Матієнко придбав ще 25 соток у тому ж котеджному містечку за 1,8 млн грн, як зазначено в договорі купівлі-продажу. Зараз на території можна розгледіти фундамент майбутньої будівлі.
Родина Кириленка продовжила обзаводитися майном і після початку повномасштабного вторгнення. Так, у серпні 2022 року його тесть придбав майнові права на апартаменти у преміальному житловому комплексі Residents Park в Ужгороді. Це – дві квартири площею 90 і 74 кв. м за 800 і 640 тис. грн відповідно. На момент придбання цієї нерухомості ринкові ціни на неї були суттєво вищими – 7 та 6 млн грн.
У квітні 2023 року тесть Кириленка купив в ужгородському ЖК майнові права на ще одну квартиру – площею 77 кв. м за майже 670 тис. грн. Відповідно до даних сайту з нерухомості, їхня ринкова вартість – майже 6 млн грн.
Теща Кириленка Наталія Матієнко у той же період придбала майнові права на квартиру в комплексі Residents Park на 80 кв. м за понад 670 тис. грн. Ринкова вартість апартаментів на той момент складала близько 6 млн грн.
Окрім квартир, подружжя Матієнків у період із 2022 по 2023 роки стали власниками чотирьох паркомісць в ужгородському ЖК сукупною ринковою вартістю понад 2,5 млн грн.
Таким чином, загальна ринкова вартість майна, яким володіє подружжя Матієнків в Ужгороді, складає 27 млн грн.
У березні 2023 року теща Кириленка стала власницею двох квартир у Києві в житловому комплексі Obolon Plaza, кожна площею у майже 90 кв. м. Сукупна вартість цього майна, відповідно до договорів купівлі-продажу, склала 9,5 млн грн. Кошти за ці апартаменти були внесені у 2021 році.
У тому ж місяці, тесть Кириленка придбав у Obolon Plaza два паркомісця – на загальну суму, відповідно до ринкових цін, від $80 до 100 тис.
У цьому ж столичному ЖК у травні 2023 року теща Кириленка стала власницею офісного приміщення у майже 200 кв. м. Вона своєю чергою отримала його у подарунок від своєї матері Альбіни Віннікової. Віннікова (прабабуся дітей Кириленка) внесла майже 12 млн грн за цю нерухомість у 2021 році, про що свідчить договір купівлі-продажу.
Також тесть Кириленка володіє Volkswagen Tiguan 2020 року випуску, а теща – люксовим кросовером BMW X3, на якому, як встановили журналісти, пересувається дружина голови АМКУ Алла Кириленко.
Що загрожує голові Антимонопольного
Про підозру за мотивами журналістського розслідування за погодженням прокурора САП детективи НАБУ повідомили Кириленку лише всередині серпня. Тож час підготуватися до судового процесу у нього був.
Кириленка звинувачують у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації. Загалом серед набутого ним «підозрілого» майна, за інформацією САП: сім квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, будинок на понад 220 кв. м та дві земельні ділянки під Києвом, два гаражних бокси, шість машино-місць, три нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль ВМW Х3. Загальна вартість активів оцінена в 61,7 млн грн.
Подача недостовірних декларацій (ст. 366-2 КК) карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Незаконне збагачення (ст. 368-5 КК) передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Реакція Кириленка
Такий видний представник влади, звісно, не міг зовсім відмовчуватися і ще в ході запису розслідування розповів журналістам захопливу історію з «буремних 90-х». Саме тоді, за його словами, його родина і отримала стартовий капітал на купівлю нинішньої нерухомості. Пощастило родичам дружини родом з Донеччини. За словами Кириленка, родина займалися в області підприємницькою діяльністю, а прабабуся його дітей зуміла вдало реалізувати акції легендарного заводу «Стирол», які тоді роздавали колективу. Настільки вдало, що за них вдалося виручити $40 тис. Ну, а потім ці чималі, особливо за тими часами, гроші почали «крутитися» і пішло-поїхало. Щоправда, журналісти не змогли знайти документальних підтверджень цій версії походження статків родини, бо «все залишилося в Горлівці», натомість виявили низку нестиковок у «свідченнях» Кириленка та його родичів. Після відкриття кримінального провадження голова АМКУ запевнив, що «надасть усе, що від нього вимагатиметься, для всебічного і об’єктивного розслідування».
Цікаво, що вже після оприлюднення розслідування «Схем», Кириленко вказав в декларації за 2023 рік чотирикімнатні апартаменти на 200 кв. м у Києві вартістю 6,2 млн грн, оформлені на 77-річну бабусю дружини. Хоча раніше запевняв, що в цій квартирі не мешкав.
Захист запевняє, що гроші родина Кириленків збирала протягом всього свого життя, інвестуючи та ведучи бізнес. Тесть Кириленка Олександр Матієнко також на суді пояснював походження своїх коштів, на які він скупляв нерухомість в останні кілька років. За його словами, у нього залишився спадок плюс був бізнес, пов’язаний з пасажирськими перевозеннями, торгівлею малиною, але основний прибуток він мав з обмінників. За словами Матієнка, квартири та паркомісця в Ужгороді були куплені за гроші, зароблені ним та дружиною.
Кириленко – прокурор-універсал
Прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Валентина Гребенюк припускала, що затримка з оголошенням очільнику АМКУ запобіжного заходу була пов'язана із завантаженістю слідчого судді. Хоча існують і конспірологічні теорії щодо впливу покровителів Кириленка в президентському оточенні, які стоять за кар’єрним злетом вихідця з прокурорських кіл. Останнім місцем його роботи до потрапляння в команду Зеленського була посада військового прокурора Ужгородського гарнізону.
«Зірка» Кириленка спалахнула саме за часів президентства Володимира Зеленського. Уродженець Макіївки, який до того все життя працював в органах прокуратури, у липні 2019 року був призначений головою Донецької обладміністрації. І на відміну від інших колег із першого призову голів ОДА (хтось зараз згадає, наприклад, про Михайла Бно-Айріяна чи Маркіяна Мальського?) відпрацював на посаді у непростому регіоні більше п’яти років, зустрівши там початок великої війни.
Кардинально змінив рід діяльності підполковник юстиції Кириленко у вересні 2023-го, коли подруга президентської родини Ольга Піщанська, яка очолювала Антимонопольний комітет з 2020 року, пішла в Рахункову палату. Кириленко, як він розповідав, за особистим запрошенням президента, зайняв її місце. Тоді ж відбулася й несподівана передислокація з Фонду держмайна в Міноборони Рустема Умерова.
Якраз перед призначенням Кириленка Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України», який дав старт реформі конкурентного законодавства. Західні партнери відмічали, що новий закон посилить незалежність АМКУ, підвищить конкурентоспроможність України та допоможе залучити інвестиції під час процесу її відновлення.
Реалізовувати антимонопольну реформу Кириленко покликав своїх давніх знайомих вихідців з прокурорських кіл: його заступниками стали колишні заступники в Донецькій облдержадміністрації Максим Сандига та Денис Клюшников. Але про якісь яскраві успіхи в цій царині за керівництва Кириленка, окрім проведення представницьких форумів та презентації другого етапу реформи конкурентного законодавства, чути не було.
Офіційний портал відомства також не тішить новинами. Власне, у нинішніх умовах об’єктивно втрачений колишній вплив цього органу як специфічного комунікатора влади з великим бізнесом. Якщо колись АМКУ «брав за жабри» відомих українських мільярдерів, то тепер під його прицілом перебувають відносно дрібні бізнес-угоди. На їхньому тлі виділяється хіба що дозвіл на поглинання французькою компанією DVL Telecom мобільного оператора «Лайфселл».
Скомпрометований дивними сімейними оборудками з нерухомістю голова Антимонопольного не поспішає класти на стіл заяву про звільнення чи хоча б передати справи на час слідства, хоча у схожих ситуаціях ще на етапі обрання запобіжного заходу летіли голови цілих міністрів. Вочевидь, це свідчить про те, що у Кириленка є достатньо впевненості, що ця справа розвалиться в суді. Що (або хто) йому такої впевненості додає – питання відкрите.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0