Нічний ракетний обстріл і Китай

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк недвозначно пов'язав нічну ракетну атаку на Україну 16 травня із візитом до Києва китайського спецпредставника Китаю Лі Хуея, який з нашої столиці розпочинає турне в рамках широко розрекламованої «миротворчої» місії, покликаної «сприяти мирним переговорам».

Вже доводиться чути, нібито Москва таким чином наважилася зробити Пекіну козячу морду. Навряд. Москва зараз не в тій кондиції. Росія поступово стає молодшою сестрою Піднебесної, і це ні для кого вже не секрет.

Швидше можна уявити, що сьогоднішня нічна атака не була для Китаю несподіванкою. Адже якби атака виявилася успішною, це посилило б переговорну позицію товариша Лі Хуея, мовляв, самі бачите: війну треба якнайшвидше припинити й сісти за стіл переговорів.

Пригадуєте, як казав у серпні 2008 року Медведєв про Грузію? Змусити до переговорів.

Авторитарна феесбешна Росія й авторитарний комуністичний Китай ніколи не зрозуміють українців, які після кожного нового обстрілу ще більше ненавидять агресорів, ще дужче прагнуть Перемоги, ще краще усвідомлюють, що це війна на виживання, яка не може закінчитися внічию.

І ще маємо зважати на те, що минулої п'ятниці на неформальному саміті міністри закордонних справ держав-членів ЄС оновили стратегію щодо Китаю, погодившись розглядати його відтепер як конкурента й суперника. З цього має виходити і Україна, якщо ми справді зробили вибір на користь європейської та євроатлантичної інтеграції. Україна, яка донесхочу вже наїлася багатовекторності.