Росія почала бити по економіці України новими методами – NYT

Росія посилила удари по економіці України: під прицілом опинилися склади, порти, залізниця, підприємства та інтернет-інфраструктура. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times. 

За даними видання, характер кампанії змінився: якщо раніше комерційні об'єкти лише траплялися серед цілей, то тепер економіка стала для Москви головною мішенню. Українські посадовці називають цей наступ «тотальною війною». Дослідниця Орися Луцевич, яка очолює Ukraine Forum у Chatham House, пояснює логіку так: «У війні на виснаження економіка стає головною мішенню». За її словами, Москва прагне здорожчити для Європи підтримку України.

Міністерство економіки оцінило, що збитки від цієї кампанії до кінця року сягнуть близько $10 млрд. Найбільша частина цієї суми, за оцінкою відомства, припадає не на зруйноване майно, а на втрачені продажі, вимушені простої та збої в логістиці.

Порожні полиці й довгі тривоги

Удари по складах уже позначилися на торгівлі: деякі товари зникли з полиць. Дедалі частіше бізнес доводиться перебудовувати: компанії розпорошують запаси між кількома майданчиками, будують менші сховища й переносять частину запасів під землю. 25 вересня російський дрон уразив склад логістичного партнера McDonald's на Київщині, ніхто не постраждав. NYT наводить і приклад компанії Good Wine: її склади в Києві зазнавали ударів не раз, а загальні втрати запасів видання оцінює приблизно в $9 млн.

З кінця серпня Росія змінила тактику: у великих містах збільшилася кількість годин під повітряною тривогою вдень. Частина магазинів закривається на час атак, тож продажі падають. За словами Тимофія Милованова, колишнього міністра економіки, а нині президента Київської школи економіки, тривалі обстріли підводять економіку «майже до зупинки», бо люди дедалі більше часу проводять в укриттях. Сам університет, за даними NYT, планує збудувати цілком підземну прибудову для безпеки студентів.

Головний економіст ЄБРР Дімітар Богов сказав, що через дефіцит працівників і посилені бомбардування Україна входить у «найважчий період війни». За його словами, купівельна спроможність населення відносно висока, але люди «не можуть витрачати».

Експорт у прицілі

Окремий напрямок кампанії – транспортна інфраструктура. Обстріли зачіпають порти, залізницю, прикордонні переходи й судна, тож експорт скорочується. NYT звертає особливу увагу на залізницю: до повномасштабної війни в Україні було близько 1800 локомотивів, приблизно 500 уже втрачені, і зараз країна в середньому втрачає по одному на день. Про те, що «Укрзалізниця» втратила понад 500 локомотивів, раніше писав Politico.

Росія добирала цілі й за сезоном: улітку вона била по зерносховищах, щоб вивести їх з ладу напередодні жнив і під час збору врожаю. У відповідь ЄС постачає українським фермерам мобільні сховища. Аграрії та металурги уже звернулися до уряду з проханням розблокувати порти.

24 вересня ЄБРР знизив прогноз зростання української економіки на 2026 рік з 2,2% до 1,5%, а на 2027-й – з 4% до 2,5%. У звіті банк зазначив, що економіка «перейшла від повільного відновлення до стану, близького до стагнації». Економічну активність, за оцінкою банку, підтримують оборонне виробництво, державні видатки та стійкий сектор послуг.

Нова мішень – інтернет

За даними NYT, Росія розширила перелік цілей і на цифрові системи. Після останніх атак перебої з інтернетом виникли приблизно в 100 тис. домогосподарств. Перебої через удари по дата-центрах торкнулися і телебачення. Для бізнесу, який дедалі більше залежить від цифрових сервісів, це додатковий тягар.

Україна відповідає далекобійними дронами: вони б'ють по російських нафтопереробних заводах та інших економічних об'єктах.

Нагадаємо, 25 вересня компанія Fozzy Group повідомила про скорочення працівників з 1 листопада. З 1 серпня до 25 вересня росіяни знищили та пошкодили понад 20 її об'єктів – розподільчі центри, супермаркети й виробничі потужності. У компанії назвали це рішення вимушеним.