Мир на умовах Путіна. Експерт пояснив, як українська Конституція може стримати апетити агресора

Експерт-конституціоналіст Андрій Магера пояснив, що Конституція України є головним бар’єром на шляху до легалізації будь-яких домовленостей, які можуть суперечити територіальній цілісності держави або її зовнішньополітичному курсу. Про це йдеться у статті «Главкома» «Подарунок для Путіна. Чому США витягують зі смітника «стамбульські домовленості»».

Як пояснює Андрій Магера, підписання міжнародних договорів (підпис під якими може ставити не тільки президент, а делегувати це право комусь іншому) підлягає обов’язковій ратифікації у парламенті мінімум 226 голосами. Але якщо предмет договору зачіпає конституційні положення (наприклад, питання зовнішньополітичної орієнтації України, яке закріплене у Конституції), включається окрема процедура.

«Главком» зауважує, що спочатку вноситься проєкт, далі відбувається його направлення для висновку до Конституційного суду, у разі позитивного висновку він ухвалюється на одній сесії парламенту 226 голосами і на другій – у цілому 300-ми. І вже після цього проєкт може бути підписано. Однак під час дії воєнного стану жодні зміни до Конституції ухвалюватися не можуть, бо це забороняє сама Конституція. 

«Схожа ситуація зі статусом російської мови, який росіяни тулили у цей стамбульський проєкт, – пояснює Магера. – Статус мов визначається в Україні статтею 10 Конституції і іншого варіанту, як вносити зміни до неї, не існує. А ця стаття набагато складніша для її змін. Після того, як мовний законопроєкт пройде всі необхідні процедури і буде проголосований у цілому 300 голосами, він ще має обов'язково йти на затвердження на всеукраїнський референдум, бо структурно перебуває у першому розділі Конституції».

У статті йдеться, що «об’їхати» 10 статтю через надання статусу російської мови принаймні статусу мови меншини на умовно російськомовному Південному Сході у росіян теж не вийде. 

«Мова меншини, яка є рідною за переписом населення для абсолютної більшості мешканців відповідної місцевості, може у певних сферах дублювати державну. Але мають бути об’єктивні причини для надання мові такого статусу – не просто за соціологію чи за рішенням ради, а за даними перепису населення, – впевнений Магера. – Навіть за переписом 2001 року російська мова є рідною для абсолютної більшості мешканців тільки чотирьох з 27 регіонів України. Це Крим, Донецька, Луганська області і місто Севастополь. Плюс ще декілька районів та два-три десятки територіальних громад. Тобто насправді таких випадків не так багато».

Найскладніший же момент, за словами Магери, стосується питання територіальної цілісності і гіпотетичної офіційної відмови України від Криму чи якихось інших територій, якщо її до цього спонукатимуть. 

«Стаття 73 Конституції передбачає, що питання про зміну території вирішується тільки на всеукраїнському референдумі, – каже експерт. – Але я не впевнений, що це взагалі може бути предметом референдуму, тому що цю статтю Конституції треба читати у системному зв'язку з іншими положеннями. Наприклад, є стаття друга Конституції, де йдеться про суверенітет України над всією її територією і про принцип цілісності території України, і стаття 157 щодо заборони внесення змін до Конституції, якщо вони передбачають порушення територіальної цілісності України. Тобто шляхом всеукраїнського референдуму може вирішуватися питання про зміну території України лише в бік її збільшення, а не зменшення».

Нагадаємо, спеціальний посланець США на Близькому Сході Стів Віткофф заявив, що США наближаються до мирних домовленостей щодо війни в Україні, і що сторони повинні будуть піти на поступки. За його словами, орієнтиром підписання угоди може стати «Стамбульська протокольна угода». Аналітики ISW зазначили, що угода на основі Стамбульських переговорів, означає повну капітуляцію України.