Росія залишилася без бензину з Казахстану: що завадило експорту

Павлодарський нафтохімічний завод та Атирауський НПЗ не скористалися квотами на постачання бензину АІ-92 до Росії, наданими казахстанським Міністерством енергетики. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.

Павлодарський нафтохімічний завод у липні отримав від міністерства енергетики Казахстану дозвіл на постачання до Росії 17,5 тис. т бензину АІ-92. У серпні аналогічну квоту надали Атирауському НПЗ. Жодне з двох підприємств не скористалося виділеними обсягами, залишивши пальне для казахстанського ринку.

Формально причиною названо несприятливі комерційні умови. Водночас Служба зовнішньої розвідки України зазначає, що для казахстанського бізнесу важливими залишаються ризики, пов'язані з роботою з російськими компаніями.

Серед таких факторів – можливість вторинних санкцій, проблеми з проведенням платежів через обмеження щодо російського банківського сектору, а також потенційні труднощі для казахстанських компаній, які працюють із західними фінансовими та логістичними партнерами. Окремо розвідка звертає увагу на ризики для експорту казахстанської нафти до Європи.

Ще одним чинником залишається ситуація на самому казахстанському ринку. Влітку попит на автомобільне пальне зростає, а скорочення російських поставок нафтопродуктів до країн Центральної Азії та Афганістану посилює потребу в місцевих ресурсах.

За даними Служби зовнішньої розвідки України, російські поставки бензину до Центральної Азії та Афганістану скоротилися на 34%, а авіаційного гасу – на 90%. На цьому тлі казахстанські НПЗ не поспішали спрямовувати додаткові обсяги власної продукції на російський ринок.

Росія шукає пальне за межами країни

Проблеми з постачанням бензину змушують Москву шукати додаткові джерела за кордоном. Росія вже отримує пальне з Білорусі, Індії та інших країн.

Зокрема, у червні Білорусь поставила до Росії 141 тис. т бензину – це був найбільший місячний обсяг за весь час спостережень. Постачання зросли на тлі дефіциту пального на російському ринку.

Індія також стала одним із джерел бензину для Росії. Перша партія індійського пального прибула до РФ 5 серпня. Постачальником стала компанія Nayara Energy, акціонером якої є російська «Роснефть». Вантаж доставляли складним морським маршрутом із перевалкою біля узбережжя Єгипту.

Водночас індійські поставки не стали швидким способом подолати нестачу. Частина бензину залишалася на танкерах через суперечки щодо ціни. За даними, які раніше наводив «Главком», імпортний АІ-92 пропонували російським покупцям значно дорожче за внутрішні біржові котирування.

Серед інших джерел Москва використовує Марокко. У липні до Мурманська прибула партія близько 30 тис. т бензину АІ-92, закуплена для «Лукойла». Пальне також не поспішали розвантажувати через цінові розбіжності між імпортерами та російськими покупцями.

Казахстан не вперше опиняється в планах Москви

Росія раніше вже зверталася до Казахстану по допомогу через дефіцит автомобільного пального. У червні Москва просила поставити близько 50 тис. т бензину АІ-92. Тоді російський ринок зіткнувся зі скороченням виробництва, а влада країни розглядала імпорт як один зі способів стабілізувати ситуацію.

У липні повідомлялося, що Казахстан може передати Росії близько 50 тис. т бензину А-92 та А-95. Водночас у Казахстані побоювалися дефіциту на власному ринку та санкційних наслідків таких поставок.

Наприкінці серпня Росія домовилася з Казахстаном про переробку російської нафти на НПЗ «Конденсат» у Західно-Казахстанській області. За домовленістю до 70% вироблених із російської сировини бензину та дизельного пального планують повертати до РФ, решта 30% має залишатися в Казахстані.

«Конденсат» є значно меншим за Павлодарський та Атирауський НПЗ: його потужність переробки становить до 850 тис. т нафти на рік. Підприємство може виробляти до 200 тис. т бензину та до 200 тис. т дизельного пального.

Ситуація з великими казахстанськими НПЗ показує іншу частину паливної проблеми Росії: навіть за наявності політичних домовленостей Москва не отримує автоматичного доступу до додаткового пального. Підприємства оцінюють умови експорту, ситуацію на внутрішньому ринку та ризики роботи з російськими контрагентами.

Нагадаємо, раніше «Главком» писав, що Росія почала шукати нафтопереробні потужності за кордоном через проблеми власної галузі. Москва домовилася з Казахстаном про переробку російської нафти на НПЗ «Конденсат», після чого більшу частину отриманого пального планують повертати до РФ.