Служителі УПЦ МП розкрадають храми: забирають навіть килими (відео)

Білоцерківські служителі московського патріархату скрутили та забрали килимові доріжки з Преображенського собору. Відео опублікував митрополит православної церкви України Євстратій Зоря.

Загалом, за канонічним правом, те, що призначене до храму – в храмі й залишається. Проте прихильники московської церкви, коли йдуть зі святинь часом зривають навіть святий престол, виносять ікони та все, що лиш можуть забрати. Так, у Білій Церкві на Київщині попам УПЦ МП знадобилися килимові доріжки. Ікони ж винесли раніше, що є обкраданням храму.

«Нехай всі бачать дрібʼязковість МП! Мені ж чомусь під час відео пригадалися слова Євангелія про обтрушування пороху з ніг. Отой московський порох з їхніх ніг ми ніби обтрусили, а вони забрали його із собою. «Якщо ж прийдете в якесь місто і не приймуть вас, то, вийшовши на перехрестя його, скажіть: і порох, що прилип до нас з вашого міста, обтрушуємо вам; але знайте, що наблизилося до вас Царство Боже», – написав Євстратій Зоря.

Нині повідомлялося, що у Києво-Печерській лаврі продовжуються сутички між вірянами УПЦ МП і правоохоронцями та представниками Міністерства культури. Прихильники московської церкви вийшли нібито захищати свою святиню від «захоплення».

До слова, представники Міністерства культури за допомогою поліції продовжують опечатувати корпуси Києво-Печерської лаври. Декілька днів тому під стінами святині відбулися сутички прихильників московської церкви із правоохоронцями, які знайшли у Лаврі цікаву знахідку. Вдалося опечатати 70-й корпус, де УПЦ МП розміщувала резиденцію голови церкви Онуфрія, корпус 69, де була монастирська майстерня та крамниця церковних меблів, а також 71-й корпус.

Нагадаємо, днями у Києво-Печерській Лаврі вже побувала комісія Міністерства культури, яка мала перевірити та опечатати деякі корпуси. Тоді доступ комісії також заблокували віряни.

Зауважимо, до 29 березня УПЦ МП мала покинути Києво-Печерську лавру: на території заповідника зібралися віряни, відбулася літургія, також представники патріархату подали позов до суду через розірвання договору про оренду з заповідником. У Мінкульті ствердили, що допоки Господарський суд не ухвалить рішення про забезпечення клопотання УПЦ МП, її представники не мають правових підстав перебувати на території Лаври.

Згодом стало відомо, що комісії Мінкульту, яка мала перевірити дві будівлі Лаври, перешкоджають віряни: представники не залишили заповідник, а митрополита Павла викликали до СБУ. Також УПЦ МП все-таки провела в Києво-Печерській лаврі службу. Хоча 29 березня мала звільнити будівлі.

Крім того, 30 березня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову УПЦ МП до заповідника щодо незаконності одностороннього розірвання договору. Також цього дня уряд визнав таким, що втратило чинність, розпорядження 2013 року про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ МП будівель і споруд Києво-Печерської лаври.

Наступного дня парафіяни та представники УПЦ МП вдруге не пустили до Києво-Печерської лаври комісію Міністерства культури та інформаційної політики. Також в УПЦ МП заявили, що немає юридичних підстав вважати недійсною угоду про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ МП будівель і споруд Києво-Печерської лаври. 

Пізніше митрополит московської церкви Павло отримав підозру. Після того у розташованій неподалік від Києва резиденції митрополита розпочався обшук. А Шевченківський районний суд міста Києва за підсумками проведення закритого засідання у справі митрополита церкви Московського патріархату Павла (Петра Лебедя) виніс рішення про його домашній арешт в цілодобовому режимі. 

29 травня митрополиту Української православної церкви Московського патріархату, екснаміснику Києво-Печерської лаври Павлу до 1 липня продовжили домашній арешт. Пізніше арешт продовжили ще на два місяці. 

12 червня у Мінкульті повідомили, що УПЦ МП не звільнила 79 об’єктів Києво-Печерської лаври протягом наданих їм трьох днів – тепер їх змусить це зробити суд. 1 липня Мінкульт прийняв рішення про обмеження доступу ченців УПЦ МП до приміщень Лаври, а також запечатання тих корпусів, де нема монахів.