Знімав маєток за $3 тис. у місяць і приховав оплату за навчання дітей. НАЗК перевірило декларацію Галущенка

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило повну перевірку декларації при звільненні (за неповний 2025 рік) колишнього міністра юстиції Германа Галущенка. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на копію довідки антикорупційного органу, яка є у розпорядженні.

За інформацією НАЗК, ексміністр у своїй декларації не відобразив дані про користування або оренду будинку площею 647 кв. м на вулиці Добровольчих батальйонів, 40 у Києві. Цією нерухомістю володіє нідерландський «Фонд глобальна інвестиція» (Stichting Global Investment), за яким, за даними правоохоронців, стоїть колишній міністр внутрішніх справ часів Януковича Віталій Захарченко. Однак сам будинок перебуває під арештом більше десяти років і переданий судом у розпорядження АРМА.

Водночас, як зафіксувало Нацагентство під час онлайн-трансляції засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, Галущенко платив $3 тис. у місяць за проживання у маєтку Захарченка. Цю інформацію на тому ж засіданні ТСК озвучив сам ексміністр.

Ба більше: під час пояснень НАЗК Герман Галущенко зазначив, що з червня 2025 року по 10 листопада 2025 року користувався окремими приміщення цього будинку. І це відбувалося начебто не щоденно, а подобово.

Ключі від оселі Захарченка, за словами колишнього міністра, йому передавав громадянин С. Костенко, який виступав суборендарем цієї нерухомості. Також Галущенко надав НАЗК копії розписок нібито від Костенка, де йдеться про оплату за маєток Захарченка. Таким чином, за червень-жовтень 2025 року ексміністр Галущенко витратив $15,2 тис. (якщо вірити цим розпискам) за оренду будинку площею 647 кв. м на вулиці Добровольчих батальйонів, 40 у Києві.

Натомість НАЗК поставило під сумнів фінансові відносини Галущенка з Костенком через відсутність належного документального підтвердження. З іншого боку, антикорупційний орган звернув увагу: колишній міністр мав безперешкодний доступ і необмежену можливість перебувати у цьому будинку, зберігати там власне майно і приймати інших осіб.

Крім того, НАЗК виявило, що ексміністр Галущенко не вніс у декларацію відомості про оплату за навчання своїх дітей у швейцарські школі на загальну суму 258 тис. швейцарських франків (або 12,42 млн грн). Цю інформацію антикорупційний орган також почерпнув у парламентської ТСК.

Під час надання пояснень Герман Галущенко зізнався: намагався з’ясувати у колишньої дружини Ольги Богданової (вона живе зі спільними дітьми у Швейцарії), хто оплачував навчання його дітей за кордоном у 2025 році. Однак не отримав жодних даних.

Також Богданова проігнорувала запит НАЗК щодо надання відповідних пояснень у рамках повної перевірки декларації її ексчоловіка Галущенка.

Іще Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало, що Герман Галущенко не відобразив у декларації при звільненні квартири у Швейцарії, де мешкають його діти; не задекларував 91,92 тис. грн доходу у вигляді процентів від Ощадбанку.

Крім цього, колишній міністр вказав неправильну суму заощаджень у валюті, покладений на рахунок Ощадбанку – 3042 євро замість 5063 євро.

Загалом, НАЗК вважає, що ексміністр Герман Галущенко приховав у декларації дані, сума яких на 55,5 млн грн відрізняється від достовірних. Це підпадає під ознаки ч.2 статті 366-2 Кримінального кодексу («Декларування недостовірної інформації»). Саме ж кримінальне провадження за цією кваліфікацією може зареєструвати НАБУ, до якого НАЗК скерувало результати повної перевірки декларації Германа Галущенка.

Із цікавого. Національне агентство з питань запобігання корупції не знайшло підстав для висновку, що у діях декларанта Германа Галущенка є ознаки незаконного збагачення (стаття 368-5 Кримінального кодексу). Зокрема, НАЗК проаналізувало матеріали досудового розслідування НАБУ (резонансна справа «Мідас»), де зазначалося: у 2020-2025 роках в інтересах Галущенка було розподілено $9 млн. При цьому Нацагентство внесло уточнення, що посада віцепрезидента «Енергоатома», яку у травні 2020 року-квітні 2021 року обіймав Герман Галущенко, не підпадала під дію статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Нагадаємо, що 19 листопада Герман Галущенко втратив міністерське крісло у розпал корупційного скандалу, пов’язаного з розкраданням бюджетних коштів в енергетичній галузі.

16 лютого 2026 року САП та НАБУ повідомили про підозру колишньому Міністру енергетики України Герману Галущенку у відмиванні коштів та участь у злочинній організації. Наступного дня суд відправив його у СІЗО з можливістю внесення 200 млн грн застави. Згодом цю суму було зменшено до 150 млн грн.

29 червня за Галущенка ряд компаній внесли повну суму застави і він вийшов на волю.

Наприкінці серпня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з клопотанням про арешт 150 млн грн, внесених як заставу за Германа Галущенка. Якщо суд задовольнить клопотання, кошти мають передати в управління АРМА, а ексміністр вважатиметься таким, що не вніс заставу і може знову опинитися під вартою.