Емігрантка розповіла про відмінності системи шкільної освіти в Італії та Україні
Жінка розповіла про складнощі материнства для українок в Італії
Українським матерям складніше жити в Італії, ніж місцевим жінкам. Таку думку висловила українка Лілія Жарнєва, яка разом із донькою три роки живе в цій країні. Емігрантка розповіла про особливості шкільної освіти в Італії у своєму блозі в Instagram, пише «Главком».
Графік навчання
Лілія Жарнєва зрозуміла, чому мами школярів в Італії майже не працюють або мають роботу з гнучким графіком. За її словами, батькам пʼятикласників без допомоги рідних не обійтися.
«Наприклад, у нас зараз до кінця вересня ще немає постійного розкладу, тому уроки з 8:00 до 12:00. Тобто о 8 ранку ти маєш привести дитину до школи, а вже через чотири години - знову бути біля школи. Як можна працювати? Ну якщо повний робочий день – ніяк. Хіба що працювати онлайн, дома на себе, кілька годин на день або мати когось, хто постійно може підстрахувати», – пояснила жінка.
Українка зауважила, що згодом зрозуміла, чому італійські мами можуть не йти додому, а чекати дітей біля школи та нікуди не поспішати. Здебільшого це стосується батьків учнів молодших класів.
«Тому в Італії не можна сказати що жінки не хочуть працювати, просто їй важко знайти роботу під графік школи. Плюс дитину саму вдома залишити не можна, продовженого дня немає. Сьогодні школа до 13:00, завтра до 12:00, в якийсь день до 16.00 – розклад змінюється. І якщо поруч немає бабусі, дідуся, тата чи няні, то взагалі жінка з дитиною молодшої школи не може мати звичайну роботу з повним робочим днем», – зазначила вона.
За словами емігрантки, освітня система Італії змушує родини до того, щоб хтось із батьків був вільний від роботи на період навчання їхніх дітей.
Шкільна форма
Окремо Лілія Жарнєва висловилася про шкільну форму в італійських школах: «В Італії перший день школи це зовсім не той «перший дзвоник», до якого ми звикли. Немає обов’язкових білих сорочок, бантів, святкових суконь і відчуття, що сьогодні всі мають виглядати особливо урочисто».
Зокрема, на перші дзвоники та в інші шкільні дні діти приходять у незвичному для українців одязі. Школярів можна побачити у звичайному одязі: джинсах, кольорових футболках та у кросівках. Такий дрескод пояснюють комфортом та безпекою учнів.
«Навпаки, у чати класів розіслала адміністрація школи листи з рекомендаціями щодо одягу в перші дні у зв’язку з високою температурою в Італії. Бо тут турбуються не про те, щоб дитина була гарно вдягнена для першого дня, а про те, щоб їй було зручно. Рекомендують легкий одяг із тканин, що добре пропускає повітря: футболки, поло, бермуди або легкі штани. Так, звісно, просять уникати надто короткого або відкритого одягу, наприклад, майок із дуже вузькими бретельками або пляжних шортів. Тобто дитині не має бути спекотно, незручно чи некомфортно тільки тому, що це перший день школи», – розповіла українка.
Підручники
В Італії підручники для учнів початкової школи оплачує держава. Однак книжки учням на початку навчального року видає не заклад освіти, як це відбувається в Україні.
«Ми в Україні звикли, що школа видає комплект підручників - отримав, підписав, користуєшся весь рік, а наприкінці навчального року повертає. В Італії все інакше. Школа передає до книгарні список учнів і перелік необхідних підручників. Батьки приходять у книгарню, замовляють книги для своєї дитини, а потім просто забирають їх, коли отримає», – поділилася мати.
До того ж за підручники платити не потрібно. Зокрема, для початкової школи вони безплатні, їх оплачує держава або муніципалітет. Водночас українка зауважила, що таке правило стосується початкової школи, а саме пʼятого класу. Які умови отримання книг для старшої школи, Лілія Жарнєва сподівається дізнатися у наступному році, коли донька піде у шостий клас.
Нагадаємо, українська вчена та викладачка Руслана Радчук поділилася спостереженнями про систему освіти в Намібії, що на південному заході Африки. Вона розповіла про особливості навчання в місцевих школах.
Також Руслана Радчук розповідала про початкову школу в Намібії, де 150 дітей навчаються у складних умовах у гуртожитку при навчальному закладі. Та попри це учні, як стверджує українка, залишаються найвихованішими та найщасливішими.
Коментарі — 0