Вчені з'ясували, чому катастрофічно посилюється парниковий ефект – WP

Майже два десятиліття тому рівень метану в атмосфері, небезпечного парникового газу, який у короткостроковій перспективі є більш ніж у 80 разів потужнішим за вуглекислий газ, почав збільшуватися. На думку вчених, вони з'ясували причину такої катастрофічної ситуації. Про це йдеться у статті The Washington Post.

Вчені заявляють, що метан є наразі великою проблемою, що нависає над станом світового клімату; хоча він розпадається в атмосфері значно швидше, ніж вуглекислий газ, його потужність така, що вища. Рівень метану може сприяти значному підвищенню температури на планеті.

Однак нещодавнє дослідження проливає світло на причину рекордного підвищення метану в повітрі. Вчені вважають, що винуватцями є мікроби – крихітні організми, які живуть у шлунках корів, на сільськогосподарських полях і водно-болотних угіддях. Це може означати, що небезпечна зворотна реакція, коли ці викиди спричиняють потепління, що вивільняє ще більше парникових газів, вже відбувається.

«Зміни, які ми спостерігали за останні кілька років, починаючи з 2007 року, є мікробними», – сказала Сільвія Мішель, головна авторка статті, опублікованої минулого місяця в "Proceedings of the National Academy of Sciences".

«Водно-болотні угіддя, якщо вони стають теплішими і вологішими, можливо, починають виробляти більше метану, ніж раніше», – заявила вона.

Раніше вчені вважали, що різке зростання викидів метану пов'язане із зростанням використання природного газу, основною складовою якого є метан. Витоки під час буріння або з трубопроводів можуть вивільняти цей парниковий газ в атмосферу.

Однак нове дослідження вказує на мікроби як на основне джерело зростання рівнів метану. Мішель та її співавтори проаналізували зразки метану (CH4) з 22 місць по всьому світу в лабораторії в Колорадо. Потім вони виміряли «вагу» цього метану – зокрема, скільки з молекул містили важчий ізотоп вуглецю, відомий як C13.

Метан, вироблений мікробами, переважно одноклітинними організмами, відомими як археї, які мешкають у шлунках корів, у заболочених місцевостях та на сільськогосподарських полях, зазвичай є «легшим» і містить менше атомів C13. На відміну від цього, метан з викопних палив важчий і має більше атомів C13.

Оскільки кількість метану в атмосфері зросла за останні 15 років, він також стає все легшим. Вчені використали модель для аналізу цих змін і виявили, що лише великі збільшення викидів мікробів можуть пояснити як зростання метану, так і його зміну ваги.

Однак дослідження не показує, яка частина цих викидів є природною, а яка викликаною людською діяльністю. Хоча мікроби в заболочених місцевостях в основному є природними, ці мікроскопічні істоти також можуть вивільняти метан із резервуарів, сільськогосподарських земель та сміттєзвалищ.

«Метан утворюється біологічно в теплих, вологих, низькооксигенованих середовищах», – кажуть науковці. 

Але також з'являються докази того, що природні заболочені місцевості можуть реагувати на підвищення температур, вивільняючи більше метану. Супутникові дані останніх років показали глобальні «гарячі точки» метану в тропічних болотах Амазонки та Конго.

«Заболочені місцевості вивільнятимуть більше метану в міру підвищення температур»,  – зазначили дослідник. «Це може бути початком посилювального зворотного зв'язку, де вищі температури вивільняють більше метану з природних екосистем».

Дослідники стверджують, що це не означає, що світ може продовжувати спалювати природний газ. Якщо заболочені місцевості вивільняють метан швидше, ніж будь-коли раніше, науковці наполягають на необхідності ще більшої активності для обмеження метану з тих джерел, які люди можуть контролювати, таких як сільське господарство та використання викопного палива.

До слова, збитки України через екологічні руйнування від війни вже сягають €60 млрд, згідно з попередніми підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук для «Ми-Україна».

Раніше повідомлялось, що сума збитків довкіллю у Чернігівській і Сумській областях через забруднення річок Сейм і Десна перевищує 405 млн грн.