Чому українські школярі досі говорять російською? Мовна активістка назвала три причини

Мовна активістка, дитяча письменниця Лариса Ніцой у коментарі «Главкому» назвала три ключові причини, через які погіршилась статистика використання школярами державної мови. Насамперед це відсутність панування ідеї серед влади, що українська мова є важливою, а також допущені помилки у законодавстві.

«По-перше, влада не дає людям зрозуміти, що українська мова є важливою. На телебаченні транслювався Арестович з його розмовами російською мовою – принаймні, допоки він не став вигнанцем. Натомість, ЗМІ привселюдно піддали остракізму професора, яка виступала за українську мову, Ірину Фаріон (Фаріон мала власну професійну думку стосовно вживання фемінітивів і завжди наголошувала, що вона – саме професор, не професорка, як того вимагає новий правопис – «Главком»). А суспільство дуже тонко ловить ці сигнали», – підкреслює Ніцой.

На думку письменниці, друга причина – це помилка закладена у законодавстві.

«І в законі про освіту, і в законі про мову – у частині про мову освіти – була закладена міна уповільненої дії. Ця міна – українська мова лише на уроках української», – підкреслює мовна активістка.

За її словами, у законі не йдеться про те, що українська має використовуватися поза межами шкільного закладу, на території школи, під час екскурсій, походів у музеї, в театри. Ніцой каже, що особисто наголошувала на необхідності такої правки.

«Я особисто мала розмову з Лілею Гриневич (ексміністерка освіти України – «Главком») на цю тему. Вона сказала, достатньо, що в статті про мову є мова освіти: про те, що в державних і комунальних закладах, навчання відбувається державною мовою. На мою думку, у такому варіанті українській мові в освітньому процесі відвели роль декорації. Витягли декорацію, відтарабанили матеріал українською мовою і заховали декорацію. А як же мова дружби, мова неформального спілкування, мова розваг – коли діти знаходяться на території школи», – пояснює проблему Ніцой.

Експертка також нагадала про інцидент, який стався 26 травня на Рівненщині: діти на території школи зібралися і слухали московський реп, ще з негативним змістом щодо поліції. «Піднялося величезне обурення, мовляв, як ці діти могли. А от законних підстав для будь-яких закидів до дітей немає. У підсумку їх звинуватили у хуліганстві, але лише через тезу про поліцейських-негідників. Не на мовній підставі», – підкреслила Ніцой.

Третя причина мовного відкату криється у виписаній у законодавстві функції школи. «Команда Порошенка повністю змінила закон про освіту: навчально-виховний процес замінили освітнім процесом. Тобто тепер у школі освітяни надають освітні послуги. До прикладу, як сфера комунальних послуг, сфера обслуговування у магазині. Тепер педагоги просто вчать дітей, один плюс один дорівнює два. І Гриневич, і мовний омбудсмен казали мені про те, що виховувати дітей мають батьки. А якщо батьків не навчили бути відповідальними громадянами?», – пояснює Ніцой.

Мовна активістка навела приклад Квебека – канадського франкомовного регіону. За її словами, там дослідники дійшли висновку: для того, щоб дитина говорила французькою, треба, щоб у неї було франкомовні:

• оточення;
• родина;
• публічний простір;
• освіта.

«У нас немає можливості дітям з російською перейти на українську мову. Бо якщо перекласти цей досвід на Україну, то побачимо, що у нас для російськомовних дітей, щоб вони могли перейти на українську, працює тільки один з цих факторів – освіта. А три інші відсутні, бо оточення російське, батьки говорять російською, а публічний простір досі не змінений», – зауважила Ніцой. Вона додає, що одного фактора мало – треба, щоби працювали мінімум три з них.

Нагадаємо, у 2024 році 78% респондентів назвали українську рідною мовою, що на 25% більше, ніж у 2006 році. Такий стрімкий зріст свідчить про зміну мовних уподобань українців та посилення національної ідентичності. Про це свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова. 

До слова, Київ посів перше місце за кількістю скарг на порушення мовного закону. Усього в столиці було зареєстровано 365 звернень за перше півріччя 2024 року.