Прокурор вимагав 150 тис. грн компенсації через мобілізацію і скасування відстрочки: що вирішив суд

Луцький міськрайонний суд Волинської області відмовив прокурору Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури у стягненні 150 тисяч гривень моральної та 4269 гривень матеріальної шкоди з держави. Позивач пов’язував свої вимоги з анулюванням відстрочки від мобілізації та подальшим призовом на військову службу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Судово-юридичну газету.

Як встановив суд, у серпні 2023 року прокурор отримав відстрочку від призову на військову службу на підставі бронювання за списком посад, поданим Волинською обласною прокуратурою.

Згодом у нього з’явилася інша підстава для відстрочки: у березні 2025 року його призначили опікуном недієздатного брата. Відповідне право передбачене пунктом 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Однак 8 серпня 2025 року керівник Волинської обласної прокуратури звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з проханням анулювати раніше надану прокурору відстрочку та знищити повідомлення про зарахування його на спеціальний військовий облік.

Після цього відстрочку анулювали, а чоловіка перевели зі спеціального на загальний військовий облік. 10 вересня 2025 року його призвали на військову службу. Наступного дня обласна прокуратура звільнила його від виконання посадових обов’язків у зв’язку з мобілізацією.

Прокурор оскаржив дії керівництва прокуратури в адміністративному суді. У жовтні 2025 року Волинський окружний адміністративний суд визнав протиправним направлення листа до ТЦК. У березні 2026 року апеляційний суд залишив це рішення в силі, а Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.

Після цього чоловік звернувся з позовом про компенсацію шкоди. Він стверджував, що через дії прокуратури втратив можливість працювати, здійснювати опіку над братом, був змушений змінити спосіб життя, а також зіткнувся з погіршенням здоров’я та витратами на лікування. Моральні збитки він оцінив у 150 тисяч гривень, матеріальну – у 4269,19 гривні. На підтвердження останньої надав чеки за придбані ліки та медичні послуги.

Волинська обласна прокуратура позов не визнала. Там наголосили, що рішення про анулювання відстрочки та призов ухвалював ТЦК, а позивач не довів ані факту заподіяння йому шкоди саме діями прокуратури, ані причинного зв’язку між цими діями та заявленими наслідками.

Суд погодився, що направлення листа до ТЦК прокуратурою було протиправним, і не став повторно оцінювати цей факт, оскільки його вже встановили адміністративні суди. Водночас наголосив: самого визнання дій державного органу незаконними недостатньо для автоматичної компенсації збитків. Для стягнення грошей необхідно довести не лише протиправність дій, а й наявність шкоди та прямий причинно-наслідковий зв’язок між нею і діями відповідача.

Оцінюючи обставини справи, суд зазначив, що лист прокуратури мав характер клопотання та інформування, тоді як рішення про анулювання відстрочки, переведення на загальний військовий облік і призов ухвалював ТЦК. Саме цей орган відповідає за оформлення відстрочки за сімейними обставинами.

Крім того, прокурор мав право оформити відстрочку як опікун недієздатного брата, однак матеріали справи не містили доказів, що в період від анулювання попередньої відстрочки до призову він звертався до ТЦК із відповідною заявою та отримав відмову саме через лист прокуратури.

Суд окремо підкреслив, що не оцінює законність самого призову чоловіка на військову службу. Це питання не було предметом розгляду в цій справі, а ТЦК не був залучений до неї як відповідач.

Не знайшов суд достатніх підстав і для стягнення моральної шкоди. Позивач посилався на постійні хвилювання, ризики для життя, розлуку із сім’єю та неможливість працювати, однак не надав доказів, які б підтверджували характер і глибину страждань та їхній безпосередній зв’язок із діями прокуратури.

Так само не вдалося довести й матеріальну шкоду. Надані чеки підтверджували оплату ліків та медичних послуг, зокрема МРТ вартістю 3600 гривень, але не засвідчували, що потреба в лікуванні виникла саме внаслідок протиправного листа прокуратури. Медичних висновків, які б підтверджували такий зв’язок, позивач не надав.

У підсумку Луцький міськрайонний суд повністю відмовив у задоволенні позову про стягнення з держави 4269,19 гривні матеріальної та 150 тисяч гривень моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня проголошення.

Нагадаємо, Кабінет міністрів посеред війни узявся поліпшувати матеріально-побутове забезпечення прокурорів. На засіданні Кабміну було затверджено порядок медичного обслуговування прокурорів та членів їх сімей (дружина/чоловік, діти до 18 років). Документ визначає, що медобслуговування прокурорів та їхніх близьких рідних здійснюється у державних закладах охорони здоров’я. Перелік та обсяг послуг визначаються договорами, укладеними між органами прокуратури та державними медзакладами.

Також координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світлана Благодєтєлєва-Вовк пояснила, чому можновладці масово здобувають наукові ступені. Народні депутати, судді, прокурори та правоохоронці прагнуть здобувати наукові ступені через можливість отримувати доплати до зарплати, просуватися управлінською кар'єрою та розширювати професійні зв'язки.