Українці змінюють демографію Німеччини: дослідження

У Німеччині опублікували масштабне дослідження про те, які демографічні виклики слід їй очікувати через 20 років. Зокрема, на демографічну ситуацію у країні повпливала й війна в Україні. Про це повідомляє DW. 

Для прогнозу дослідників ключову роль відіграють три фактори: рівень народжуваності, смертності та міграція населення. Автори дослідження підкреслюють, що за останні роки демографічні прогнози в країні були ускладнені двома подіями – війною в Сирії та спричиненою нею міграційною кризою в 2015 році й війною в Україні.

Вчені наголошують на різниці між двома останніми хвилями міграції. Так, на відміну від мігрантів з Сирії, з України до Німеччини приїхали насамперед жінки молодого і середнього віку.

Яким чином це впливає на демографічні тенденції, прокоментувала Петра Клуґ – одна з авторів дослідження: «В результаті змінюється склад населення, особливо в частині різних вікових груп. Для муніципалітетів (комун) це означає, приміром, що необхідно створювати більше місць в дитячих садках і школах і що турбота про дітей-біженців та їхніх матерів відіграватиме особливе значення».

На думку експертів, украй високий рівень імміграції, який спостерігався після початку повномасштабної війни в Україні, не збережеться.

«У 2022 році було зареєстровано близько 1,098 мільйона біженців з України. Більша частина приїхали в період з березня по травень 2022 року. З серпня 2022 року приплив неухильно знижується. Тож прогноз очевидний», – пояснила Петра Клуґ.

За її словами, серед демографічних дослідників залишається невизначеність щодо того, як буде розвиватися ситуація, так як ніхто не знає, коли закінчиться війна. 

Також дослідники визначили, що загалом населення Німеччини зросте в найближчі два десятиліття – до 2040 року приріст становитиме 0,6 відсотка порівняно з 2020 роком, коли в країні проживало 83,15 мільйона людей. Водночас головною проблемою залишиться старіння населення. Якщо в 2020 році частка населення у віці від 65 років і старше становила 20 відсотків, то через 20 років вона зросте до 28 відсотків.

До слова, Німеччина посідає перше місце у ЄС за кількістю українських біженців – за останніми підрахунками, тимчасовий захист отримали вже 1,65 млн українців. Водночас рівень зайнятості набагато нижчий, ніж в сусідніх країнах (зараз у Німеччині працює четверта частина працездатних біженців).

Нагадаємо, Німеччина щорічно витрачає як мінімум €20 млрд на утримання українських біженців, і це не межа. Депутат Європарламенту від ФРН Гуннар Бек заявив, що країна не може собі дозволити такі витрати, тому їй доводиться вкладати менше коштів у соціальний сектор, освіту та технологічний розвиток.