Річниця катастрофи на Каховській ГЕС: хронологія великої біди і що тепер із територією
Каховська гідроелектростанція була важливою частиною енергетичної системи України
Рік тому, 6 червня 2023 року, близько третьої години ночі, російські загарбники підірвали греблю Каховської гідроелектростанції на Херсонщині. Це була п’ята за розміром ГЕС в Україні та найбільша за площею мілководдя. Підрив спричинив масштабні затоплення територій.
Під водою опинились будинки, поля та населені пункти, особливо постраждало лівобережжя на Херсонщині. Підрив призвів до численних людських жертв, серйозних екологічних наслідків та вплинув на безпеку Запорізької атомної електростанції. Україна переконана, що ці дії окупантів мали на меті створення хаосу та були спрямовані на затримку просування Сил оборони України.
Передумови та перебіг катастрофи
Нова Каховка та Каховська ГЕС перебували під окупацію армії РФ з початку повномасштабного вторгнення. Разом із станцією ворог узяв у заручники усіх фахівців, що працювали на об'єкті. Неодноразово повідомлялося, що окупанти втручались в роботу ГЕС, зокрема, здійснили підрив споруди Північнокримського каналу, щоб забезпечити водою Кримський півострів. Також вони розміщували на території об'єкта свої війська та облаштовували командні пункти.
У жовтні 2022 року з'явилася інформація, що росіяни замінували греблі та агрегати Каховської ГЕС. Президент України наголосив, що потрібне термінове втручання міжнародних спостерігачів: «Дамба цієї ГЕС містить обсяги близько 18 млн кубометрів води. Якщо російські терористи підірвуть цю дамбу, то в зоні затоплення опиняться близько 80 населених пунктів, включаючи Херсон». Вже тоді Рада нацбезпеки та оборони України розглядала такий варіант розвитку подій та зверталася до світової спільноти.
6 червня 2023 року о 2:35 та 02:54 ночі сейсмічні датчики в Україні та Румунії виявили ознаки потужних вибухів. А супутники-розвідники США з інфрачервоними датчиками зафіксували сліди тепла, що відповідали потужному вибуху в районі греблі.
Згодом спікер оперативного командування «Південь» Владислав Назаров офіційно повідомив: російськими окупаційними військами було здійснено підрив Каховської ГЕС, а Укргідроенерго зробило заяву, що станція відновленню не підлягає.
У Новій Каховці станом на ранок були підтоплені зоопарк, літній театр, кафе і дитячий майданчик. О 12:30 стало відомо про затоплення центру міста. Водночас отримати більше достовірної інформації було важко, адже окупаційна влада «глушила» мобільний зв'язок.
Російська сторона спочатку спростовувала дані про те, що ГЕС була підірвана, а потім вони почали звинувачувати Україну у трагедії. За словами Пєскова, Україна нібито «пішла на такі кроки через відсутність успіхів у ході контрнаступу», а на той момент міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що Україна «зважилася на підрив, адже збирається перекинути підрозділи з херсонського напрямку в район наступальних дій».
Паралельно з цим постпред Росії в ООН Василь Небензя цинічно заявив про те, що Росія скличе засідання Радбезу ООН у зв'язку з руйнуванням Каховської ГЕС.
За фактом руйнування, СБУ одразу відкрила карну справу проти російських військових за двома статтями Кримінального кодексу:
- стаття 438 – порушення законів та звичаїв війни;
- стаття 441 – екоцид.
Станом на ранок 7 червня місто Олешки, підтоплення якого почалося ще близько 15 години 6 червня, вже було повністю затоплене, вода сягала дахів приватних будинків.
Реакція світової спільноти
Після підриву росіянами Каховської ГЕС всіх українців «вразив» допис Організації Об'єднаних Націй. На сторінці у Twitter була розміщена публікація про День російської мови, але нічого про Каховську ГЕС, яку росіяни підірвали вночі.
Після величезного обурення громадськості ООН врешті-решт вирішила відреагувати на підрив ГЕС та зробила лише репост публікації Міжнародного агентства з атомної енергії.
«МАГАТЕ відомо про повідомлення про пошкодження Каховської дамби в Україні. Експерти МАГАТЕ на Запорізькій АЕС уважно стежать за ситуацією; на станції немає безпосереднього ризику для ядерної безпеки», – йшлося в повідомленні МАГАТЕ.
Попри таку реакцію ООН, більшість світових лідерів виступили із однозначими заявами щодо трагедії. Президент Європейської Ради Шарль Мішель першим відреагував на злочин РФ та був шокований підривом окупантами Каховської гідроелектростанції в Херсонській області. Мішель пообіцяв притягнути росіяни до відповідальності за цей злочин.
Того ж дня стало відомо, що Німеччина та країни G7 допоможуть Україні розслідувати підрив Каховської ГЕС. «Каховська дамба поблизу атомної електростанції неправомірно використовується як зброя війни, і людські життя знаходяться під загрозою. Відповідальність за цю екологічну катастрофу несе лише одна людина. Це злочинна загарбницька війна Росії», – заявила глава МЗС ФРН Анналена Бербок.
Згодом низка країн почали повідомляти про виділення допомоги для подолання наслідків трагедії. Зокрема Молдова виділила Україні допомогу на суму в 4,2 мільйона леїв (понад $236 тис.) для ліквідації екологічних та гуманітарних наслідків, а Канада пообіцяла допомогти Україні у відновленні Каховської гідроелектростанції та реконструкції Канівської ГЕС.
Наслідки трагедії для людей та природи
Через руйнування Каховської ГЕС на територіях, що контролюються Україною, загинули 33 громадян, 28 були поранені, більш ніж 40 людей є зниклими безвісти. Сьогодні не можна точно оцінити наслідки підриву на тимчасово окупованих територіях. Таку інформацію було оприлюдено Незалежною міжнародною комісією ООН, що веде розслідування порушень в Україні, як повідомляють в Центрі прав людини.
Розслідування, що було проведене інформаційним агентством Associated Press, виявило, що наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС і подальше затоплення були значно масштабнішими, ніж повідомляла російська сторона з окупованих територій. Вони заявляли лише про 59 загиблих.
У публікації АР зазначено, що в окупованих Олешках, де на момент трагедії проживало приблизно 16 тис. людей, за оцінками українських військових кількість, загиблих становить щонайменше сотні осіб.
Руйнування Каховської ГЕС російською армією завдало Україні збитків, які оцінюються майже в $14 млрд. Ця інформація опублікована на веб-порталі ООН України.
Стан Каховського водосховища зараз та ймовірність відновлення ГЕС
Основні роботи з ліквідації наслідків катастрофи завершились 30 серпня 2023 року.
У липні було анонсовано, що проєкт відновлення Каховського гідровузла складається із двох основних етапів. Про це стало відомо з повідомлення голови правління Укргідропроєкту Вадима Крайника. «Перший етап – це підготовчий період. Зокрема, проєктування споруд, це верхова і низова тимчасові греблі, облаштування транспортного переїзду з правого на лівий берег, споруд, які будуть пропускати санітарний пропуск в нижній б’єф. Другий – це обстеження споруд, які зруйновані сьогодні, визначення, які споруди можна відновити, які необхідно демонтувати та збудувати нові, тобто, розробка проєкту на відновлення гідроелектростанції та для реалізації будівництва», – пояснив Крайник.
Кабмін того ж місяця затвердив постанову щодо запуску експериментального проєкту з відновлення Каховської ГЕС. Цей проєкт розрахований на два роки.
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін в інтерв'ю розповів, що проєктом відновлення зараз займаються науковці. «За попередніми підрахунками, для побудови нової станції потрібно щонайменше п’ять років та від 1 до 2 млрд євро», – зазначив Прокудін.
Сьогодні активно точиться обговорення того, чи варто відбудовувати Каховську ГЕС. Щоправда всі дискусії про доцільність відновлення мають сенс лише після звільнення лівобережної частини Херсонщини. Так як на цей момент неможливо оцінити точний стан земель та іригаційних каналів.
У перші місяці після трагедії Каховське водосховище перетворилося на пустелю. Замість води виднілася величезна площа суші.
Проте вже в квітні цього року до Каховського водосховища знову почала прибувати вода. Супутникові знімки показували, що значна частина раніше осушеної території водосховища була вкрита водою.
За словами еколога Вадима Манюка, вода у Каховському водосховищі позитивно вплине на довкілля. Тому що всі екосистеми, які зараз відтворюються фактично на місці водосховища, на місці де був Великий Луг, це екосистеми пов'язані з водою. Якщо це озерні системи, само собою, що в озері має бути достатня кількість води для нересту риби, для формування якихось зон заростання водною рослинністю.
За майже рік після підриву російськими військовими Каховської ГЕС на 150 тис. гектарів штучно створеної водойми утворився густий ліс. Умови, які утворилися на дні Каховського моря після знищення ГЕС, ідеальні для проростання верби.
Еколог наголосив, що різноманітність флори на цій ділянці вражає. На першому плані - верба, що досягає висоти від 2,5 до 3 метрів, а також водяний щавель та західний каркас.
«Я все ж очікував, що буде більше води, десь могли би бути видні плеса озер, якісь рукави. Я не врахував, що верба піднялася дуже високо. Вона приховує, якщо десь лишилися «вікна» з водою. Я думав, все ж будуть якісь відкриті ділянки. Це неймовірно. Можна з впевненістю сказати, що такого явища на планеті більше ніде не існує», – розповів еколог в інтерв'ю Суспільне Дніпро.
Каховська гідроелектростанція (ГЕС) була важливою частиною енергетичної системи України. Вона стала шостою у каскаді водосховищ на річці Дніпро біля міста Нова Каховка в Херсонській області. Мала встановлену потужність близько 351 МВт. Будівництво ГЕС було надзвичайно великим проєктом, який відповідав радянській ідеології та показував велич інженерної справи всього СРСР.
Проте для реалізації такого проєкту довелося поховати під водою велику територію: близько 257 тисяч гектарів Дніпровських плавнів, тисячі гектарів чорноземів та 90 населених пунктів. Під водою також опинилися недосліджені археологічні та історичні пам'ятки.
Особливу згадку заслуговує затоплення території Великого Лугу, який був символом козацької безпеки і волі. Саме тому, після десятків років під водами Каховського водосховища знаходять численні археологічні артефакти.
Каховська ГЕС була ключовим об'єктом інфраструктури України, частиною об'єднаної енергетичної системи України, який забезпечував електроенергією значну частину південних регіонів країни.
Коментарі — 0