Реформа МСЕК: Міністерство охорони здоров'я розробило законопроєкт

Міністерство охорони здоров'я розробило законопроєкт, який має допомогти покращити процес проходження медико-соціальної експертизи, що встановлює інвалідність. Про це повідомляє пресслужба відомства.

Законопроєкт пропонує перенести експертизу в кластерні й надкластерні лікарні, щоб покращити кадровий компонент комісій та зробити експертизу доступнішою для людей.

Ще однією важливою зміною стане цифровізація МСЕК, адже обов'язковість використання електронної системи охорони здоров'я для ухвалення рішень – один з антикорупційних запобіжників. Таким чином реформа дозволить зробити процес більш прозорим, і таким, що базується на вже наявних історичних медичних даних.

«Робота над реформою розпочалася не вчора. МОЗ системно працює над змінами, які стосуються медичної частини експертизи. Наразі наша команда фіналізує законопроєкт, який пропонує дуже конкретні зміни для вдосконалення процесу. Людина не повинна бігати за «підтвердженням» важкого діагнозу – критерії для направлення на експертизу повинні бути чіткими й прозорими», – йдеться в повідомленні.

Перелік змін

Зміни, які пропонує запровадити Міністерство охорони здоров'я:

• проводити експертизу в кластерних та надкластерних лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти й можливість проводити додаткові обстеження;
• направляти на експертизу на підставі чітких критеріїв з підтвердженням через електронну систему охорони здоров’я;
• запровадити електронне направлення для проходження експертизи;
• дозволити сімейним або особистим лікарям направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
• при ухваленні рішення комісією враховувати дані, внесені під час реабілітації, а також дозволити комісії направляти людину на дообстеження;
• створити окремий інструментарій оцінки потреб людини, який надалі використовуватиметься і в інших сферах;
• змінити порядок фінансування оновленої експертизи – кошти з окремої бюджетної програми будуть сплачувати НСЗУ за проведення кожного оцінювання.

Як відомо, Міністерство охорони здоров'я отримало понад три тисячі скарг на роботу медико-соціальних експертних комісій.

Нагадаємо, що керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Тетяну Крупу та її сина начальника обласного Пенсійного фонду Олександра Крупу викрито на незаконному збагачені. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже $6 млн.

Згодом Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяні Крупі. Крупу відправили під варту на 60 діб (до 3 грудня) із можливістю внесення застави розміром 500 млн 1528 гривень.

Також Служба безпеки України викрила у Харкові злочинну групу з 13 осіб, які за гроші «списували» ухилянтів з військового обліку. До організації оборудки причетний голова однієї з міжрайонних медико-соціальних експертних комісій обласного центру. За гроші він допомагав ухилянтам уникнути призову на підставі фіктивних довідок про інвалідність.

До слова, в Україні останніми тижнями спалахнула низка гучних корупційних скандалів, пов'язаних з роботою медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Попри громадський резонанс, реальні тюремні терміни хабарники у МСЕК досі не отримала.