Кремль використав трагедію в Олешках для зближення з Трампом – ISW

Російська влада намагається використати гуманітарну кризу в окупованих Олешках Херсонської області для покращення відносин з адміністрацією президента США Дональда Трампа. Кремль прагне представити обмежене гуманітарне співробітництво як свідчення готовності Москви до переговорів, водночас замовчуючи власну відповідальність за становище цивільного населення на захоплених територіях. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики звернули увагу на повідомлення Білого дому про зустріч, яку 5 листопада провела перша леді США Меланія Трамп. Захід був присвячений результатам нещодавнього обмеженого припинення вогню в окупованих Олешках, що дозволило провести гуманітарну операцію.

У зустрічі взяли участь представники України та Росії. Українську сторону представляли уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець і народний депутат Давид Арахамія.

Від Росії на заході були присутні генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв та російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова.

Особливу увагу аналітики ISW звернули на участь Лантратової. За даними інституту, російська посадовиця перебуває під санкціями США та безпосередньо причетна до викрадення щонайменше однієї української дитини.

Попри це, представники Кремля використали зустріч для просування позитивного образу російської сторони в гуманітарних питаннях.

Зокрема, Кирило Дмитрієв порівняв домовленості навколо Олешок із попередніми зусиллями Меланії Трамп, спрямованими на повернення українських дітей, яких Росія примусово вивезла зі своїх домівок.

За оцінкою ISW, таке порівняння стало частиною ширшої інформаційної стратегії Москви. Аналітики наголошують, що Дмитрієв акцентував увагу на гуманітарних результатах припинення вогню, однак не визнав, що саме російське вторгнення та окупація спричинили кризу в Олешках.

Фактично Кремль намагається отримати політичні переваги від участі у вирішенні проблеми, яка виникла внаслідок його власних дій. На думку експертів, Москва використовує обмежену гуманітарну співпрацю для формування сприятливішого ставлення американської адміністрації до Росії.

Подібна тактика вже застосовувалася російською стороною під час обговорення повернення українських дітей, примусово депортованих або переміщених до РФ. У таких випадках Кремль намагається представити власну участь у гуманітарних процесах як поступку або прояв доброї волі, хоча саме російська політика створила передумови для відповідних криз.

ISW вважає, що кінцевою метою таких дій є отримання поступок від Сполучених Штатів під час майбутніх переговорів. Йдеться про спробу переконати Вашингтон у готовності Володимира Путіна до конструктивного діалогу та гуманітарних домовленостей.

Аналітики зазначають, що російські посадовці прагнуть сформувати образ Путіна як політика, налаштованого на переговори та зацікавленого в полегшенні страждань цивільного населення.

Водночас такі інформаційні зусилля відбуваються на тлі продовження російських ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі.

ISW нагадує, що протягом останніх місяців російська армія здійснила низку руйнівних атак, які призвели до численних жертв серед мирного населення. Зокрема, аналітики звернули увагу на нещодавній російський удар по Дніпру, внаслідок якого загинули щонайменше 14 людей.

Ця атака відбулася саме в період дії обмеженого припинення вогню в Олешках, гуманітарні результати якого російські представники згодом використали у своїй комунікації з американською стороною.

На переконання експертів, така суперечність демонструє розбіжність між гуманітарною риторикою Кремля та фактичними діями російських військ.

Росія продовжує завдавати ударів по цивільних об'єктах, одночасно намагаючись переконати міжнародних партнерів у своїй готовності сприяти вирішенню гуманітарних проблем.

Окреме значення має участь у зустрічі Кирила Дмитрієва, який представляє Російський фонд прямих інвестицій і бере участь у контактах Москви з американською стороною.

На думку ISW, його заяви вписуються в попередні спроби Кремля використати обмежені домовленості для поліпшення переговорних позицій Росії.

Нагадаємо, у Білому домі 5 листопада відбулася зустріч представників України та Росії за участю першої леді США Меланії Трамп. Сторони зібралися після гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області, якій передувало локальне припинення вогню.

Українську делегацію представляли уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець і голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.