«Завжди нетверезий і нерукопожатний». Велоспільнота повстала проти керівника, який нахамив чемпіонці

Другу добу спортивна громадськість України обговорює скандал у велоспорті. Президент Національної федерації Олександр Башенко у соцмережах нахамив чемпіонці ІІ Європейських ігор Ганні Соловей, пообіцявши, що виключить її зі збірної. Пізніше виявилося, що керівник з часом не просто не охолов, а лише утвердився в своїх намірах. Правда, цим Олександр Борисович налаштував велосипедну спільноту проти себе ще більше.

«Я зараз за кордоном, тому слідкую за процесом через інтернет, - каже «Главкому» знаменитий у недалекому минулому велогонщик Ярослав Попович. - Коли мені скинули перші посилання з образами Башенка на адресу Соловей, був шокований, але сказав, що нічого нового і наслідків цей вибрик не матиме. Однак коли почитав інтернет сьогодні вранці, коли мені почали телефонувати журналісти з України, зрозумів, що буде щось щось страшне. Люди у нашій країні повірили, що свої права можна відстояти. І це прекрасно. Стосовно ж суті справи, то, думаю, таких вчинків не сприймає будь-яка адекватна людина. Я не виняток. Навіть якщо в тебе є питання до підлеглого, це можна обговорити в особистій балачці, а не шляхом образ у соцмережах».

Чому лицемірить міністр Жданов

Завтра, 4 липня, на 8:40 запланована акція протесту, головною вимогою якої буде відставка Олександра Башенка. Організаторами акції є декілька велоспільнот Києва. Була ідея провести протест під стінами Федерації велоспорту України, на вулиці Грінченка, 4, тобто під приватним офісом пана Башенка. Однак зваживши, що на робочому місці Олександр Борисович буває вкрай рідко, зібрання вирішили перенести під стіни Міністерства молоді і спорту, яке знаходиться поруч із національним спортивним комплексом «Олімпійський», на вулиці Еспланадній, 42. Там працюють державні тренери й інші працівники Федерації. Крім того, почує вимоги й міністр у справах сім’ї, молоді і спорту Ігор Жданов.

Щоправда, радник міністра Павло Булгак вже застеріг протестувальників, мовляв, його керівник спортсменку підтримує, але повноважень знімати керівника Федерації не має.

Ігор Жданов грає на два фронти?

«Міністр трохи лицемірить, - каже активіст Сергій Харчук, якого велолюбителі знають як організатора «Київської сотки». - Справді, як керівника громадської організації пана Башенка рішенням Міністерства не можна призначити чи звільнити. Його можна тільки переобрати. Інша річ, що торік Башенко вніс до статуту Федерації такі зміни, що можливості його переобрати фактично немає. Делегатів на конференцію він підбирає таким чином, щоб, роздавши дрібні подачки, завжди мати невеличку перевагу в голосах.

Але вихід з ситуації є. Мінмолспорт підписує з федераціями із різних видів спорту угоди, які у таких випадках як цей можна розірвати, відповідно співпрацю припинити і фінансування не надавати. В такому випадку федерація втратить засоби для існування. Жданов це знає, але поки на цій справі лише піариться. Він підтримав спортсменку морально, але не задекларував, що готовий розірвати з федерацією угоду про співпрацю. Власне, розірвання угоди є нашою вимогою №1. Розумієте, у нас є маса спортивних менеджерів, які мають спортивний бекґраунд, досвід роботи і готові приносити користь українському велоспорту. Замість того маємо на чолі Федерації таку ганьбу, таке непорозуміння.

Знаєте, окремі любителі велоспорту створили у «Фейсбуку» гештеґ - #цитатник_федераста. Башенко постійно в неадекватному стані і видає перл за перлом. Історія з Анею Соловей — лише одна з багатьох».

«Башенко не здатен спілкуватися з людьми віч-на-віч. Усі порахунки він зводить через «Фейсбук», - додає Ярослав Попович.

30 тисяч гривень за голос

Пан Харчук згадує, що особисто спілкувався з Олександром Башенком тричі і кожного разу отримував великий емоційний негатив: «Мабуть, це результат постійного вживання алкоголю. Скільки разів ми перетиналися, абсолютно тверезим Башенка не пам’ятаю. Власне, тому ми з однодумцями створили альтернативну Київську федерацію велоспорту, очолювану любителем їздити на ровері Ігорем Хижняком. Вона з національною федерацією не співпрацює. Башенко має свою, кишенькову київську федерацію. Ту саму, яку він і привітав з чемпіонством Ганни Соловей. З цією організацією повинна розбиратися прокуратура. Але річ у тім, що Башенко обіцяв підписати з нами угоду. Для нас це важливо, щоб була змога проводити змагання на треку зі спортивним статусом. Обіцянки ми чули, але слова очільник Федерації традиційно не дотримався».

Перша спроба переобрати пана Башенка була зроблена минулої осені. Олександр Борисович начебто навіть погодився залишити свою посаду в разі, якщо на його місце прийде видатний велогонщик Ярослав Попович.

Ярослав Попович не подасть Олександрові Башенку руки

«Давши Славкові відповідну обіцянку, Башенко переконав того приїхати з Італії в Україну, - розповідає Сергій Харчук. - І банально Поповича обманув. Був розіграний фарс. Кишенькові федерації Чернівецької, Сумської, Кропивницької, Чернігівської і Дніпровської областей отримують від Башенка подачки і голосують так, як йому треба. Я цих людей не звинувачую, мені їх по-людськи шкода. То люди літнього віку, вони продали свої голоси по 30 тисяч гривень. Змін хочуть Київська, Львівська, Рівненська, Хмельницька та Вінницька організації. Але шляхом підкупу їхні ініціативи гальмуються».

«Отвєчаю всем, что у мєня єсть»

«Не буду приховувати, свого часу я підтримував обрання Олександра Башенка президентом Федерації велоспорту, - каже Попович. - У 2015-му, коли він балотувався на цю посаду, я був за нього. Хоча й знав Башенка погано, бачив у ньому нову людину, людину з бізнесу. На тлі Бориса Іванова, який очолював Федерацію багато років і жодного розвитку принести вже не міг, це був крок уперед. Велоспорт був у занедбаному стані і ми хотіли змін. То тепер ми усвідомлюємо, що при Іванові велосипедистів в Україні було більше, ніж зараз.

А торік улітку Башенко мені сказав, що здає повноваження. Але потім виявилося, що то був його тонкий політичний хід. Він мене заманив у пастку. Ми розмовляли по телефону разів п’ять. «Отвєчаю всем, что у мєня єсть», - клявся мені Олександр, що не обмане. Але коли подав кандидатуру, то за три чи чотири дні до конференції збагнув, що беру участь у фарсі з передбачуваним наперед фіналом. З того моменту Башенко перестав для мене існувати. Коли зустрінуся з ним — не подам руки. Не сприймаю людей, не здатних тримати слова.

Нині Башенко каже, що витрачає на велоспорт свої гроші. Можливо. За це йому подяка. Але вся його діяльність пронизана махінаціями, сумнівними тендерами. В лавах Федерації процвітає корупція».

Чемпіонство як знак

Те, до чого велоспільнота України прагнула стільки років і майже зневірилася у своїх намірах, може трапитися завдяки Ганні Соловей, її перемозі на Європейських іграх і принциповій позиції.

«Аню не можна ні залякати, ні купити. Вона дуже стійка, попри зовнішню вроду й тендітність, вона надзвичайно стійка морально. Вона завжди каже правду у вічі», - коментує Сергій Харчук.

Сама спортсменка теж націлена стояти до кінця і принципами не поступатися. При цьому попри труднощі вона не збирається змінювати громадянства. І додає: «То моя країна, я її люблю. Чому через когось я маю її покидати?»

Велике інтерв’ю з Ганною Соловей читайте на сторінках нашого видання завтра.

Іван Вербицький, «Главком»