6 січня – день народження Стуса та Сосюри: цікаві факти про поетів

Сьогодні, 6 січня, українці відзначають 87-му річницю з дня народження Василя Стуса – поета, дисидента. А також 127 років тому народився Володимир Сосюра – майстер ліричної поезії, автор славнозвісного твору «Любіть Україну». «Главком» розповідає про життєвий шлях і творчістю цих видатних українських письменників.

87 років від дня народження Василя Стуса

У цей день у 1938 році, у селі на Вінниччині, народився видатний український поет, правозахисник, представник дисидентського руху, Герой України Василь Стус, який став символом боротьби за незалежність.

Василь Стус працював учителем української мови та літератури в часи, коли радянська влада активно придушувала все українське. Його двічі засуджували, звинувачуючи в «антирадянській діяльності та пропаганді». Твори поета вилучали та забороняли, але, попри це, він не припиняв писати, перекладати й боротися за українську культуру.

Видатний діяч прожив усього 47 років та помер у 1985 році в російському таборі суворого режиму. Проте за своє недовге життя Василь Стус став символом незламності, а його творчість залишається актуальною й сьогодні, надихаючи нові покоління українців.

Цікаві факти про Василя Стуса

• Василь Стус почав читати ще до того, як пішов до школи. Він самостійно подався на навчання у п'ять років, і батьки дізналися про це лише тоді, коли вчителька запитала їх, чому він ходить босий. В дитинстві мріяв стати геологом, але після прочитання «Мойсея» Івана Франка вирішив присвятити себе літературі.

• Стус вступив на факультет української філології педагогічного інституту в Сталіно (Донецьк) без вступних іспитів завдяки шкільній медалі. Самостійно вивчив латину, добре володів німецькою мовою та читав Гейне в оригіналі. На заняттях з німецької перекладав без словника, а на питання відповідав виключно українською.
• У 1959 році «Літературна газета» опублікувала перші вірші Стуса, до яких передмову написав Андрій Малишко.
• Хоча КДБ вже почало слідкувати за ним, Василь Стус вважав 1965–1972 роки своїм найщасливішим періодом, адже саме тоді він зустрів свою любов, Валентину Попелюх.

• «Хто проти тиранії – встаньте!» – це, мабуть, найвідоміша фраза Стуса, яку він виголосив під час прем’єри фільму Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» 4 вересня 1965 року. Через 20 років у цей день поет загадково помер у в’язниці. Після того, як Іван Дзюба на прем’єрі сказав про масові арешти української інтелігенції, Стус не зміг залишитися мовчазним, і в залі одразу з’явилися представники КДБ, арештувавши багатьох присутніх. Стуса після цього відрахували з аспірантури.
• Останніми творами поета стали його таборові блоги – історії людей, з якими він поділяв покарання. Він писав їх дрібним почерком на тонких смужках паперу, щоб не привертати увагу наглядачів. Ці нотатки стали відомі завдяки Ірені Гаяускас, дружині литовського політв’язня, яка змогла вивезти їх із табору. Згодом їх опублікували під назвою «З таборового зошита».

• Через численні арешти Стус міг бути поруч із сином тільки в його ранньому дитинстві та дев’ять місяців між першим і другим ув’язненням. Коли Дмитро був 14 років, батька вдруге арештували, але Василь Стус продовжував навчати сина через листи, даючи йому настанови та поради.
• На другому суді проти Василя Стуса держава призначила йому адвокатом Віктора Медведчука, нині відомого політика, підозрюваного в державній зраді. Стус намагався відмовитись від цього адвоката і захищатися самостійно, але йому не дозволили. Як і не дали можливості виголосити останнє слово.
• Обставини смерті Стуса залишаються загадкою. Офіційно його смерть пов’язують з голодуванням на знак протесту проти жорстокого поводження адміністрації табору з політв’язнями, яке призвело до зупинки серця. Однак є також версія, що його могли вбити через те, що його твори були опубліковані на Заході, і він міг бути висунутий на Нобелівську премію.

127 років від дня народження Володимира Сосюри

У цей день 1898 року у Дебальцевому (Донецька область) народився український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій Володимир Сосюра. Його батько за походженням був французом. У родині Сосюри було вісім дітей.

Володимир Сосюра, поет і письменник, здобув популярність завдяки віршу «Любіть Україну», який дотепер залишається улюбленим твором українців. Поезія принесла славу, але й водночас призвела до серйозних політичних переслідувань у 50-х роках XX століття, адже радянська влада визнала його «націоналістом».

Сосюра помер 8 січня 1965 року і був похований на Байковому кладовищі в Києві.

Цікаві факти про Володимира Сосюру

• З одинадцяти років Володимиру Сосюрі доводилося працювати за різними спеціальностями, такими як бондар, чорнороб і телефоніст. Початкову освіту він здобув завдяки батькові, після чого навчався в кількох училищах Донбасу, але часто пропускав заняття через брак одягу та взуття.
• Наприкінці 1918 року Сосюра вступив до Армії Української Народної Республіки, проходив підготовку в Житомирській військовій юнацькій школі і служив у третьому Гайдамацькому полку, беручи участь у боях проти більшовицьких і білогвардійських військ. У 1919 році він важко захворів на тиф.

• Сосюра був двічі одружений. Перший шлюб він уклав у 1922 році, але їхній союз швидко розпався через антиукраїнські погляди колишньої комісарки червоноармійського ескадрону. Однак дружина подарувала поету двох синів.
• Друга дружина, Марія Гаврилівна, була на 12 років молодшою за нього, і в 1931 році вони одружилися. У них народився син Володимир. Вважалося, що НКВС завербував Марію, щоб вона стежила за Сосюрою. У 1949 році Марія була арештована за нібито розголошення державної таємниці і заслана до Казахстану на п'ять років. Після її повернення вони знову одружилися і разом прожили до кінця життя.

Володимир Сосюра із дружиною Марією

• Володимира часто бачили з пляшкою алкоголю і під час гри в більярд. Однак після першого інфаркту в 1958 році він відмовився від поганих звичок, зокрема перестав курити. Після другого інфаркту він майже не виходив з дому.
• Сосюра називав себе «сивим хлопчиком», інші його кликали «Дон Жуаном», «прототипом Івана Бездомного», «душевним ексгібіціоністом».
• Поет був учасником кількох літературних організацій, таких як «Плуг», «Гарт» і «ВАПЛІТЕ», та працював поряд із такими видатними постатями, як Олександр Довженко, Микола Хвильовий, Остап Вишня та Майк Йогансен.

• Під час Другої світової війни Сосюра виїхав до Уфи, де працював воєнним кореспондентом і брав участь у роботі українського радіокомітету, а також їздив на фронт. У 1944 році він повернувся до Києва.
• До 100-річчя від дня народження Володимира Сосюри була випущена пам'ятна монета НБУ номіналом дві гривні, а в 1998 році – марка України з його зображенням.