Естонські компанії знайшли причину не йти з ринку Росії

Вихід естонських компаній з російського ринку призведе в більшості випадків до їхнього банкрутства, адже вони так і не змогли повноцінно переорієнтватись. Тому вони, як можуть, приховують зв'язки із агресором, і продовжують працювати. Про це пише ERR. 

Окрім бажання отримати прибуток, естонських підприємців у Росії утримує страх перед неустойками, труднощі у пошуку нових ринків та перешкоди з боку самої держави Путіна. За оцінкою підприємців, допомогло б обмеження бізнесу єдиними санкціями.

Акціонерне товариство Hekotek, яке виробляє обладнання для деревообробної промисловості, до 24 лютого минулого року отримало від російських підприємств замовлення на 100 мільйонів євро. Договори були підписані, а в деяких випадках також здійснено передоплату. За словами голови Hekotek Хейкі Ейнпауля, отримані гроші вже вкладено у виробництво обладнання, а замовлений товар має бути надісланий замовнику.

«Якщо росіяни скажуть, що хочуть повернути гроші, то ми не зможемо цього зробити, ми збанкрутуємо», – констатував Ейнпауль. Ейнпауль зазначив, що нові договори з російськими замовниками не укладаються. При цьому він не може сказати, скільки треба часу на обслуговування вже підписаних договорів, оскільки росіяни, у свою чергу, мають труднощі з оплатою товарів через накладені на них санкції.

За його словами, один замовник уже тричі намагався заплатити, але гроші поверталися. Ейнпауль зазначив, що не можна просто взяти і розірвати договір: «У мене немає жодної впевненості в тому, що після закінчення війни, через три чи п'ять років, цим не займеться Стокгольмський арбітраж, у якому вирішується більшість суперечок за договорами. Якщо ми зарозуміло заявимо своєму торговому партнеру, що просто не збираємося виконувати свої зобов'язання, то, швидше за все, у майбутньому ми будемо мати за це якусь відповідальність».

Він переконаний, спішно згорнути бізнес у Росії собі могли дозволити підприємства, для яких частка російського ринку є незначною. На його думку, при виході з бізнесу з Росією підприємствам могли б допомогти держава та Євросоюз. «Введіть санкції та повний бойкот Росії за допомогою закону. Тоді ми зможемо розмовляти з росіянами зовсім інакше», – заявив Ейнпауль.

Керівниця відділу підприємництва та споживчого середовища міністерства економіки та комунікацій Марі Аллікмаа підтвердила, що санкції допомагають захистити підприємців від вимог. За її словами, це також прописано у законі про санкції. «Але якщо йдеться про товари, які не підпадають під санкції, то дійсно, у разі дострокового розірвання договору є великий ризик і висока ймовірність того, що буде стягнуто неустойку», – пояснила Аллікмаа.

За оцінкою Аллікмаа, є й інші причини, через які фірми не відмовляються від ділових зв'язків із Росією. Особливо у складній ситуації перебувають підприємства, що були засновані у Росії. 

Недавнє дослідження газети Äripäev показало, що в Росії діє близько 140 компаній, які мають частку в естонських підприємствах. «Наприклад, якщо йдеться про естонську філію іноземного концерну або біржову компанію, то члену правління естонської фірми досить складно самостійно ухвалити рішення, яке обернеться збитками», – пояснила Аллікмаа.

Росія також не полегшує процес відходу підприємства. Восени минулого року в країні було створено комісію, яка має схвалити продаж частки. «Ми чули, що в цій комісії у черзі перебувають кілька тисяч заяв. При цьому комісія збирається хаотично. Деякі заяви розглядаються протягом місяця, а естонці там не зовсім у хорошому списку», – сказала Аллікмаа. За її словами, тим, хто зрештою отримує дозвіл на продаж, доводиться задовольнятися половиною ціни.

Ідея розпочати компенсувати компаніям фінансові втрати, зумовлені моральним вибором, у міністерстві не обговорювалася.  Проте, за словами Аллікмаа, держава пропонує допомогу тим, хто хоче знайти нові ринки або переробити під них свою продукцію. Наприклад, йдеться про послугу із залучення міжнародного експерта, що допоможе всім охочим вийти на інші ринки, та отримати там кваліфіковану допомогу. 

За словами генерального секретаря Міжнародної асоціації автоперевізників Ермо Перолайнена, саме необхідність пошуку нового поля діяльності змушує багатьох перевізників залишатися у Росії. «Адже йдеться про сотні підприємств, багато з яких десятиліттями займалися лише східними перевезеннями, знають їх особливості та специфіку, і переорієнтація на інші ринки може бути не під силу», – зазначив Перолайнен. Він наголосив, що для багатьох транспортних компаній продовження роботи на російському ринку – це питання виживання. За його словами, обсяги автоперевезень скоротилися у всій Європі. «На ринку надлишок перевізників. Непросто піти з російського ринку та знайти нові ринки», – констатував він. 

Нагадаємо, прем'єрка Естонії Кая Каллас опинилась у центрі гучного скандалу, пов'язаного з Росією. У той час, як Каллас позиціонує себе другом України і завзято підтримує санкції проти країни-агресора, з'ясовується, що її чоловік Арво Халлік керує фірмами, які і досі активно співпрацюють з Росією. Йдеться про компанії Stark Logistics та Metaprint. 

Зокрема транспортна компанія Stark Logistics, яка частково належить Арво Галліку, чоловікові прем’єр-міністра Каї Каллас, продовжувала працювати в напрямку Росії під час української війни. Минулого тижня Крістіан Крааг, генеральний директор Stark Logistics, розповів виданню ERR, що вони практично більше не постачають до Росії, але компанія не припинила доставку повністю.

Втім, голова уряду Естонії Кая Каллас не збирається йти у відставку на тлі скандалу, пов'язаного з бізнесом її чоловіка Арво Халліка у Росії. Вона додала, що якщо певні компанії порушують санкції, за це має бути покарання. Проте, на її думку, робота з клієнтами на території РФ – це питання «морального компаса».