Порошенко ставав на коліна. Депутат-історик нагадав, як офіційний Київ сприяв історичному примиренню з поляками

Народний депутат та історик Володимир В'ятрович вважає, що Україна вже зробила максимум можливого для історичного примирення з Польщею. Про це він сказав в інтерв'ю громадянській мережі «Опора», текстову версію якого опублікував «Главком».

За словами В'ятровича, важливі кроки для примирення з Варшавою Київ зробив ще на початку 2000-х, коли президенти Леонід Кучма та Александр Кваснєвський започаткували формулу взаємного примирення «Вибачаємо і просимо вибачення».

«У 2003 році Кучма і Кваснєвський спільно відкрили пам'ятник у Павлівці, була спільна заява президентів, а її текст затвердили і польський Сейм, і Верховна Рада України. Насправді на цьому питання мало б бути вичерпане з політичного погляду», – зазначив історик.

Він додав, що після цього позитивну динаміку підтримували президенти Віктор Ющенко та Лех Качинський. За словами В'ятровича, навіть рішення Ющенка про вшанування діячів УПА не зруйнувало українсько-польського діалогу.

Водночас депутат нагадав про ще один символічний жест уже п'ятого президента України Петра Порошенка.

«Можна згадати сильний, але абсолютно не помічений у Польщі крок президента Порошенка, який став на коліна перед пам'ятником жертв Волині у Варшаві. Про цей жест у Польщі досі фактично не говорять», – сказав В'ятрович.

На думку історика, польські політики не враховують, наскільки змінилося українське суспільство після Революції гідності та початку російської агресії. Він переконаний, що вимоги засудити УПА є неприйнятними для сучасної України.

В'ятрович вважає, що повернення до формули «Вибачаємо і просимо вибачення» можливе лише за умови відповідних кроків із польського боку.

«З українського боку, мені здається, зроблено вже все. Чи з'являться такі сили в польському суспільстві? Можливо. Поки що оптимізму небагато», – підсумував народний депутат.

Нагадаємо, Зеленський анонсував п'ять рішень, які мають стати основою для нового етапу українсько-польських відносин. Серед них – відкриття архівів щодо Волинської трагедії, розширення пошуково-ексгумаційних робіт та посилення Українського інституту національної пам'яті. 

До слова, у Польщі загострилася політична дискусія навколо подальшої підтримки України. Прем'єр-міністр Дональд Туск різко розкритикував політиків, які виступають за припинення військової допомоги Києву, та назвав спроби заробити популярність на антиукраїнських настроях «вбивчою політикою».

Раніше Туск зазначив, що Польща наразі не планує передавати Україні додаткові ракети для систем Patriot. Попри це, за його словами, Варшава й надалі підтримуватиме Україну, незважаючи на критику з боку окремих політичних сил.