Стало відомо, коли Швеція офіційно стане членом НАТО

11 березня прапор Швеції буде піднято над штаб-квартирою НАТО в Брюсселі, що означатиме початок процесу набуття членства в Альянсі. Про це повідомило шведське видання TV4 Nyheterna з посиланням на неназваного співрозмовника.

За інформацією співрозмовника, на церемонію підняття прапору над штаб-квартирою НАТО приїдуть прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, головнокомандувач збройних сил країни Мікаел Бюден та інші високопосадовці, а також посли держав-членів Альянсу.

Після церемонії, як зазначає співрозмовник, відбудеться пресконференція.

Нагадаємо, новий президент Угорщини Томаш Шуйок 5 березня – в перший день перебування на цій посаді – підписав протокол про ратифікацію вступу Швеції в НАТО.

Як повідомлялося, на вимогу опозиційних партій парламент Угорщини мав зібратися для розгляду ратифікації заявки Швеції про вступ до НАТО. Згодом парламент Угорщини ратифікував вступ Швеції до Північноатлантичного Альянсу.

Раніше стало відомо, що члени Великих національних зборів Туреччини схвалили проєкт закону, який передбачає ратифікацію протоколу про вступ Швеції до Північноатлантичного альянсу. Голосування відбулося під час засідання парламентської генасамблеї. З 346 депутатів за ініціативу висловилися 287, 55 депутатів були проти, і чотири парламентарі вважали за краще утриматися. Для остаточної ратифікації протоколу про вступ Швеції в Альянс свій підпис під рішенням парламенту має поставити президент Реджеп Таїп Ердоган. Тепер Угорщина залишається останньою країною, яка не схвалила вступ Швеції в НАТО.

Протокол про прийняття Швеції до Альянсу на ратифікацію до парламенту направив 23 жовтня 2023 року президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Генсек НАТО Єнс Столтенберг припускав, що скандинавська країна остаточно стане членом блоку не пізніше кінця листопада, але питання досі не вирішене.

Нагадаємо, Швеція подала заявку на вступ до НАТО ще у 2022 році. Щоб країна стала частиною Альянсу, її заявку повинні ратифікувати всі країни-члени. Основна претензія Туреччини до Швеції полягала в тому, що Анкара звинувачувала країну в приховуванні членів бойових груп, яких Туреччина вважає терористами. Йдеться про заборонену в Туреччині Робітничу партію Курдистану.

Після того, як Стокгольм оголосив про посилення антитерористичного законодавства, президент Ердоган попросив парламент запустити процес ратифікації шведської заявки.