Російський економіст спрогнозував нову хвилю девальвації рубля

15 серпня російський Центробанк підняв ключову ставку до 12%, після чого рубль зі 101 за $1 зміцнився до 95, проте сам по собі цей інструмент допомогти зупинити падіння валюти не допоможе. Російський економіст Ігор Ліпсіц в інтервʼю «Главкому» спрогнозував нову хвилю девальвації рубля та назвав головні причини стрімкого падіння рубля.

Ліпсіц розповів, що другим ходом країни-агресорки буде примус експортерів до додаткового продажу валютного виторгу. 16 серпня відбулася закрита нарада у президента РФ Володимира Путіна, де збирався весь економічний блок. За її підсумками зважилися на дуже смішну річ: не можна було ухвалити пряме рішення і зобов'язати експортерів продавати виторг. Тому що Путін напередодні підписав указ, що дозволяє залишати виторг на рахунках закордонних банків за міжурядовими угодами. «І вийшло б, що президент скасовує свій указ, це було б втратою обличчя», – підкреслив економіст.

Під час наради домовилися, що прямої вказівки продавати 100%, або 80% не буде, але експортери добровільно продадуть додаткову масу виторгу. «Тоді відбудеться збільшення валютних торгів на біржі, що зможе збити курс до 90 рублів за $1, може навіть ще більше. На такому рівні якийсь час його намагатимуться тримати. Може, десь з один місяць, можливо, трохи довше. Потім він, звісно, знову почне зростати. Тільки так», – наголосив Ліпсіц.

Російський економіст назвав головні причини, чому рубль стрімко дешевшає:

1. Скорочення експорту за вільно конвертовану валюту.

2. Збільшення частки експорту за погано конвертовану валюту, наприклад, рубля. Зараз пішла розмова, що влада спробує всі рупії перевести в рублі. Але механізм абсолютно не зрозумілий (за минулий рік Росія стала найбільшим постачальником нафти в Індію. Імпорт сировини зріс у 14 разів і склав $162,2 млрд. Експорт Росії в торгівлі з Індією набагато перевищує імпорт. Через це РФ щомісяця накопичує до $1 млрд активів у рупіях, які залишаються за межами РФ. Через стагнацію імпорту Росія зіткнулася з надлишком рупій, які російські компанії не можуть репатріювати через валютні обмеження (конвертувати рупію можна тільки всередині Індії на біржі або в уповноважених банках, і обмін валюти у великих обсягах вимагає дозволу місцевого регулятора).

3. Вкидання державою грошей окремим групам населення, які працюють на військових заводах. Також тим, хто пішов воювати й сім'ям загиблих. Це «живі» гроші, які негайно викидаються на ринок. І це підживлює попит на імпортні товари.

4. Імпортери хочуть купувати більше валюти, біжать на валютний ринок, а конвертованої валюти мало.

5. Вкидання державою грошей в оборонно-промисловий комплекс. Ці гроші течуть на промисловий ринок, зокрема збільшуючи попит. Водночас пропозиція невійськової продукції не зростає. У Росії несподівано для уряду виник жахливий дефіцит робочих рук, бо хтось пішов воювати, хтось загинув, хтось інвалід, хтось втік з країни, щоб не воювати. У підсумку виник досить серйозний, усіма визнаний дефіцит робочих рук, тому доводиться підвищувати зарплати. Але через підвищення зарплат більше грошей викидається на ринок.

 «Це цілий комплекс причин і всі вони грають проти стабільності рубля», – зазначив Ліпсіц.

Він додав, що вже цілком активно працює друкарський верстат. Досить сильно зростає агрегат М2 – індикатор, який вимірює кількість вільних, високо ліквідних грошей в економіці. За минулий рік він досить сильно зріс, на 25%.

 «Емісія – це не про те, що просто надруковано папірці, а про те, що Мінфін продає ОФЗ (облігації федеральної позики) комерційним банкам, від яких отримує гроші для фінансування бюджету. А в комерційних банків гроші звідки? Їм дає кредити Центробанк. На ці кредитні гроші вони купують облігації, які закладають для погашення свого кредиту того ж Центробанку.

У підсумку виходить, що закачування Центробанком грошей у бюджет є чистої води емісією. Хоча формально Центробанк безпосередньо не кредитує уряд. Уряд кредитують банки. Усе це давно вже відбувається.

Дійсно, економіка накачується грошима, це обов'язково викличе інфляцію. Вона вже зростає і Центробанк з цього приводу, відповідно, смикається», – розповів економіст.

Нагадаємо, Росії вперше з 23 березня 2022 року рубль перетнув 100 за долар. У зв’язку з такою ситуацією на валютному ринку країни, росіяни в соціальних мережах почали висловлювати своє невдоволення.

Як відомо, Путін скликав термінову нараду через падіння курсу рубля.

Зауважимо, російський рубль від початку року подешевшав відносно долара на 23% і, як наслідок, увійшов у топ-3 найслабших валют ринків, що розвиваються.

До слова, у Росії закінчуються гроші: центробанк РФ попередив про кризу.

Крім того, у країні агресорці обговорюють повернення контролю над капіталом – Bloomberg з’ясував, як Кремль збирається рятувати рубль.