Названо нардепа, який ініціював найбільше законопроєктів за час роботи дев’ятого скликання Ради
Георгій Мазурашу є автором або співавтором 887 ініціатив
За п'ять років роботи Верховної Ради дев'ятого скликання народні обранці ініціювали понад 12 тис. законів і постанов. Найбільшу активність проявили представники фракції «Слуги народу». Про це йдеться в досліджені «Чесно».
На першому місці за кількістю ініційованих проєктів опинився Георгій Мазурашу, який є автором або співавтором 887 ініціатив. Варто наголосити, що водночас нардеп має найменший відсоток прохідності проєктів серед топових ініціаторів: лише 19% його ініціатив були проголосовані.
Протягом останніх років Мазурашу ініціював низку скандальних пропозицій: став співавтором законопроєкту про заборону критики в соцмережах, пропонував відповідальність за «пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму». До цього Мазурашу разом з нардепом Максимом Бужанським пропонував скасувати штрафи за відмову обслуговувати клієнтів українською.
На другому місці ексголова комітету з питань держвлади та місцевого самоврядування, підозрюваний у незаконному збагаченні «слуга» Андрій Клочко. Серед понад 700 зареєстрованих нардепом ініціатив був, зокрема, законопроєкт, який громадський сектор розцінив як спробу зірвати конкурс на призначення очільника НАБУ.
Також серед провідних ініціаторів значаться голови парламентських комітетів. Адже, як правило, саме вони є першими в колективі співавторів законопроєктів та реєструють їх. У таких випадках йдеться переважно про напрацювання всього комітету, а не лише його голови, заступника чи окремого нардепа. Крім того, важливим фактором для потенційного ухвалення законопроєкту чи постанови є наявність керівної посади на рівні фракції або партії в автора ініціативи.
Далі серед найактивніших ініціаторів йде голова комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, податкового комітету Данило Гетманцев, екокомітету Олег Бондаренко, керівництво комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв та Євгенія Кравчук, а також голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Серед представників інших фракцій та груп найактивніше беруть участь у законодавчому процесі голова комітету свободи слова від «Голосу» Ярослав Юрчишин, Сергій Мінько з «Довіри», Ірина Геращенко від «ЄС», Михайло Цимбалюк від «Батьківщини» та Ірина Констанкевич із групи «За майбутнє». Вони подали найбільше ініціатив з-поміж своїх колег по фракціях та групах. Утім, переважно вони мають нижчий відсоток прохідності законопроєктів, ніж представники монобільшості.
Втім, є й такі народні депутати, які за п'ять років так і не скористались правом законодавчої ініціативи. За винятком тих, хто загалом не пропрацював у Раді надто довго, у списку антилідерів перебуває колишній донецький мажоритарник Андрій Аксьонов (за два роки депутатства став співавтором лише чотирьох законопроєктів) і прогульник Степан Івахів (за п'ять років подав лише сім ініціатив, з яких лише одна стала чинним актом).
Також авторами менш ніж 20 законопроєктів за увесь час роботи стали Юлія Льовочкіна, Тарас Козак, Ренат Кузьмін, Віктор Медведчук, Вадим Столар, Ілля Кива та Андрій Деркач.
Нагадаємо, до початку повномасштабного вторгнення фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос» частіше натискали «проти» під час голосувань, однак після 24 лютого 2022 року ця тенденція змінилась.
Як повідомлялося, фракція більшості у Верховній Раді «Слуга народу» спромоглася самостійно забезпечити 226+ голосів, необхідних для ухвалення рішень, лише у 14% усіх голосувань за п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання.
До слова, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від «Слуги народу» Данило Гетманцев у інтерв'ю «Главкому» раніше заявляв, що депутати, які хочуть скласти мандат, бояться відповідальності за важливі, але непопулярні рішення, які зараз приймає Рада.
Коментарі — 0