Мінекономіки б'є на сполох через нестачу сотень тисяч фахівців

З початку повномасштабного вторгнення Україна втратила 5, 5 мільйонів працездатного населення, що втратило Німеччина після Другої світової війни у ​​відсотковому співвідношенні. У той час як кількість вакансій зростає, кількість кандидатів зменшується, створюючи значні проблеми для роботодавців. У свіжому звіті Міністерство економіки України повідомляє, що сьогодні в країні бракує 482 тисяч фахівців.

У 2027 ця цифра зросте до 670 тисяч, а до 2033 року не вистачатиме аж 4,5 млн працівників. У HR-спільноті ведуться активні дискусії з приводу рішень і можливостей заткнути настільки величезну діру на ринку праці.

ain.ua

Європейська бізнес-асоціація провела опитування роботодавців і склала список найбільших проблем, на які ті скаржаться. Серед головних проблем, з якими стикаються роботодавці, дефіцит кадрів, відтік кваліфікованих працівників за кордон, мобілізація та потреба офіційного працевлаштування, бажання працювати віддалено, активізація та втому співробітників, внутрішня міграція та дисбаланс у регіонах.

Війна та економічна нестабільність призвели до гострої нестачі кадрів та відтоку кваліфікованих фахівців за кордон. Мобілізація та перевага неофіційного працевлаштування покращують легальний найм. Популярність віддаленої роботи, вигорання та втому працівників впливають на їхню продуктивність. Внутрішня міграція та регіональний дисбаланс призводять до нерівномірного розподілу робочої сили.

Ці проблеми призвели до формування «ринку кандидата», де працівники мають більші можливості вибору та вимагають вищих зарплат і кращих умов праці. Роботам залишаються де важливо містити та утримувати кваліфікованих спеціалістів.

HR-спільнота обговорює шляхи вирішення цих проблем. Одним із варіантів є залучення трудових мігрантів, незважаючи на ризики культурних та мовних бар’єрів. Інший варіант – використання внутрішніх ресурсів: наймання людей старшого віку, навчання жінок нетрадиційним професіям, залучення людей з інвалідністю та молоді.

Важливо розуміти, що універсального рішення не існує, і кожен з цих варіантів вимагає інвестицій та ресурсів. Роботи реалістів адаптуються до нових ринків праці та шукають інноваційні підходи для залучення та утримання талантів.

Для вирішення цих проблем обговорюються різні варіанти, включаючи залучення трудових мігрантів, використання внутрішніх ресурсів (наймення людей віком 50+, навчання жінок «чоловічим» професіям, залучення людей з інвалідністю та неповнолітніх), а також підвищення заробітної плати.

72% роботодавців планують підвищення зарплати у 2024 році, більшість грошових винагород залишаються головним фактором вибору місця роботи. Однак, навіть із підвищенням зарплати, багато працівників стикаються з фінансовими труднощами між виплатами, що збільшило зростання попиту на мікрокредити.

Опендабот

Інноваційним рішенням, яке набирає популярність, є концепція «зарплати на вимогу» (Earned Wage Access). Сервіс надає працівникам доступ до вже зароблених цих коштів у будь-який день, дозволяючи уникнути дорогих позик та зменшити фінансовий стрес. «Зарплата на вимогу» є безкоштовною для працівників, а роботодавці сплачують невелику комісію провайдеру сервісу. Ця перевага не тільки покращує фінансове благополуччя працівників, але й служить потужним інструментом залучення та утримання талантів в умовах дефіциту робочої сили.

В умовах безпрецедентної кризи ринку праці технології, такі як "зарплата на вимогу", можуть стати ключовим інструментом для роботів, які прагнуть отримати та підвищити кваліфікацію своїх працівників,

Платіжна система VISA провела дослідження серед працівників, яке виявило, що 95 % зацікавлені в роботі на працедавця, який пропонує зарплату на вимогу. 89 % готові довше залишатися з таким працедавцем, а 79 % хотіли б перейти до роботодавця з EWA.

Читайте також: 

• Фабрика безробітних. Що під час війни відбувається у IT-секторі
• Центр зайнятості навчає керувати дронами. Як війна змінила ринок праці
• Майже половина українців заробляє менше ніж 10 тисяч: статистика
• Що спонукатиме українців повертатися додому після війни: результати опитування
• Мінекономіки затвердило стратегію фінансової грамотності до 2030 року: деталі