НБУ виступив із роз'ясненням про блокування застав банками

Національний банк України заявив, що не надавав банкам вказівок чи рекомендацій автоматично відмовляти у проведенні операцій із внесення застави до Вищого антикорупційного суду. Кожен такий платіж фінустанова має оцінювати окремо з урахуванням походження коштів та інших обставин. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на заяву Національного банку України.

Регулятор зазначив, що взяв до відома рішення Вищого антикорупційного суду, про яке 25 вересня повідомили медіа. Після отримання та ознайомлення із судовим рішенням НБУ пообіцяв відреагувати в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.

Водночас у Нацбанку окремо пояснили свою позицію щодо проведення банками операцій із внесення застав. «Національний банк не надавав банкам вказівок або рекомендацій ані щодо автоматичної відмови в проведенні операцій із внесення застави до Вищого антикорупційного суду, ані щодо обов’язкового проведення таких операцій», – йдеться у повідомленні.

У НБУ наголосили, що рішення щодо кожної конкретної операції банк має ухвалювати самостійно після її аналізу та із застосуванням ризик-орієнтованого підходу.

Водночас такий підхід не дозволяє банкам ігнорувати вимоги фінансового моніторингу або без достатніх підстав відмовляти клієнтам в обслуговуванні.

Сам факт внесення коштів як застави у кримінальному провадженні, за поясненням НБУ, не є автоматичною підставою для визнання операції підозрілою або відмови в її проведенні. Так само статус політично значущої особи (PEP) сам по собі не може бути підставою для відмови в обслуговуванні.

Перед проведенням платежу банк має проаналізувати його учасників та обставини. Зокрема, йдеться про джерела походження коштів, фінансовий стан платника та зв'язок між заставодавцем і людиною, за яку вноситься застава.

Також банк має врахувати історію відносин із клієнтом і походження безготівкових коштів незалежно від того, як довго вони перебували на рахунку. У випадку з готівкою необхідно встановлювати джерела її походження незалежно від наявності відповідної інформації у декларації НАЗК.

Національний банк уже аналізує практику проведення таких операцій українськими банками. Найближчим часом регулятор планує надати фінустановам додаткові роз'яснення щодо застосування ризик-орієнтованого підходу під час внесення застав.

Питання банківського контролю за коштами, які вносяться як застави у справах ВАКС, загострилося після низки резонансних кримінальних проваджень. Зокрема, у серпні НАБУ та САП повідомили про операцію «Форест Гамп». За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 млн грн, які згодом були використані для внесення застави за колишнього міністра Германа Галущенка. У справі також досліджуються операції, проведені через банківську систему.

Безпосередньо нинішній заяві Нацбанку передувало рішення Вищого антикорупційного суду щодо застави за колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру. Її захист заявив, що банки та платіжні сервіси відмовляються проводити платежі для внесення визначеної судом застави.

ВАКС задовольнив скаргу захисту та зобов'язав Національний банк перевірити відмови банків. Суд також зажадав надати інформацію про листи та рекомендації НБУ фінустановам щодо операцій із призначенням платежу «застава». Після цього регулятор публічно наголосив, що не давав банкам вказівок автоматично відмовляти у проведенні таких операцій.