Чи зможе Україна воювати без Starlink. Що не так з альтернативами

У ніч на 14 жовтня українські військові почали втрачати зв'язок Starlink. Міністерство оборони України повідомило, що компанія SpaceX без попередження обмежила швидкість для військових терміналів Starshield. Якщо техніка їде або летить швидше за встановлену межу, зв'язок зникає.

Межу, за словами радника міністра оборони Сергія Бескрестнова, відомого під псевдо Флеш, встановили на позначці 100 миль на годину. Це близько 161 км/год. На практиці зв'язок зникав і на менших швидкостях: за даними джерел у Міноборони, перебої починалися приблизно від 72 км/год.

Міноборони запевняє, що тримає контакт з американцями, SpaceX і партнерами з НАТО, збирає дані від підрозділів і підключає запасні канали зв'язку. Увечері 14 жовтня відомство підтвердило, що SpaceX досі тримає межу на рівні 161 км/год, але протягом дня реальні обмеження були значно нижчими, а на швидкості до 160 км/год зв'язок покращився. Станом на 15 жовтня джерела «Главкома» у відомстві кажуть, що термінали Starshield знову працюють під час руху. Причини обмежень там ще з'ясовують.

«Главком» розбирався, як обмеження Starlink вплинули на роботу українських військових, чому виникли перебої, хто міг ухвалити відповідне рішення та чи має Україна альтернативи супутниковому зв’язку

Що таке Starshield і чому це важливо для України

Starlink – це цивільний супутниковий інтернет компанії SpaceX. Starshield – його військова версія. Вона працює на тих самих технологіях, але призначена для держав і силових структур. Система має додаткове шифрування для захисту секретних даних. Саме її термінали ставлять на рухому техніку й безпілотники. Звичайні термінали Starlink, за словами волонтера Сергія Стерненка, працювали як раніше. Зв'язок почав зникати лише на швидкості понад 160 км/год.

Після початку повномасштабного вторгнення Starlink став для військових одним із головних засобів зв'язку. Термінали працюють там, де звичайні мережі не діють або глючать. Через них передають дані, керують безпілотниками й тримають зв'язок між підрозділами. Тому навіть кілька секунд без зв'язку відчуваються на завданнях.

На фронті це має такий вигляд: за даними 7-го корпусу Десантно-штурмових військ, на Гуляйпільському напрямку зв'язок із дронами зникав на 10–20 секунд уже на швидкості 110–120 км/год. Дрон у цей час летить далі, але керувати ним важче, і його легше збити. Складніше й запускати швидкі дрони, бо їм потрібно різко набирати швидкість. Один із підрозділів безпілотників скасував частину місій. Стерненко теж писав, що через обмеження зірвалися місії Сил оборони. За даними джерел у Міноборони, були проблеми й з логістикою, розвідкою та ретрансляцією зв'язку.

Але це не лише про фронт. За словами Флеша, Starlink використовують і дрони-перехоплювачі, які допомагають збивати реактивні «шахеди». Через обмеження Україна, на його думку, втрачає один із небагатьох способів захиститися від таких цілей. Президент Володимир Зеленський сказав, що від цього зв'язку значною мірою залежить робота перехоплювачів і що Росія намагається скористатися проблемами. 14 жовтня росіяни запустили 124 дрони вночі й ще 145 вдень.

Чому було обмежено зв'язок

Офіційної відповіді немає. Є кілька версій, і вони не збігаються.

Ілон Маск написав, що Starlink – комерційний сервіс SpaceX, а Starshield належить уряду США і ним керує уряд. За його словами, обмеження для Starshield визначають американські військові й, зрештою, президент США. Але хто ухвалив саме це рішення, він не пояснив.

За даними Axios, 14 жовтня радники Зеленського зателефонували в Білий дім, ЦРУ й Пентагон. У Білому домі відповіли, що не керують SpaceX і до обмежень непричетні. Американські чиновники пояснюють усе технічним збоєм. Адміністрація Трампа планує звернутися до компанії, щоб з'ясувати, що сталося.

Наказ обмежити Starshield для України, за даними агентства Reuters, надійшов із Білого дому. За словами трьох анонімних співрозмовників, керівництво Пентагону отримало вказівку сповільнити роботу системи для українських військових. Хто саме в Білому домі ухвалив це рішення, невідомо. Інший американський високопосадовець заперечив причетність Трампа й сказав, що президент такого запиту не робив. Після обмежень у вівторок і середу українські посадовці телефонували до американських високопосадовців. За словами одного з українських чиновників, у Вашингтоні відповіли, що це було рішення Білого дому.

Сенатор-республіканець Том Тілліс припустив, що проблема виникла всередині систем Пентагону, а не в Starlink чи SpaceX. За його словами, це могла бути помилка, а могло бути й свідоме рішення, яке розчистило шлях російській атаці.

Пізніше дев'ять сенаторів США від обох партій, п'ятеро демократів і четверо республіканців, серед яких і Тілліс, вимагають від генерального інспектора Пентагону негайно розслідувати перебої зі Starlink, Starshield і системами обміну розвідданими в Україні. За їхніми даними, швидкісні обмеження для терміналів діяли з 12 по 14 жовтня і порушили зв'язок на українських безпілотниках, літаках і гелікоптерах. Під час тестування 14 жовтня українські військові зафіксували обмеження вже на швидкості понад 63 милі на годину (близько 100 км/год), тоді як SpaceX називала 100 миль на годину. Сенатори хочуть з'ясувати, чи знали про зміни або наказували їх посадовці Пентагону, чи пов'язані обмеження з перебоями в передачі розвідданих і чи стали вони наслідком політичного рішення, технічного збою чи дій SpaceX. За їхніми словами, через перебої американські дипломати, військові й працівники служб безпеки не могли дістатися укриттів під час російських повітряних атак.

Конгресмен-республіканець Дон Бейкон звинуватив Трампа в тому, що той підтримує Путіна й діє проти України. Він наголосив, що Україна захищає свободу й незалежність, які цінують американці, а Путін їх ненавидить. Конгресмен вважає, що скорочення обміну розвідданими з Україною та обмеження доступу до Starlink з боку адміністрації Трампа фактично допомагають Росії та її керівництву, яке віддає накази бомбити українські міста.

The Telegraph пише, що обмеження Starlink збіглося з тиском Вашингтона на Київ через удари по російських нафтопереробних заводах. За повідомленнями західних медіа, американські представники нібито попереджали Україну про можливе припинення обміну розвідданими. Видання також нагадує про домовленість Трампа з Росією щодо постачання дизельного пального.

Соратник Путіна Олександр Шохін заявив, що обмеження Starlink і повільніша передача розвідданих можуть бути пов'язані з тією ж домовленістю про дизель. За його словами, начебто її мета – безпека російських танкерів у Чорному й Балтійському морях.

Що кажуть експерти

Експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун у коментарі «Главкому» пояснив, що найбільше постраждала робота далекобійних дронів. Їх ведуть через Starlink, поки вони летять до цілей на території противника. Такі дрони летять значно швидше за встановлену межу, тож обмеження позбавляє змоги ними керувати.

Так само через Starlink керують дронами-перехоплювачами різних типів, які збивають російські дрони й ракети. Щоб збити реактивний «шахед», що летить зі швидкістю до 900 км/год, перехоплювач має летіти так само або й швидше. Обмеження робить це неможливим.

На території України, за словами експерта, можна було б обійтися й без Starlink: керувати дронами через mesh-модеми, ретранслятори та підсилювачі сигналу. Але мобільний зв'язок є не скрізь, тож довелося б ставити проміжні станції. На це потрібні час і чимало ресурсів. До того ж треба знати заздалегідь, що Starlink обмежать або вимкнуть. Корсун вважає, що американські партнери повелися некрасиво, бо навіть не попередили.

Чи є заміна Starlink

Альтернативи є, але рівноцінної немає, пояснює Корсун. Вони дорожчі й гірші за якістю.

Британська OneWeb: її термінал важить близько 50 кг, а термінал Starlink – 3–5 кг. Тому OneWeb доводиться ставити, наприклад, на вантажівку. Британські супутники літають на висоті близько 1700 км, а Starlink – 550 км. Чим вище супутник, тим довше йде сигнал. Для деяких завдань це критично, наприклад для керування FPV-дроном, де потрібні максимальна швидкість і стабільність.

Стабільність залежить від кількості супутників. У Starlink їх майже 11 тис., і якщо один збоїть, сусідній одразу підхоплює його роботу. У OneWeb їх значно менше: експерт припускає, що тисяча–півтори. Різниця й у ціні. Starlink в Україні коштує від $30 до $100 на місяць залежно від тарифу, а OneWeb – це корпоративна послуга: від кількох сотень до кількох тисяч доларів на місяць, а один термінал коштує понад $9 тис.

Європейський Eutelsat, каже Корсун, така сама історія: дорожче, менше супутників, нижча швидкість.

Для штабів уздовж лінії фронту, де передають відео, фото, звіти й технічні дані, такі альтернативи підійдуть. Але там, де постійно потрібні висока швидкість і якість сигналу, вони не годяться.

Скільки часу потрібно на перехід

За словами Корсуна, Сили оборони вже розвивають альтернативи. Starlink підводив і раніше: біля узбережжя Криму ГУР намагалося провести бойову операцію, але Starlink раптом вимкнувся в тому районі. Тож у війську давно знають, що покладатися на нього повністю не можна. Проте треба оцінювати ризики: невідомо, чи вимкнуть Starlink взагалі і коли це може статися, а підготовка забирає ресурси.

Скільки часу піде на перехід, залежить від того, наскільки великим він буде. На окремому напрямку на це знадобиться кілька місяців, а в масштабах усіх Сил оборони – кілька років. Треба закупити термінали в інших постачальників, розвезти їх по підрозділах і штабах. Це довга історія, бо майже всі бойові операції заточені під Starlink: він швидкий, надійний і відносно недорогий. Корсун нагадує, що Росії Starlink вимкнули понад пів року тому, і це їх повністю не зупинило.

Чи може Україна створити власну систему

Теоретично так, але з одним «але», каже експерт. Для цього потрібна власна космічна програма: виробляти супутники й космічні ракети, мати космодроми. Працюючу космічну програму мають лише кілька країн. Корсун називає США, Росію, Китай, Францію та Британію. Космічні ракети на порядок складніші за балістичні. Потрібні фахівці, дуже багато грошей і спокій, щоб космодром не «розбомбили».

Передумов для цього він поки не бачить. Має закінчитися війна, вирости економіка, повернутися люди, які виїхали, і прийти західні фахівці. Тобто власного «Starlink» в Україні найближчими роками він не очікує.

Як приклад Корсун наводить Росію. Вона має і ракети, і космодроми, і виробляє супутники, але її аналог «Рассвєт» за рік отримав менше 50 супутників на орбіті. Не всі вийшли на потрібні точки, працюють вони абияк і дають над лінією фронту приблизно годину зв'язку на добу. Британія, Франція та країни ЄС мають усі потрібні елементи, але теж далекі від Starlink. Маск вклав у нього багато мільярдів доларів і років. За словами експерта, навіть найрозвиненіші країни поки не можуть наблизитися до рівня SpaceX.

Як обмеження Starlink змінює баланс сил

Аналітик Українського центру безпеки та співпраці Назарій Барчук у коментарі «Главкому» розповів, що наслідки обмеження вже відчули в небі: масована атака на українські міста почалася одразу після того, як про обмеження дізналася Росія. За його даними, за півтори доби ворог запустив близько 850 «шахедів».

Зараз повідомляють, що термінали знову працюють повноцінно. Але якщо Starlink колись вимкнуть повністю, наслідки будуть серйознішими: дрони стануть менш ефективними, а на лінії бойового зіткнення може порушитися зв'язок.

Перебої або обмеження Starlink можуть скоротити можливості і в нападі, і в обороні, каже Барчук. Starlink дає захищений швидкісний зв'язок, який складно заглушити звичайними засобами радіоелектронної боротьби.

Він нагадує, що цього року Україна разом зі SpaceX запровадила «білий список» терміналів Starlink: працювати можуть лише ті, що пройшли перевірку й зареєстровані. Так заблокували термінали російських військових. За словами Барчука, це на якийсь час «засліпило» їхні передові підрозділи й порушило координацію. Але, додає він, це ще й показало, наскільки сама Україна залежить від рішень однієї компанії.

Коли армія залежить від інфраструктури приватної американської компанії, ефективність на полі бою залежить від її бізнес-інтересів і від внутрішньої політики США, пояснює Барчук. SpaceX керується законами, ліцензійними угодами та власним бізнесом, а не зобов'язаннями перед Україною. Через це планувати операції ризиковано: раптові обмеження, як-от ліміт швидкості для дронів, можуть паралізувати наступ. Сама компанія, додає аналітик, не має достатніх засобів, щоб контролювати, чи не потрапляють термінали до ворога через чорні ринки.

За Барчука словами, ці ризики були зрозумілі ще з перших місяців повномасштабного вторгнення, бо військова логістика потребує кількох постачальників і державного контролю над ключовими вузлами. Але у 2022 році іншого вибору не було: жодна інша система не могла витримати масове радіоелектронне придушення і давати стабільний швидкісний зв'язок. Starlink був єдиним готовим варіантом на низькій орбіті.

Щоб зменшити ризик, користування сервісом намагаються перевести з приватних ініціатив на рівень офіційних оборонних замовлень через Пентагон. Тоді в компанії з'являються жорсткіші юридичні зобов'язання.

Чи пов’язані обмеження з політикою США

На думку Барчука, обмеження Starlink та доступу до розвідувальних даних 13 жовтня щодо застосування Росією балістичних ракет по Україні можуть бути демонстрацією сили з боку адміністрації Дональда Трампа. Аналітик вважає, що такі кроки схожі на тиск і шантаж Києва. Він також звертає увагу на те, що це відбувається на тлі вимоги Вашингтона припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах.

Якщо обмеження Starlink збережуться, це може послабити обороноздатність України, вважає Барчук. Зокрема, українським військовим буде складніше протидіяти російським ударним дронам, а наступальні можливості можуть знизитися. За словами аналітика, без стабільного зв’язку ударні безпілотники втратять частину своєї гнучкості під час виконання бойових завдань.

Чим військові замінять Starlink

Сержант 81-го окремого батальйону зв'язку Костянтин Федорчук у коментарі «Главкому» розповів, що для підрозділу Starlink універсальний, але його часто глушать засоби РЕБ, особливо під час тривоги. Тоді доводиться шукати сильніший сигнал. Заважають і дерева в місцях дислокації: для стабільного зв'язку потрібна відкрита територія.

Рівноцінної заміни зараз немає, пояснює сержант. З військових систем використовують супутниковий зв'язок Tooway, але в нього мала швидкість. Через нього важко стежити за обстановкою: це запасний варіант, щоб передати текст, а дивитися трансляцію з дронів так не вийде. Ще є маленькі роутери на SIM-картках мобільних операторів. Їх легко використовувати, і вони закривають «сліпі зони», де є сигнал мобільної мережі. Між підрозділами й штабами зв'язок підтримують радіостанції, які працюють на десятки кілометрів.

Попереду, за його словами, зміни. Військові розраховують на фінські аналоги, а «Укрсат» розробляє українську супутникову систему для оборонних цілей, проте вона ще на стадії розробки. Супутникова мережа Amazon Leo, на думку Федорчука, може запрацювати через рік-два. Але наразі Starlink – найкращий варіант.

Станом на літо 2026 року Amazon вивела на орбіту трохи більше 300 супутників із запланованих 3236. Комерційний запуск у США, Британії, Франції, Німеччині та Канаді планували на середину 2026 року

Якщо Starlink вимкнуть повністю, працювати буде складніше, визнає Федорчук. В автомобілях користуватимуться Wi-Fi роутерами на SIM-картках мобільних операторів, а Tooway ставитимуть лише стаціонарно, на відкритій місцевості. Найбільше це позначиться на мобільності: коли їдеш на завдання, сигналу немає.

Втім, усе не так сумно, каже сержант. Альтернативи є, хоч і не такі потужні, як Starlink. «Без зв'язку ми не залишимося», – наголошує він.

Кароліна Терещенко, «Главком»