Український прапор на Кінбурнській косі: хроніка окупації та боротьба за звільнення
Кінбурнська коса залишається єдиною окупованою росіянами частиною Миколаївської області. 12 серпня десантинки ГУР встановили там український прапор
12 серпня 2024 року бійці Головного управління розвідки Міністерства оборони підняли прапор України на Кінбурнській косі, однак територія коси залишається під окупацією Росії.
«Главком» склав хронологію усіх важливих подій, які відбувалися на території коси за останні два роки.
Кінбурнську косу відділяє від міста Очаків гирло Дніпро-Бузького лиману, це приблизно п'ять кілометрів. Очаків добре видно з північного берега коси і, відповідно, він досяжний для ворожої артилерії.
Ця піщана коса є краєм Кінбурнського півострова, що адміністративно належить до Херсонщини і наразі окупований російськими військами.
Під час російсько-української війни, навесні 2022 року, російські війська окупували косу, щоб заблокувати рух із портів Херсона й Миколаєва, та вели обстріли Очакова. В ході контрнаступу ЗСУ в листопаді 2022 року Кінбурнська коса лишилася єдиною окупованою росіянами частиною Миколаївської області.
Кінбурнська коса до та після повномасштабного вторгнення
Територія коси належить до Чорноморського біосферного заповідника. Тож до великої війни вона славилася рідкісними птахами та рослинами (наприклад, це було одне з небагатьох місць в Україні, де росло багато диких орхідей), недоторканою природою і тишею, яку порушували хіба шум моря і птахи. На Кінбурні не було підприємств, асфальтових доріг та іншої інфраструктури, а життя жевріло на тихих хуторах у 2-4 хати, розкиданих вздовж моря та на березі лиману. Загалом тут мешкали до 50 осіб. Через складну логістику (піщані дороги) та відсутність інфраструктури небагато українців обирали косу місцем літнього відпочинку, а перші мініготелі з усіма зручностями тут почали зводити за 5-7 років до початку великої війни.
Кінбурнська коса була окупована навесні 2022 року, куди окупанти відразу звезли техніку для обстрілів українських міст, зокрема курортного Очакова.
«Російські війська постійно бомбардували українські військово-морські сили в Очакові. Якщо ці заяви Росії відповідають дійсності, то контроль над Кінбурнською косою біля Очакова дозволить російським військам посилити контроль над північно-західним узбережжям Чорного моря», – йшлося в повідомленні Інституту дослідження війни у червні 2022 року.
У листопаді 2022 року під час контрнаступу ЗСУ звільнили від окупантів усю територію Миколаївської області, окрім Кінбурнської коси.
Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім у квітні 2023 року заявив, що зв’язку з мешканцями тимчасово окупованої Кінбурнської коси немає. «Ситуація на Кінбурнській косі, яка досі перебуває в окупації, складна, але у нас немає змоги зв’язуватися з людьми, які там мешкають, щоб достеменно з’ясувати стан справ. Тому ми моніторимо ситуацію за допомогою супутникових знімків. Опосередковано можу сказати, що ситуація там покращується тоді, коли обстрілів Очакова стає менше. Наші ЗСУ працюють, і в них є успіхи», – сказав Кім.
Ексначальниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк наприкінці 2023 року розповіла, що «ворог вже давно замінував за периметром населені пункти, які там є, для того, щоб місцеве населення нікуди не поділося».
«Ворог продовжує використовувати місцеве населення як живий щит, ховаючись за ними, розташовуючи буквально артилерійські розрахунки у дворах місцевих мешканців, обстрілюють протилежний берег Очаківську, Куцурубську громаду для того, щоб час від часу тероризувати Миколаївщину і переключати увагу Сил оборони», – сказала Гуменюк.
Операції ЗСУ на Кінбурнській косі
З моменту окупації коси військами РФ українські збройні сили активно завдають ударів по розташуванням росіян на косі.
18 січня 2023 року було підтверджено знищення ворожої автомобільної техніки та до 10 військових. Тоді Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону зазначила, що противник час від часу займає позиції на Кінбурнській косі, щоб атакувати Очаківський напрямок.
У березні 2023 року українські захисники знищили реактивну систему залпового вогню, артилерійську гармату та склад боєприпасів окупантів на Кінбурнській косі. Про це повідомила пресслужба ОК «Південь».
За повідомленнями з відкритих джерел, у 2023 році Сили оборони України намагалися провести кілька малих десантних операцій на Кінбурн. Подібні операції відбулися і в 2024 році.
Так, за повідомленням ГУР, 9 серпня в результаті рейду на окуповану росіянами Кінбурнську косу спецпризначенці знищили шість одиниць броньованої техніки ворога та ліквідували близько 30 загарбників. Під час місії біля «пам’ятника Суворова» воїни ГУР встановили бойовий прапор Воєнної розвідки України.
Десантувалися на моторних човнах через Дніпро-Бузький лиман. Це не була легка бойова прогулянка: судячи з повідомлень російських воєнкорів, наші бійці зазнали втрат, щонайменше п'ятеро загинули.
Проте 12 серпня бійці ГУР знову підняли прапор України на Кінбурнській косі.
Підрив Каховської ГЕС та наслідки російської окупації для флори та фауни коси
На початку червня 2023 року коса тимчасово стала островом унаслідок підриву російськими окупаційними силами Каховської ГЕС і подальшого затоплення берегів Дніпра нижче за течією.
Великої шкоди природі коси та півострову завдали лісові пожежі внаслідок військових дій. Пожежі поставили під загрозу знищення 465 видів унікальних рослин та лікувальних трав півострова, серед них найбільше в Європі поле диких орхідей, площею близько 60 га, які занесені до Червоної книги. Постраждали з непрогнозованими наслідками унікальні рожеві озера, тисячі тварин та птахів, серед яких також є червонокнижні різновиди.
Загалом на Кінбурнській косі з початку повномасштабної війни вже зафіксували 253 пожежі. Про це 10 липня повідомила начальниця управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА Олександра Єфименко.
Після деокупації Кінбурнській косі потрібен буде час на самостійне відновлення природи, повідомили в Національному парку «Білобережжя Святослава». Це відбуватиметься у період, поки триватиме розмінування заповідної території.
Коментарі — 0