Російські атаки по українських медіа. Спілка журналістів задокументувала 80 фактів за пів року

Національна спілка журналістів України оприлюднила результати безпекового моніторингу за перше півріччя 2026 року. За цей період російські атаки пошкодили десятки редакцій, житло журналістів та медіаінфраструктуру, а використання ударних безпілотників суттєво змінило характер загроз для представників медіа. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Національну спілку журналістів України.

Яких втрат зазнали українські медіа

Протягом січня-червня зафіксовано 35 випадків пошкодження житла та майна журналістів, 28 випадків пошкодження або руйнування редакцій і об'єктів медіаінфраструктури, з яких дві редакції були повністю знищені. Також журналісти 14 разів потрапляли під російські атаки під час виконання професійних обов'язків, а троє цивільних журналістів зазнали поранень.

Помісячна статистика свідчить про зростання інтенсивності атак. Якщо у січні було зафіксовано лише два випадки, то у травні їх кількість сягнула 22. Найбільше постраждали редакції під час масованої комбінованої ракетно-дронової атаки на Київ у ніч проти 24 травня. Тоді були пошкоджені офіси українських та міжнародних медіа, зокрема УНІАН, «Ґрати», «Реальна газета», студії ARD і Deutsche Welle, а також офіс Київської регіональної організації Спілки журналістів.

Дрони докорінно змінили ризики для журналістів

У Спілці зазначають, що масове використання ударних безпілотників докорінно змінило умови роботи журналістів. FPV-дрони, зокрема на оптоволоконному керуванні, значно розширили територію небезпеки. Якщо раніше найбільший ризик становили артилерійські та ракетні удари поблизу лінії фронту, то тепер журналісти дедалі частіше опиняються під загрозою за десятки кілометрів від бойових дій.

Окрему тривогу, наголошують у спілці журналістів, викликає те, що міжнародне маркування Press дедалі частіше не забезпечує журналістам додаткового захисту. За перше півріччя організація задокументувала щонайменше чотири випадки, коли журналісти у маркованому спорядженні ставали мішенню російських операторів дронів.

«Перше півріччя 2026 року показало: безпекові правила, які роками допомагали журналістам працювати в зоні бойових дій, більше не гарантують належного захисту. Дрони докорінно змінили характер війни й зробили журналістську роботу ще небезпечнішою. Ми документуємо кожен випадок не лише для того, щоб допомогти постраждалим колегам сьогодні, а й щоб сформувати доказову базу для майбутнього міжнародного правосуддя. Кожна пошкоджена редакція, кожен поранений журналіст, кожен незаконно ув’язнений медійник – це окремий доказ системної війни Росії проти свободи слова», – наголосив голова спілки журналістів Сергій Томіленко.

Втрати медіаспільноти

Крім матеріальних втрат, окремо документується загибель журналістів і працівників медіа, які проходили службу у складі Сил оборони України. У першому півріччі 2026 року загинули десятеро представників медіаспільноти, також підтверджено інформацію про загибель ще двох медійників у попередні роки. Серед цивільних журналістів загиблих цього року не зафіксовано, однак поранення отримали троє працівників медіа.

Загальна статистика від початку повномасштабної війни

За даними спілки журналістів, від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 152 представники української медіаспільноти. Із них 21 журналіст загинув під час виконання професійних обов'язків, 10 стали цивільними жертвами російських атак, ще 121 журналіст і працівник медіа загинули, захищаючи Україну у складі Сил оборони. Крім того, у російському полоні незаконно утримуються щонайменше 28 українських журналістів, і протягом першого півріччя 2026 року не було звільнено жодного з них.

Нагадаємо, на фронті в Україні 24 червня загинув колишній продюсер, фіксер і водій американського телеканалу ABC News Максим Осередчук. Йому було 30 років. Після кількох років роботи зі знімальними групами провідних міжнародних медіа в Україні він вступив до лав 34-ї окремої бригади морської піхоти.