Червінський вийшов із СІЗО. Що відбувається зі скандальною справою ексрозвідника

«Я не очікував до останнього моменту, що мене відпустять», – каже Роман Червінський, вийшовши за браму СІЗО у Кропивницькому. Колишній офіцер Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій вийшов під заставу в 9 млн грн., яку внесла за нього головно політична сила Петра Порошенка.

Суд, що 15 липня почав розгляд справи по суті у закритому режимі, спершу переніс засідання на 13:00 24 липня, а вже згодом ухвалив рішення відпустити Червінського під заставу. Причиною перенесення слухання стало те, що із чотирма потерпілими був розірваний договір щодо представництва їхніх інтересів у суді. Раніше ще двоє потерпілих заявляли, що не погоджуються із цим статусом, бо потерпілими себе не визнають. Загалом у справі проходило 17 потерпілих.

Романа Червінського звинувачують у перевищенні службових повноважень під час спроби домовитися з пілотом РФ, аби той викрав та перегнав в Україну російський військовий літак. Обвинувачення стверджує, що через самодіяльність Червінського Росія у липні 2022 року завдала ракетного удару по аеродрому «Канатове», що у Кіровоградській області.

За цим фактом Служба безпеки України висунула своєму колишньому співробітнику обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 426-1 Кримінального кодексу. Йдеться про «перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану». Санкція цієї статті передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі.

«Главком» нагадує перебіг резонансної справи, фігурант якої сьогодні вийшов з СІЗО.

Хто такий Червінський та у чому його обвинувачують

У грудні цього року Романові Червінському виповниться 50 років. Він народився на Хмельниччині, виховує трьох неповнолітніх дітей. Вся кар’єра Червінського пов’язана зі службою у правоохоронних та розвідувальних органах.

З 2015 року він був одним з керівників департаменту контррозвідки СБУ, потім працював в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони. Причетний до ліквідації бойовиків «Мотороли» (Арсена Павлова) та «Гіві» (Михайла Толстих).

Червінський також брав участь в операції, яку контррозвідка СБУ готувала понад два роки. Мова про затримання в окупованому Сніжному Володимира Цемаха – проросійського колаборанта та бойовика «ДНР», причетного до збиття в небі над Донеччиною влітку 2014 року Boeing рейсу MH17, внаслідок чого загинуло 298 людей, переважно громадян Нідерландів та Австралії. Цемаха вивозили на підконтрольну Україні територію з пригодами та втратами (під час операції загинув старший сержант 74-го розвідувального батальйону Олександр Колодяжний), а у 2019-му передали Росії, обмінявши разом з іншими на українських полонених.

Та найгучнішою операцією, яку розробляв Червінський, був «Вагнергейт» – спроба влітку 2020 року виманити з РФ і затримати 33 бійців російської приватної військової компанії «Вагнер». За непідтвердженими даними, до підготовки операції були причетні спецслужби США та Туреччини. Однак операцію було зірвано через витік інформації після доповіді в Офісі президента, що викликало значний суспільно-політичний резонанс. Хто спричинив витік з Офісу, не з’ясувала і парламентська тимчасова слідча комісія, очолювана Мар’яною Безуглою. Зате після «Вагнергейту» у відставку з Головного управління розвідки відправили і самого Червінського, і його шефа Василя Бурбу. Ці відставки опозиція назвала «політичними».

Після початку повномасштабного вторгнення, у квітні 2022-го, Червінський почав служити у Силах спецоперацій ЗСУ. Вже незабаром він узяв участь у саме тій операції, яка мала на меті виманити в Україну російського військового льотчика...

Суд дав можливість Червінському вийти на волю під заставу в 9 млн грн

фото: Nelli Spirina

Амбітний план, який зазнав поразки

Це був складний та зухвалий намір. Червінський і український льотчик на ім’я Олексій запропонували російському військовому льотчику перегнати винищувач в Україну. За це йому мали забезпечити матеріальну винагороду та подальшу евакуацію до однієї з країн Європи. Кандидатура була підібрана, і льотчик-перебіжчик Роман Носенко повинен був посадити винищувач на аеродромі «Канатове» біля Кропивницького.

Але замість трофея на крилах на «Канатове» прилетіли російські ракети. Бомбардування аеродрому сталося 23 липня 2022 року. Росія застосувала вісім ракет «Калібр» морського базування та п’ять ракет Х-22. У результаті загинув командир військової частини, були поранені 17 військовослужбовців, знищені два винищувачі Повітряних сил, злітна смуга та будівлі зазнали значних пошкоджень.

Пілот Носенко, як з’ясувалось згодом, вів подвійну гру, співпрацював з ФСБ. Щодо Червінського, то його затримали на Тернопільщині, і з 25 квітня 2023 року він перебуває під арештом без права звільнення під заставу.

Сторона обвинувачення стверджує: Червінський самовільно ініціював розвідувальну операцію, ні з ким її не узгодив, а відтак має нести відповідальність за наслідки російського обстрілу. На переконання СБУ, саме через дії Червінського ворогу стала відома інформація про зосередження на аеродромі військової техніки.

«СБУ і ГУР Міноборони відразу висловили зауваження до такого плану, його не погодили інші державні органи, адже спецоперація містила в собі багато ризиків. Але окремі люди вирішили діяти на власний розсуд…», – говорить очільник СБУ Василь Малюк.

Малюк обвинувачував Червінського і у спробах сховатися від правосуддя. «Людина, яка раніше дуже любила давати інтерв’ю і займатися особистим піаром, переховується від слідства, не приходить на допити і навіть відсутня за місцем проживання», – говорив він в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна», обґрунтовуючи потребу в арешті Червінського.

Представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов розповідав, що його відомство також не схвалило план Червінського. ГУР «відразу відкинуло» ідею викрадення літака як нереалістичну, зазначив Юсов.

Червінський з 25 квітня 2023 року перебував під арештом

фото з відкритих джерел

Сторона захисту стверджує, що суд її ігнорує

Роман Червінський відразу дав інтерв’ю виданню «Цензор.нет», в якому підтвердив, що був причетним до вербування російського пілота. Проте його робота полягала у зборі інформації про російську авіацію та льотчиків, які атакували українські міста. Всі ці оперативні розробки до пошкодження техніки та загибелі людей на аеродромі під Кропивницьким стосунку не мають, запевняв офіцер, зауважуючи, що розташування всіх «старих» військових летовищ ворог давно знає.

Між тим головним питанням на сьогодні залишається те, чи діяв Червінський за погодженням із керівництвом, чи проявив недоречну ініціативу. «І захист, і слідство мають у своєму розпорядженні документи, які підтверджують той факт, що була розроблена спільна операція, і діяла спільна група з різних представників Сил оборони. У матеріалах справи наявний наказ тодішнього головкома ЗСУ Валерія Залужного про залучення співробітника СБУ до складу цієї групи, – розповідає «Главкому» адвокат Червінського Костянтин Глоба. – Ми, адвокати, опитали осіб, які були задіяні у робочій групі. Це – безпосередній командир пана Червінського і командир вищого рівня. Командири Червінського чітко повідомили, що була створена спільна робоча група, яка діяла, працювала і доповідала (в тому числі й головкому) про результати своєї діяльності».

Таким чином, докази, що доводять невинуватість Червінського, це – доповіді членів робочої групи по лінії ССО, Повітряних сил та СБУ. А оскільки кожен з них звітував перед власним начальством, доповідей є кілька. «Прокуратура з недовірою ставиться до цих документів. Та й суд не помічає ці докази і водночас вважає їх недостатніми», – зазначає Глоба.

«Після проведення експертизи слідство стало говорити про те, що так, російська сторона звідкись дізналася про проведення операції, але не від Червінського. Тобто експертиза прокуратури не вбачає взаємозв'язку між діями групи і наслідками цих дій. Отже, зустріч російського літака і ракетний обстріл не мали між собою нічого спільного, тим паче, що на військових аеродромах засоби ППО увесь час перебувають у повній бойовій готовності і мають бути готовими до ракетного обстрілу. Цей момент чомусь експерти не беруть до уваги», – говорить захисник Червінського.

А те, що у день проведення операції прилетіло на аеродром «Канатове», взагалі не має нікого дивувати, переконаний Глоба, адже ворог часто і спорадично атакує всі наші летовища.

«Колишній речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зазначав те, на чому ми наголошували неодноразово ще на початку досудового розслідування: всі аеродроми в Україні є ціллю ворога №1. Космічне агентство України надало нам документи, близько десяти сторінок, які підтверджують, що російські супутники щоденно пролітають над аеродромом «Канатове». Знищені літаки ніяким чином не маскувались і не переміщувались, всупереч керівним документам, це підтвердили отримані нами знімки з комерційних супутників. Тож тут і постає питання: а який взаємозв'язок між діями Червінського і наслідками російського бомбардування?» – запитує Глоба.

Внаслідок російського «прильоту» по аеродрому «Канатове» у липні 2022 року загинув військовий, була пошкоджена та знищена військова та цивільна техніка

фото: СБУ

Дезертир чи герой?

Свідчення на користь Червінського дає і генерал-майор Віктор Ганущак, у підпорядкуванні якого перебувала військова частина, де на посаді заступника командира служив полковник Червінський. Ганущак каже, що операція на аеродромі «Канатове» була погоджена з вищим керівництвом ЗСУ. Він водночас не має можливості повторити те саме у суді: Феміда відмовила йому у тому, аби виступити на захист свого підлеглого.

Те, що Роман Червінський міг діяти сам, відкидає і колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж: «Як правило, одна особа не має ані можливостей, ані компетенції проводити подібні операції. Звинуватити одного Червінського в тому, що він перевищив повноваження і здавав інтереси України, – це дуже упереджено. Щоб з'ясувати об'єктивну картину, має бути досліджена вся складова підготовки операції: задум, ініціатори, отримання санкцій, підготовка плану дій і весь перелік тих посадових осіб, які задіяні в процесі».

Тим часом за Червінським тягнеться іще одна справа. Василь Малюк називає її справою про дезертирство. У квітні 2023 року Малюк заявив, що Червінський вісім місяців не з'являється за новим місцем служби. Направді ж 7 червня 2022 року (тобто за півтора місяця до трагедії на Канатовому) тодішній головком ЗСУ Залужний звільнив Червінського з посади в командуванні ССО і перевів до 109-ї окремої бригади територіальної оборони на Донеччину.

Червінський оскаржив цей наказ у суді, і Феміда стала на його бік. Колегія Верховного Суду зауважила, що Червінський як батько трьох неповнолітніх дітей має право на відстрочку від мобілізації. Але оскільки він у квітні 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ, то, відповідно, має право обирати, де саме йому служити. Відтак наказ про переведення його на службу в інший регіон без отримання згоди Червінського є незаконним та має бути скасованим.

Проте кримінальне провадження щодо дезертирства не закрито донині.

Сам підсудний переконаний: все, що відбувається довкола нього, начебто є політичним переслідуванням та помстою за «Вагнергейт».

Натомість вже цитований Василь Малюк називає Червінського «негідником» та призвідником людських втрат.

У будь-якому разі, поганим є те, що суспільство обговорює справу Червінського та деякі інші розслідування щодо відомих офіцерів ЗСУ так, начебто ці процеси протікають у мирний час, а не на третій рік війни. «Кейс Червінського» підриває авторитет спецслужб усередині країни і водночас є підґрунтям для російських ІПСО. Так вважає ексзаступник міністра інформаційної політики України (2017-2019), експерт з питань інформаційної безпеки Дмитро Золотухін. «Погана новина в тому, що, як і очікувалося, рано чи пізно кейс Романа Червінського стане фундаментом для російських спеціальних інформаційних операцій, – пише Золотухін на своїй Фейсбук-сторінці. – На нього будуть показувати пальцем і кричати: «Дивіться, українці не тільки прос*али розвідоперації, але і кончили усіх, хто був до них причетний».

Наталія Лебідь, для «Главкома»