«Це повна профанація». Дипломат розкритикував кадрові конкурси МЗС, які проводив колишній міністр Кулеба

Наразі в Україні немає системи підготовки дипломатичних кадрів, тому країна потребує радикальних змін. Про це в інтервʼю «Главкому» заявив посол України в Бразилії Андрій Мельник.

«Треба чесно визнати, що сьогодні в Україні немає системи підготовки дипломатичних кадрів. На превеликий жаль, наша Дипломатична академія імені Геннадія Удовенка не займається сьогодні тим, для і чого була власне створена у далекому 1995 році. Повірте, я знаю, про що говорю. Нехай на мене не ображаються її поважний ректор, мій друг, посол Геннадій Надоленко і вся його команда», – сказав Андрій Мельник.

Дипломат зауважив, що раніше його дружина викладала в Дипакадемії, яка на той час перетворилася на спеціалізований вищий навчальний заклад. Головною проблемою академії посол вважає те, що більшість випускників не потрапляла на роботу в Міністерство закордонних справ України.

«Моя дружина, юристка-міжнародниця, мала честь багато років викладати в Дипакадемії. Вже на той час вона перетворилася на спеціалізований вуз, який готував магістрів у сфері зовнішньої політики. Але головна проблема вже тоді полягала у тому, що переважна більшість випускників не потрапляла на роботу в МЗС, буквально одиниці прийшли, та й то не найкращі», – йдеться у заяві.

Згодом, за словами посла, Дипломатична академія зазнала реформувань. Однак проблему кадрового голоду у дипломатичній службі це не розв'язало. Мельник вважає, що Україна має брати приклад з дипакадемій у Німеччині чи Бразилії: «Після проведеної реформи Дипакадемія, по суті, перетворилася на центр мовної підготовки і підвищення професійної кваліфікації. Це важливо, безумовно, але такий підхід не здатний вирішити актуальну проблему кадрового голоду у вітчизняній дипломатичній службі. Нам варто було б брати приклад з Німеччини чи з тієї ж Бразилії».

Посол розповів, що у дипакадемії цих країн беруть best of the best. Адже, як стверджує Мельник, конкурс на одне місце складає до 80 випускників університетів: «Потім кілька років інтенсивне навчання з практикою, блискучим опануванням кількох іноземних мов. Там майбутні дипломати проходять вогонь і воду перед потраплянням до МЗС. Здають дуже жорсткі екзамени і лише потім складають присягу держслужбовця та починають дипкар’єру».

Мельник наголошує, що «конкурси – самообман. Не можна кинути популістський клич і набрати з вулиці невідомо кого». Він додає, що Україна потребує радикальних змін у цій сфері. Наприклад, перетворення вітчизняної Дипакадемії у «мегапотужну кузню кадрів для дипслужби».

«У нашому випадку на вакантну посаду в центральному апараті чи посольстві оголошується так званий відкритий конкурс. Здебільшого на нього подаються абсолютно випадкові люди, реального відбору фактично не існує Не хочу навіть оцінювати ефективність такого конкурсу. Це повна профанація. Не пройшовши горнило багаторічної підготовки, такі співробітники рідко коли здатні працювати якісно на державні інтереси», – зауважив посол.

Андрій Мельник заявив, що відкритий пошук послів не розв'яже проблему браку кадрів: «Подібними кроками можна, звичайно, залатати якісь дірки на певному етапі. Але це не може перетворитися на правило, як сьогодні. Ніхто ж не оголошує конкурси на посаду в Академію наук для здійснення фундаментальних досліджень у фізиці і бере на неї кращого з гірших петеушників, сподіваючись, що він зможе отримати Нобелівську премію. Це ж самообман».

За словами посла, людина не має права потрапляти на дипломатичну посаду без проходження серйозної підготовки:

«У нашій же дипломатичній системі часто вважають навпаки, що можна кинути популістський клич і набрати з вулиці невідомо кого. Так ми скоро перетворимося на цирковий балаган. Дипломатія була у всі часи елітою держслужби». 

Нагадаємо, що у березні 2023 року Міністерство закордонних справ України вперше в історії української дипломатії провело відкритий пошук послів. Тодішній очільник міністерства Дмитро Кулеба заявляв, що відкритий механізм дозволив дипломатам зсередини системи, і людям зовні запропонувати свою кандидатуру на посаду посла.