Втілив мрію Зеленського і єдиний пережив усі кадрові землетруси в урядах ЗеКоманди
Цього тижня відбулася знакова подія – у відставку було відправлено прем’єра-рекордсмена Дениса Шмигаля, який очолював уряд з 2020 року. Проте свою посаду зберіг найвитриваліший член уряду, що перебуває у його складі ще з 2019 року, – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Причому прізвище давнього соратника Володимира Зеленського в останні роки під час обговорень кадрових перестановок лунало лише в контексті суттєвого підвищення – Федорова «сватали» то на посаду міністра оборони, то навіть прем’єра.
Урешті Міноборони очолив колишній глава уряду Денис Шмигаль, а Кабмін повела вперед улюблениця Офісу президента Юлія Свириденко. Статус Федорова змінився також: зі звичайного віцепрем’єра він підріс до першого заступника глави уряду. Цю посаду до свого вражаючого кар’єрного стрибка посідала Свириденко. Формально тепер Федоров – друга людина в уряді. Він має стати частиною своєрідного керівного дуумвірату з новою очільницею Кабміну. Схоже, що Федоров як «людина президента» має урівноважити креаутуру голови ОП Андрія Єрмака, до якої в команді, що орієнтується власне на президента, дещо насторожене ставлення.
Попри те, що Федоров є міністром-ветераном в уряді, він досі лишається наймолодшим його членом: першому віце – лише 34 роки. Очоливши Мінцифри у 2019-му (тоді Федорову було 28), він «пересидів» усіх колег, які разом із ним формували уряди Гончарука та Шмигаля.
У чому ж секрет Федорова? У 2019 році, коли Володимир Зеленський лише балотувався у президенти, Федоров запропонував новий на той час принцип побудови виборчої кампанії. Якщо конкуренти глави держави традиційно робили ставку на роботу в телевізорі, то Федоров переніс боротьбу за виборця в інтернет. Очолюваний ним діджитал-відділ відповідав у Зе!команді за розбудову Telegram-, Instagram- та YouTube-просування.
Але справа тут не лише у вдячності Зеленського за успішні результати виборів. Міністр реалізовує один з головних задумів президента – тотальну цифровізацію.
«Він (Зеленський – «Главком») вирішив: класно буде, якщо у нас з’явиться «держава у смартфоні», і я цією ідеєю загорівся», – розказував в одному з інтерв’ю Федоров. І додавав, що влада як така його не цікавить. А посади та портфелі потрібні, «щоб можна було координувати інші міністерства» та досягати цілей, які «пов’язані з цифровізацією». Та максимальна лояльність до президента, безумовно, продовжує каденцію Федорова, адже навіть такого прогресивного міністра не оминула критика та скандали.
«Главком» згадує найсоковитіші моменти з життєвого та робочого бекграунду міністра Федорова. Про нього, його команду, статки, проєкти та їх реалізацію – далі.
Все почалося з «Кварталу»
Хоча від дитинства та юності міністра нас відділяють лише пара десятків років, про «раннього» Федорова даних у відкритих джерелах майже нема. Відомо, що він народився у 1991 році у місті Василівка Запорізької області. Закінчив Запорізький національний університет. Навчаючись, моніторив екологію Запоріжжя – за грант від ОБСЄ.
У 2012 році був обраний «студентським мером» міста, а вже у 2013-му 22-річний Федоров відійшов і від екології, і від самоврядування та заснував власне digital-агентство. Агентство займалося онлайн-продажами через рекламу у соцмережах. І ось тут Федорову й випав джек-пот.
Одним з клієнтів компанії став «Квартал-Концерт». Це був event-напрямок «Кварталу 95», який відповідав за організацію гастролей та продюсування артистів. Так і познайомилися майбутній віцепрем’єр та майбутній президент. Після початку співпраці з «Кварталом» digital-агентство Федорова зосередилося на IT-бізнесі.
Була, однак, і спроба потрапити до політики: у 2014 році Федоров балотувався до Верховної Ради від партії «5.10» Геннадія Балашова під зовсім непочесним 166-м номером у виборчому списку. Партія посіла 14-те місце з 0,42 % голосів, і Федорову довелося відкласти мрію про депутатство. Утім, до її втілення залишалося всього п’ять років.
У 2019-му Михайло Федоров – на той момент очільник запорізького обласного осередку «Слуги народу» – під шостим номером у партійному списку тріумфально пройшов до парламенту, аби… відразу скласти депутатський мандат.
За рік до того, як Михайло Федоров з депутатським мандатом від партії «Слуга народу» переступив поріг Верховної Ради IX скликання, у вересні 2018 року він зареєстрував ТОВ «СммСтудіо». Компанія спеціалізувалася на комп’ютерному програмуванні, її офіс розташувався у Запоріжжі. У січні 2019 року суд притягнув нинішнього першого віцепрем’єра до адмінвідповідальності за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, виписавши 510 грн штрафу. Як виявилося, будучи директором ТОВ «СммСтудіо», Михайло Федоров узяв на роботу 15 працівників, не повідомивши про це «центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
На той час одним із підлеглих Федорова був мешканець Запоріжжя Михайло Крячко (обіймав посаду операційного директора ТОВ «СммСтудіо»). На позачергових парламентських виборах 2019 року маловідомий Крячко під 61 номером зайшов до Ради від «Слуги народу» і досі залишається нардепом.
Та це не всі зв’язки з минулого новопризначеного першого віцепрем’єра. 21 серпня 2019 року у ТОВ «СммСтудіо» з’явилися нові співзасновники Богдан Бунзон і Анна Крячко – обоє із Запоріжжя. З листопада 2021 року і до сьогодні вони є співвласниками колишньої компанії Михайла Федорова.
Ще цікаві збіги: Анна Крячко – це дружина Михайла Крячка, нардепа від «Слуги народу» і ексопераційного директора ТОВ «СммСтудіо».
Крім цього, у серпні 2021 року Михайло Федоров зареєстрував за собою торговий знак…SmmStudio!
29 серпня 2019-го, у перший же день роботи нової Ради, Федорова призначили віцепрем’єр-міністром України – міністром цифрової трансформації. Від березня 2023-го його посада звучала дещо інакше – віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – міністр цифрової трансформації. А з липня 2025-го – він вже перший віцепрем'єр.
Особисте і статки міністра
Урядовець має дружину Анастасію та доньку Марію, яка народилася у 2017-му. Цього року подружжя Федорових відзначило десяту річницю шлюбу. Михайло та Анастасія – активні користувачі Facebook та Instagram. Особисті сторінки вони наповнюють фото з обіймами і пестощами, з донькою та домашніми улюбленцями – лабрадором Шероном й котом Вєніком.
У 2018 році подружжя купило квартиру у Києві та перебралося із Запоріжжя до столиці. Анастасія Федорова похвалилася в Instagram, що вони з чоловіком придбали нерухомість в «одному ЖК». Вочевидь, саме цю квартиру Федоров і декларує з року у рік, вказуючи її метраж – 74 «квадрати» та вартість – 2,18 млн грн.
У рік приходу до влади, 2019-му, Федоров вніс у декларацію 5,5 млн. Але потім доходи чиновника різко просіли. У декларації за 2023 рік міністр вказує все ту ж квартиру, крихітне (2,9 кв. м.) нежитлове приміщення, яке він орендує, та два паркомісця (15,6 і 15,7 кв. м). Дружина Анастасія має земельну ділянку (2 гектари) у Запорізькій області, орендує квартиру (55,5 кв.м) та суборендує два нежитлових приміщення в Києві (47,8 та 17,3 кв.м). У родини є також два легкових авто – Audi Q8 2019 року та Audi A4 2016 року випуску.
У 2024-му зарплата міністра склала 1,1 млн грн. У дружини справи успішніші – 4,8 млн грн доходу. Федоров вказав у декларації 731,3 тис. грн на банківських рахунках, ще 200 тис. грн – у його дружини.
Федоров володіє торговою маркою Smmstudio, а дружина торговою маркою – Cover (обидва набули права власності у 2021 році).
Слабке місце? Команда реформатора
Команда, яку Михайло Федоров привів у Мінцифри, невелика. Разом із ним – п'ять осіб. Прикметним є Олександр Борняков, заступник з питань розвитку IT: по-перше, своїм другим шлюбом з «Міс Україна Всесвіт»-2022 Вікторією Апанасенко, по-друге, впадають в око статки Борнякова.
Чиновник володіє 10 ділянками по 10 соток в окупованому Севастополі (придбані у січні 2014-го), квартирою площею у 326 кв. м у Києві (вартість – понад 12 млн грн), квартирою площею у 198,5 кв. м в Одесі (1,4 млн грн), наручним годинником з білого золота Ulysse Nardin, трьома транспортними засобами – мотоциклом Ducati, авто Tesla та Mercedes 2019 року випуску (останнє вартістю понад 3 млн грн). Зарплати у 2024-му Борняков отримав понад 1,1 млн грн.
Свої статки, однак, Борняков заробив не на ІТ. «Українські новини» з посиланням на джерела пишуть, що чиновник «піднявся» на схемах в аграрному бізнесі. Мав місце і дешевий IT-аутсорсинг, з яким Борняков демпінгував.
«Борняков побудував свою IT-імперію і тепер діє виключно в її інтересах. Коли його декларацію почала перевіряти НАЗК, у Борнякова знайшли «зайві» 11 млн грн. Після перевірки ці гроші з декларації зникли. Але вдалося з’ясувати, що сума пов’язана з офшорною кіпрською фірмою. Єдиний її бенефіціар – це брат заступника міністра Юрій Борняков», – йдеться у публікації.
Не з ІТ починався і шлях Івана Турчака, державного секретаря Мінцифри – кілька років тому він працював заступником голови Київської обласної державної адміністрації, пише «Моя Київщина».
«Турчаку на новій посаді довірили опікуватися, у тому числі, агропромисловим сектором. Він розпочав із поїздок до районів та безпосереднього знайомства із підлеглими, інспекцій та контролю. У процесі Іван Турчак пропонував підприємцям та аграріям «повирішувати» їхні проблеми в області з губернатором за гроші…», – стверджує видання. Але, вочевидь, такий скандальний медіабекграунд не склав проблем для Турчака, бо за пару років він вигулькнув у команді Федорова.
А от Олександр Шелест – заступник міністра з розвитку цифрової інфраструктури – про себе каже, що хотів би записати у резюме: «заступник міністра, який забезпечив інтернетом всіх». У 2020 році Шелест вирішив почати із сільських шкіл, котрим, як зазначав він, «для успішного навчання потрібен оптоволоконний інтернет». Провести інтернет до однієї школи коштує 200 тис. грн – ці видатки візьме на себе держава, обіцяв Шелест у 2020-му.
Але за рік, у 2021-му, ситуація з інтернетом не стала набагато кращою. Згідно з даними аналітичної ініціативи DataReportal, загальний рівень проникнення інтернету в Україні становив 67,6%. А згодом питання доступу до мережі у сільських школах взагалі зникло з порядку денного – почалося повномасштабне вторгнення.
Наостанок згадаємо ще одного представника групи Федорова, з якого, можливо, варто було починати, адже це – перший заступник міністра Олексій Вискуб. На його долю випало відбиватися від звинувачень у тому, що флагманський проєкт міністерства – додаток «Дія» не забезпечує необхідну конфіденційність. Вискуб пояснював, що «Дія» розміщена у «хмарі» оператора хмарних сервісів De Novo, а всі сервери розміщені в Україні.
Питання безпеки стало руба, коли у ніч з 11 на 12 травня 2020 року стало відомо про злив даних понад 20 млн водійських посвідчень на анонімному каналі UA Baza Bot. Зокрема, у мережі були засвічені документи ексдепутата Грановського та нардепа фракції «Слуга народу» Дубінського. Мінцифри заперечило злив даних, а Вискуб заявив, що «довіра до «Дії» у цілому вища, ніж довіра до держави». Відповідальність за інцидент на себе не взяв ані він, ані інші представники відомства.
У 2022 році, напередодні російського вторгнення, історія повторилася у більших масштабах: дані нібито 13,5 млн користувачів хакери розмістили в інтернеті для нелегального продажу. Пресслужба «Дії» пояснювала, що під виглядом даних з застосунку зловмисники викладали компіляцію різних баз даних приватних компаній.
є-Міністр: що зробив Федоров?
Михайло Федоров запустив низку сервісів та проєктів, які справді стали новацією для українців. Мінцифри впевнено стверджує: Україна – єдина держава з унікальним досвідом. Проте це не означає, що ніхто у світі до Федорова не робив подібного. Так, в Естонії, де «державу у смартфоні» почали розробляти ще у 1996 році, є можливість проводити «у цифрі» вибори, звертатися до суду та поліції, отримувати медичні послуги тощо. У Британії є цифрові додатки, де міститься вся інформація про держпослуги та доступ до них, та програми, які дозволяють повідомити у державні органи про народження або смерть один раз в одному місці. А у Туреччині є додаток що дозволяє ідентифікувати особу через онлайн-банкінг, і включає цілий ряд сервісів, у тому числі – пошук предків та побудову родинного дерева.
В Україні дітище Федорова – портал «Дія» – працює з 2020 року. Робота над проєктом навіть підкосила здоров’я міністра – він був відсутнім на презентації «Дії». Президент налякав, що Федоров знаходиться «у складному стані», після чого політикумом прокотилися чутки про складне захворювання урядовця, але той, на щастя, оговтався.
Нині на порталі доступні понад 130 послуг та сервісів, а у мобільному застосунку – понад 30. У «Дії» можна зберігати водійське посвідчення, внутрішній і закордонний паспорти та інші документи. Через «Дію» можна зареєструвати бізнес, стати ФОПом, сплачувати податки, штрафи й подавати декларації, підписувати документи, змінювати місце реєстрації, а через сервіс «єМалятко» отримати допомогу при народженні дитини.
З минулого року «Дія» доєдналася до флагманської програми Володимира Зеленського «Національний кешбек». З відносно свіжих новацій – можливість через інтегрований у додаток сервіс «Лінія дронів» рекрутуватися до найкращих підрозділів БПЛА Сил оборони.
Федоров також пишається послугою «єВідновлення», яка збирає дані про зруйновані помешкання та дозволяє залишити заявку на допомогу у їх відбудові.
«А щоб українці могли відремонтувати будинки й повернутися додому, спільно з Міністерством відновлення та партнерами ми запустили програму «Розмитнення авто» у «Дії», – каже міністр.
Минулого року Михайло Федоров анонсував іще дві новації: запуск проєкту «єРезидент», який дасть іноземцям можливість відкривати рахунки та вести бізнес в Україні, та електронне посвідчення ветерана. Він також пообіцяв для оптимізації деяких процесів активно застосовувати штучний інтелект. Міністр зазначив, що Україна значно просунулася у використання ШІ, «але нам потрібно на перше місце, якраз штучний інтелект і автоматизація – той напрям, який зараз для нас пріоритетний», – заявляє урядовець.
Голова парламентського комітету з питань цифрової трансформації Михайло Крячко (про тісний зв’язок якого з Федоровим мова йшла на початку статті) вважає, що завдяки Мінцифри та Федорову Україна цілком може увійти до десятки цифрових держав світу. На думку нардепа, онлайн-сервіси зроблять чимало процесів більш прозорими та допоможуть подолати корупцію.
Хвалить Федорова і членкиня комітету та голова партії «Голос» Кіра Рудик: приміром, за «айтішний» проєкт «Дія.City», який створює можливості для реєстрації IT-бізнесу. Цей проєкт вона називає «хорошим», зазначаючи, що він створює можливості для залучення як вітчизняних стартаперів, так і міжнародних IT-гігантів.
«Купи слона», або Де помилився Федоров
Про те, що додаток «Дія» хочуть придбати інші країни, у Мінцифри заявили ще у 2020-му, коли він тільки почав функціонувати в Україні. Олексій Вискуб запевняв, що з цього приводу відбувається багато переговорів, зокрема з Японією та Грузією, які зацікавилися «революційним продуктом».
«(…) Це справді революційний продукт, ми перші у світі запустили цифровий паспорт. Багато країн розбирають детально цей досвід, хочуть повторити. Є запити на розвиток і купівлю мобільного застосунку», – переконував у жовтні 2020-го Олексій Вискуб. Пізніше Грузія та Японія якось зникли з порядку денного, і міністр Федоров заявляв вже про іншу географію потенційних покупців «Дії» – кілька «країн Азії, країн Африки». «По суті, це такий певний елемент дипломатії для нас. Це продукт, який сам себе продає. Це бренд України, це репутація, це розвиток нашого політичного впливу», – зазначав урядовець навесні у 2023-го. Минуло понад два роки, та жодна угода не була укладена, Кабмін просто відкрив код «Дії» для розробників з інших країн. Бренд України просувають інші сили і на інших полях.
А Мінцифри перейнялося тим, аби підпорядкувати собі ринок азартних ігор. У лютому цього року уряд передав повноваження регулювання ринку державної політики у сфері азартних ігор та лотереї від ліквідованої Комісії з питань регулювання азартних ігор (КРАІЛ) до відомства Федорова. Інтерес Мінцифри зрозумілий: ринок онлайн-казино в Україні зростає. Обіг грального бізнесу в Україні в 2024 році оцінювався у понад 150 млрд грн, з яких було сплачено 17 млрд грн податків. І це лише легальна його частина.
Федоров. Топ-скандали
Ще до призначення міністром, у квітні 2019-го, Михайло Федоров потрапив у журналістське розслідування програми «Наші гроші» з Денисом Бігусом. За матеріалами журналістів, Федоров отримував гроші для підтримки інтернет-ресурсів Зе!команди від засновника студії Квартал-95 Сергія Шефіра не через офіційні рахунки виборчого фонду Зеленського, а готівкою.
А у 2023 році Федоров став фігурантом іншої історії, яка, втім, не мала для урядовця правових наслідків. Тоді звільненого очільника Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Юрія Щиголя та інших посадовців, що перебували у сфері відання Федорова, запідозрили у привласненні 62 млн грн.
Саму Держслужбу спецзв'язку вирішили реформувати ще у жовтні 2021 року, оскільки вважали цей орган корумпованим і неефективним. Серед тих, хто критикував Держспецзв'язку, був і Федоров. Тим не менш, установа продовжувала функціонувати, аж доки у листопаді 2023 року НАБУ та САП не повідомили, що Юрій Щиголь, його заступник Віктор Жора та інші службовці розікрали кошти для проєкту «Армія дронів». У його рамках Держспецзв'язку та Мінцифри закуповували безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби, але частина грошей розчинилася у повітрі.
Колишній заступник міністра оборони України з цифрової трансформації та засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега звинуватив тоді Міністерство цифрової трансформації у причетності до афер Держспецзв’язку. Він заявив, що «у багатьох питаннях» цей орган став «гаманцем і руками Мінцифри».
У міністерства та Держспецзв’язку – «купа спільних фоток, нескінченна кількість спільних нарад, практично весь бюджет на дрони, статус монополіста у питаннях міжнародної кібердопомоги та незліченна кількість інших ознак глибокої інтеграції двох структур», – зазначав Дейнега, наполягаючи: між двома органами існує корупційний зв'язок.
Втім, подібні обвинувачення слідство не довело. У липні 2024-го НАБУ завершило розслідування, і серед фігурантів, яким висунуто підозру, Федорова нема.
Звітуючи про забезпечення армії дронами, Федоров вказував, що Україна «створила одні з найкращих умов для виробництва БПЛА в Європі, а можливо, навіть у світі». При цьому, додав він, «БПЛА буде достатньо лише тоді, коли Україна буде вже 10 років стояти на кордонах 1991 року». А тому міністр закликав українців… збирати 7-дюймові FPV-дрони вдома – під Zoom-керівництвом досвідчених інженерів.
Ставлення до такої ідеї було здебільшого негативним. Федорову закидали і те, що держава прагне перекласти на плечі людей виробництво мільйона дронів, анонсоване президентом Зеленським, і те, що кустарно вироблені дрони тільки погіршать ситуацію на фронті.
Окрім «дронів вдома», Федоров запам’ятався ще парою оригінальних ініціатив. Одна з них полягала у тому, щоб відмовитися від українського дубляжу англомовних фільмів. Тут він теж зіштовхнувся з нерозумінням співвітчизників. «Що завгодно – аби не українська. Пороблено»; «Подати позов до Конституційного Суду»; «Вони хочуть вивчити англійську за рахунок української?» – писали Федорову у коментарях. А він же лише хотів як краще: «прокачати скіли українців з англійської», простимулювати розвиток українського кінематографа та стати в один ряд з країнами, які показують фільми англійською з субтитрами, а дубляж залишити стримінговим компаніям – про це Федоров написав на своєму Facebook.
У травні 2024 року Федоров відзначив, що у сфері IT бронь від призову на фронт отримали тільки 1,5% працівників, тоді як частка ІТ у ВВП країни становить майже 5%. За наказом, який згодом скасувало Мінекономіки, було подано до бронювання IT-спеціалістів, у числі яких були і співробітники сервісу доставки та онлайн-казино.
«Це не курʼєри чи «ігорка», це спеціалісти топрівня: архітектори, розробники, девопси», – пояснював Федоров, наголошуючи на високому рівні кваліфікації фахівців, яких мережа вмить охрестила «ухилянтами».
У контексті такого «заступництва» в урядових та парламентських колах знову заговорили про потребу в економічному бронюванні працівників, хоча це питання поки що залишається відкритим.
А тим часом – якщо говорити про гроші – бюджети Мінцифри з кожним роком зростають. Так в бюджеті на цей 2025 рік для відомства передбачено 4,16 млрд грн, тоді як в попередньому році – лише 2,5 млрд грн. Ба більше, під час розгляду змін у бюджет міністерству пропонується виділити ще 6,3 млрд грн, «зокрема, для розвитку оборонних інновацій».
Але Мінцифри не тільки просить нових грошей для себе, а й обіцяє зекономити державні ресурси. Першим анонсованим проєктом Федорова вже у новому уряді стало створення аналогу американського DOGE – департаменту, який відповідатиме за скорочення державних видатків. Ця структура в Штатах була дітищем невгамовного мільярдера Ілона Маска. Діяльність американського DOGE, задачею якого було усунення зайвого регулювання та оптимізація роботи держорганів, супроводжувалася низкою скандалів і в результаті департамент припиняє свою роботу. У Федорова ж є шанс продемонструвати Маску майстер-клас.
У кожному разі гра у цифру триває… І перший віцепрем’єр Федоров далі підвищує свої ставки у цій грі.
Наталія Лебідь, «Главком»
Читайте також:
- Додаток «Дія» зливає дані? Розрекламований електронний сервіс спростовує скандальну інформацію
- «Такого нема ніде в світі». Експерт з кібербезпеки пояснив, чим небезпечна «Дія»
- Очільник Мінцифри пояснив, коли і як запрацює розмитнення авто в «Дії»
- Повісток у «Дії» не буде – Мінцифри
- «Дія.City» отримала одну з найпрестижніших премій у дизайні
- Компенсація за зруйноване житло: «Дія» тестує нову послугу
- Мінцифри запустить проєкт «Е-резидент»: що він передбачає
Коментарі — 0