Підрив Каховської ГЕС. Чому 6 червня і до чого тут Пушкін

«Підрив росіянами Каховської ГЕС – це принципово новий етап російської агресії», – справедливо зазначив секретар РНБО Олексій Данилов.

Росіяни люблять символіку дат. Так от для них 6 червня – день народження Пушкіна, від якого походить і запроваджений 2010 року ООН міжнародний день російської мови. Принагідно нагадаю, що першою – за потурання тодішньої української влади – цей день як день захисту російської мови (!) ще в 1996 році почала відзначати російська громада Криму.

Для майбутніх же поколінь українців 6 червня назавжди залишиться днем підриву Каховської ГЕС.

Страшною ціною прощаємося з імперією. Ціною життів кращих синів і дочок України. Ціною спустошень, руйнувань, скалічених людських доль.

Сподіваюсь, тепер Міністерство культури та інформаційної політики і київська міська влада не перекладатимуть відповідальність одне на одне, а наввипередки кинуться демонтувати пам'ятник Пушкіну на Берестейському проспекті і не лише на Берестейському, і не лише Пушкіну: деколонізація неможлива без прощання з імперською атрибутикою.

Сподіваюсь, після підриву Каховської ГЕС – хоча б з огляду на символічність дати 6 червня – питання викладання російської мови та літератури в Україні назавжди буде знято з порядку денного на всіх рівнях.

І останнє. Днями я звернув увагу на ідею впускати до України російських біженців з Білгорода. Я запитував, скільки серед цих «біженців» буде російських диверсантів. Сьогодні вже відомо про спроби російських агентів проникнути на територію України під виглядом біженців з Херсонщини.

Тож сьогодні я хочу спитати українців: кого вам шкода – білгородців, які нарешті починають на власній шкурі відчувати злигодні війни, яку веде Росія проти України, чи затонулих звірів із зоопарку в Новій Каховці? Сподіваюсь, переважна більшість відповість, як і я – звичайно, звірів.