Чому Дніпро знову став зеленим і чим це загрожує: пояснення біолога
Масовий розвиток синьо-зелених водоростей, або ціанобактерій, є наслідком комплексу факторів
Цього літа мешканці столиці та передмість спостерігають масштабне цвітіння Дніпра та малих річок. Вода вкрилася густим зеленим нальотом, а біля берегів з'явився неприємний запах. Про основні причини явища та загрози для екосистеми «Главкому» розповів завідувач кафедри загальної біології та водних біоресурсів Дніпропетровського державного університету, кандидат біологічних наук Олег Маренков.
Спека, миючі засоби та добрива: чому зацвіли річки
За словами науковця, масовий розвиток синьо-зелених водоростей, або ціанобактерій (переважно мікроцистіс), є наслідком комплексу факторів. Головні серед них – зарегульованість дніпровських водосховищ, слабка проточність і спека. Через посуху малі річки, як-от Буча, пересихають, а вода на мілководдях прогрівається вище 30 градусів.
«Така температура є критичною для більшості місцевих видів риб. А коли риба гине, вона розкладається у воді на ті ж самі азот і фосфор, якими надалі живляться синьо-зелені водорості», – пояснює біолог.
Додатковим каталізатором виступають фосфати з мийних засобів і пральних порошків, а також нітрати та нітрити із сільськогосподарських добрив, які змиваються у водойми під час дощів і стають ідеальним поживним середовищем для синьо-зелених водоростей.
Товстолобик як санітар: як очистити водойми
Ситуацію ускладнює й те, що у вітчизняних водоймах майже відсутні природні споживачі таких мікроорганізмів. Дрібна риба на кшталт тюльки чи верховодки споживає їх лише частково. Найефективнішим санітаром для очищення річок є білий товстолобик, який виконує важливу роль у біомеліорації.
«Товстолобик є дуже перспективним для біомеліорації, але у наших умовах він не розмножується, його треба штучно вселювати. Щоби виріс один кілограм цієї риби, вона має з'їсти від 32 до 35 кілограмів водоростей», – зазначає Олег Маренков.
Небезпечні токсини та отруйна риба: чим загрожує «цвітіння»
Експерт застерігає, що з наближенням вересня та нічним похолоданням водорості почнуть масово відмирати через перепади температур. Накопичуючись на бетоні й камінні, загиблі ціанобактерії втрачають зелений пігмент хлорофіл, залишаючи блакитний ціанофіцин. Через це вода набуває специфічного лазурно-бірюзового відтінку.
Під час розкладання водоростей виділяється неприємний запах і небезпечні ціанотоксини, які становлять загрозу для риби, раків, тварин і людей.
«Купатися в такій воді не варто, вона може викликати розлад шлунку або висипи на шкірі», – застерігає науковець.
Також біолог не радить вживати сушену чи в’ялену дрібну рибу, виловлену під час цвітіння, оскільки токсичні водорості залишаються в її кишківнику. Також варто обмежити вигул біля вкритих зеленню берегів домашніх тварин.
Восени, зі спадом спеки, вода поступово почне світлішати, а колонії ціанобактерій осядуть на дно, де перезимують при температурі 3–4 градуси тепла. Вже у травні, з першим прогріванням води, вони почнуть знову ділитися й підніматися в товщу води, запускаючи цей процес наново.
Нагадаємо, в Ірпені фахівці розпочали перевірку якості води в річці Ірпінь після випадку забруднення водойм у сусідній Борщагівській громаді, що призвів до масового мору риби. До отримання результатів досліджень мешканцям рекомендують не вживати воду з криниць та свердловин, не купатися і не рибалити в річці Ірпінь. Також не радять використовувати річкову воду для поливу та вживати рибу, виловлену у водоймі.
До слова, фахівці Київського міського центру контролю та профілактики хвороб провели моніторинг стану води на пляжах і в зонах рекреації міста. На чотирьох київських пляжах рекомендують тимчасово не купатися через перевищення окремих санітарно-хімічних показників у воді.
Коментарі — 0