Секрет «невідомої жінки»: музей на Андріївському виставив унікальну реліквію
Маски потрапляють до колекції різними шляхами, деякі історії схожі на заплутаний детектив
У Музеї Однієї Вулиці на Андріївському узвозі відкрили для огляду унікальну виставку посмертних масок видатних діячів України та світу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ».
Київська експозиція об’єднала понад 350 оригінальних зліпків та перших копій. Головна особливість виставки – її міжнародний масштаб: зазвичай подібні колекції збирають лише «своїх» героїв, натомість на узвозі поруч із Тарасом Шевченком, Лесею Українкою, Симоном Петлюрою та Євгеном Коновальцем сусідять Данте, Кемаль Ататюрк та Володимир Висоцький.
Історія колекції розпочалася у 2002 році, а вже за рік кияни побачили першу камерну виставку. Тоді рахунок ішов на десятки, сьогодні ж у фондах музею понад 350 раритетів.
Посмертна маска – це не просто документальний відбиток епохи. Оскільки перші форми з облич знімали професійні, а часто й всесвітньо відомі скульптори, кожен такий відливок вважається самостійним предметом високого мистецтва.
«Наша збірка почалася з кількох масок, які ми випадково знайшли в київських художніх майстернях, – згадує директор музею Дмитро Шльонський. – Спочатку купували все підряд, але швидко зрозуміли, що треба тримати планку. Тому згодом вирішили зупинитися виключно на оригіналах або, щонайменше, на перших, найраніших копіях з оригінальних форм».
Оригіналом вважається перший відливок, зроблений безпосередньо з форми, знятої з покійного. Серед таких раритетів XIX–XX століть, якими пишається музей, – маски Кобзаря, швейцарського педагога Іоганна Песталоцці, а також англійського органіста Волтера Перрота (автора музичної обробки «Київського кондака», що лунав під час прощання з британською королевою Єлизаветою II).
Як експонати потрапляють на узвіз
Шляхи, якими маски знаходять дорогу до Києва, часто нагадують пригодницькі романи. Деякі речі музею дарують закордонні колеги або нащадки митців. Наприклад, посмертну маску композитора Дмитра Шостаковича передала донька відомого скульптора Нікогайоса Нікогосяна, який особисто працював над її створенням. Маску вірменського живописця Мартироса Сар’яна презентувала музею його онука.
Інші експонати доводиться буквально «полювати» на світових аукціонах – саме на платформі eBay музейникам вдалося викупити згадану маску Волтера Перрота.
Проте найзаплутаніша й зворушлива історія пов’язана з посмертною маскою Лесі Українки. Довгі роки цей відливок вважався «маскою невідомої жінки» і зберігався в архівах української діаспори за кордоном. Кілька років тому анонімний меценат передав реліквію до Львівського музею Соломії Крушельницької. Копію для Музею Однієї Вулиці виконав відомий львівський скульптор Петро Дзиндра.
Оскільки обличчя було неймовірно схожим на Лесине, науковці провели масштабну експертизу. Вердикт був сенсаційним: це дійсно посмертна маска Лесі Українки, про існування якої раніше не здогадувався жоден дослідник. Скоріш за все, сестри поетеси вивезли її до Європи під час еміграції, з часом зв’язок поколінь втратився, але врешті реліквія повернулася в Україну.
Кобзар повернувся на узвіз
Особливе місце в експозиції посідає посмертна маска Тараса Шевченка. Це надзвичайно ранній, а тому чіткий і цінний відлив.
Цікаво, що форма, з якої його зробили, колись належала родичам близького друга поета – художника Олексія Сенчила-Стефановського. Його історична садиба розташовувалася саме на Андріївському узвозі, прямо навпроти Андріївської церкви. Через півтора століття образ Кобзаря повернувся на ту саму вулицю, де він колись гостював.
Нагадаємо, у Національноій філармонії України відкрилася виставка «Ґранд-тур. Соломія», присвячена життю та тріумфу легендарної української сопрано. Виставка розповідає про походження співачки, її освіту, підкорення оперних сцен на чотирьох континентах, співпрацю з видатними композиторами та нерозривний зв’язок із Батьківщиною.
Коментарі — 0