Світ готується до дефіциту зерна через кризу Чорного моря – Bloomberg

Світовий ринок зерна опинився під загрозою серйозних перебоїв через скорочення постачання з Чорного моря. Росія та Україна забезпечують понад чверть світової торгівлі пшеницею, а покупці вже шукають альтернативні джерела в інших частинах світу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Bloomberg.

Чорне море відіграє для світового ринку пшениці роль, співмірну зі значенням Ормузької протоки для нафтової торгівлі. Через порти регіону проходять великі партії зерна, які потім надходять до країн Близького Сходу, Африки та Азії. Після нового загострення війни Росії проти України ця інфраструктура – термінали, портові потужності й судноплавні маршрути – дедалі більше страждає.

Bloomberg звертає увагу на ризик для продовольчої інфляції. Поки світ стежить за цінами на нафту та паливо через конфлікт на Близькому Сході, перебої з постачанням зерна можуть стати ще одним чинником тиску на ціни.

Обидві країни також займають значну частку світового ринку соняшникової олії та кукурудзи. За оцінкою дослідницької компанії SovEcon, у липні–вересні сукупний експорт пшениці з Росії та України може становити приблизно половину від показника за аналогічний період минулого року.

Український експорт опустився до мінімуму

Для України проблема особливо гостра через початок нового сезону збору врожаю. У серпні експорт аграрної продукції впав до найнижчого рівня з квітня 2022 року. Bloomberg пов'язує це зі зменшенням можливостей відправляти вантажі через чорноморські порти.

Одеські порти зазвичай забезпечували близько 90% українського експорту зерна. Зараз частину вантажів намагаються спрямувати альтернативними шляхами – через Дунай, Румунію та інші європейські маршрути.

«Главком» уже писав, що українські експортери розглядають Дунай як один із ключових шляхів для вивезення аграрної продукції, але його пропускна здатність має обмеження.

Проблема не обмежується логістикою. Новий урожай надходить на елеватори, а вивезення залишається повільнішим за звичні темпи. За даними Bloomberg, українські зерносховища можуть заповнитися вже на початку листопада. Частині аграріїв доводиться використовувати пластикові рукави для зберігання врожаю.

Біля українських дунайських портів накопичилася черга приблизно з 80 суден. Автомобільні та залізничні маршрути також не можуть повністю замінити морський експорт.

Україна має понад десяток залізничних переходів із країнами Європейського союзу, однак їхня пропускна здатність значно нижча за можливості чорноморських портів. Bloomberg наводить оцінку, що через залізничні переходи нині можуть проходити близько 180 зернових вагонів на добу – приблизно 10 тис. тонн продукції.

Покупці зерна шукають нові джерела

Проблеми з чорноморськими поставками вже змінюють поведінку імпортерів. Покупці звертаються до Франції, Румунії, Аргентини, країн Балтії, США та Австралії.

Франція відправила до Судану першу за 18 років партію пшениці. Лівія почала використовувати французький порт Руан для закупівель зерна після більш ніж десятирічної перерви. Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати шукають додаткові можливості в країнах Балтії.

Бангладеш переорієнтовується на постачальників із Румунії та Аргентини. Країна також закуповує невеликі партії індійської пшениці після того, як Нью-Делі скасував багаторічну заборону на її експорт.

Австралійські трейдери теж отримують більше запитів. Представник однієї з найбільших зернових компаній країни Вільям Рід розповів Bloomberg, що звернення надходять щодня з різних частин світу.

«Попит надзвичайно високий. Нам доводиться обмежувати частину замовлень, тому що ми фізично не можемо компенсувати такі обсяги пшениці», – сказав він.

Водночас швидко замінити чорноморське зерно складно. Інші регіони мають власні проблеми з урожаєм, а сухопутні перевезення часто дорожчі за морські. Bloomberg зазначає, що посуха вже вплинула на врожай пшениці та кукурудзи у США, а європейські посіви постраждали від хвиль спеки.

Росія теж втрачає звичні маршрути

Складнощі виникли й у російського експорту. Москва намагається перенаправляти зерно через Балтійське та Каспійське моря, а також використовувати далекосхідні порти.

Reuters 21 вересня повідомив, що російські компанії почали пристосовувати окремі термінали в Балтійському та арктичному портах для перевалки зерна. За даними агентства, російський експорт зерна у липні–серпні скоротився на 31% у річному вимірі, а у вересні може впасти приблизно наполовину.

Обхідні шляхи для Москви теж недешеві: доставка залізницею на тисячі кілометрів збільшує витрати, а можливості портів обмежені.

Додатковим фактором стали страхові витрати. Лондонський страховий ринок розширив зону підвищеного воєнного ризику на все Чорне море. Це вже позначається на вартості перевезень і збільшує витрати учасників зернового ринку.

Раніше «Главком» повідомляв про зупинку роботи зернових терміналів у Новоросійську після атак – тоді йшлося про серйозні проблеми для російського експорту через один із ключових чорноморських портів. 

Єгипет уже шукає альтернативу

Одним із найбільш уразливих покупців залишається Єгипет – найбільший імпортер пшениці у світі. За даними Bloomberg, країна близько місяця не отримувала чорноморського зерна.

На Росію та Україну разом припадає приблизно половина єгипетського імпорту пшениці. Значна частина населення країни користується програмою субсидованого хліба, тому різке подорожчання сировини створює додатковий тиск на державні фінанси та продовольчий ринок.

Представник єгипетської зернової галузі повідомив Bloomberg, що обмеження чорноморських поставок уже призвело до зростання вартості борошна. Водночас цьогорічний урожай у Єгипті був достатнім, а запасів для субсидованого хліба, за його словами, має вистачити до лютого.

Президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі закликав забезпечити стабільні поставки з Росії та України. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган також заявив про необхідність вирішення проблеми, оскільки збитки від перебоїв зростають.

Чи вистачить зерна світу

Продовольча інфляція поки залишається відносно стриманою, однак Bloomberg очікує посилення тиску на ціни наприкінці року. Країни, які використовують запаси, можуть активніше виходити на міжнародний ринок, коли потреба в нових партіях зросте.

До проблем Чорного моря додаються високі ціни на паливо та добрива, погодні ризики у США та Європі. Окремим фактором Bloomberg називає очікування сильного Ель-Ніньйо.

«Ми стикаємося з кількома шоками одночасно», – сказала експертка Центру стратегічних та міжнародних досліджень Кейтлін Велш.

Є ще один ризик – майбутній урожай. Російські та українські аграрії вже сіють пшеницю на наступний сезон, але перші дані свідчать про скорочення посівних площ. Це може позначитися на світовій пропозиції зерна у 2027 році.

Ціни на пшеницю у вересні знижувалися на очікуваннях можливого мирного врегулювання, яке дозволило б відновити чорноморські перевезення. Водночас Bloomberg Intelligence вважає, що ринок може недооцінювати ризики для майбутніх поставок.

Проблема полягає і в тому, що навіть можливе відновлення судноплавства не поверне інфраструктуру до попереднього стану миттєво. За оцінкою Bloomberg, пошкоджену портову інфраструктуру доведеться відновлювати місяцями або навіть роками.

Нагадаємо, 17 вересня Туреччина запропонувала Україні та Росії відновити механізм, який передбачає безпечне судноплавство в Чорному морі. Анкара передала сторонам проєкт домовленостей на основі досвіду роботи «зернового коридору».