10 років після трагедії MH17: чому Росія досі не покарана?

10 років тому, 17 липня 2014 російські терористичні війська і їх проксі збили у небі над окупованою РФ Донеччиною малайзійський літак Boeing. У катастрофі загинули 298 людей, серед яких 80 дітей.

Весь світ облетіли страшні кадри, де потворне здеградоване обличчя у пікселі тримає дитячу закривавлену іграшку, ухмиляючись на все це. Я до хвилини памʼятаю цей день. Ми були у приміщенні уряду, де відбувалася зустріч з проблем ВПО, раптом телефони почали розриватися, над окупованим Торецьком збито літак. Російські і сепаратистські пабліки скаженіли: ура, вражено український військовий літак! А за кілька хвилин ці повідомлення зняли, зачистили, бо стало зрозуміло, що з російського «Бука» збито пасажирський лайнер...

Далі почалася антологія російської брехні і пропаганди, коли Москва намагалася перекласти провину за страшну трагедію на Україну. Росія заблокувала доступ міжнародним експертам на місце трагедії, не віддавала тіла загиблих, розповідала, що це Україна привезла трупи і розкидала їх у полі…

Міжнародній слідчій групі вдалося встановити, що лайнер був збитий ракетою класу «земля – повітря», випущеною з ЗРК «Бук», доставленого з Росії, а сам зенітно-ракетний комплекс належить 53-й зенітно-ракетній бригаді російських ЗС, дислокованій у Курську.

Найстрашнішою була реакція світу на цей злочин. Всі вжахнулися! І… наклали персональні санкції на кількох відвертих відморозків-бойовиків. Ніяких секторальних санкцій на країну – спонсора тероризму і власника Бука, жодних персональних санкцій на Путіна і його банду, що дозволило тому безкарно і далі продовжувати війну проти України.

Вже тоді ми наполягали на жорстких санкціях проти РФ, доводячи терористичну сутність цієї держави. Хоч саме ця трагедія мала б послужити уроком світу, що таке путінська Росія, яка не зупиниться перед терором і злом, вбиваючи цивільних і дітей.

За 5 років після трагедії українському герою Роману Червінському вдалося реалізувати унікальну спецоперацію і вивезти з окупованого Донецька воєнного злочинця Цемаха, який був безцінним свідком причетності Росії до злочину. Він точно знав, що команди збити літак давали кадрові російські військові. Але… суду не було! За пару місяців Цемаха, який був безцінним свідком і для Москви, віддали Москві в обмін на українських політвʼязнів.

Безумовно, звільнення наших полонених – це святе. Але чому Росія віддає всіх наших після принизливих судилищ над ними і «вироків»? А ми віддали Цемаха, не засудивши, не показавши його Гаазі. Без публічного суду над покидьком. Віддали, як і беркутівців, що розстрілювали Майдан, до речі. Без вироку. Можливо тому, що Росія вміє ховати кінці у воду?

Цемах у Москві. Червінський був у СІЗО за політичною справою, хоч за його звільнення внесли заставу. Світ і досі не зробив висновків з уроків страшної трагедії MH17, бо така країна як Росія, в її нинішньому вигляді з її фашистською ідеологією, не повинна існувати, продовжуючи вбивати і гвалтували, руйнувати і знищувати. Цинізм ще й у тому, що зараз РФ головує у Радбезі ООН. І якщо світ не реформує міжнародні організації, не викине звідти Росію, це лише посилить загрози масштабування війни і тероризму.

Сьогодні згадуємо жертви трагедії MH17. Вічна памʼять всім невинно вбитим Москвою. Памʼятаємо, війна розпочалася весною 2014 року. Світ, та й половина України, тоді цього не помітили…