Скандал із тендером в «Охматдиті» та обмін ув'язненими між Росією та США. Головне за 1 серпня

В аеропорту Анкари відбувся найбільший обмін полоненими в історії відносин Москви і Вашингтона, мобільні оператори заявили про неможливість виконати вимоги для блекаутів, Кремль відреагував на прибуття перших F-16 в Україну. «Главком» склав добірку новин 26 липня, щоб ви були в курсі головних подій:

У списку кілер і журналісти: Росія і Захід провели масштабний обмін ув'язненими

Сьогодні 1 серпня, Сполучені Штати Америки (США), Російська Федерація, Німеччина та ще три західні країни проводять обмін 24-ма ув'язненими. У списку є Вадим «Соколов» Красіков, який у 2019-му вбив Зелімхана Хангошвілі на території Німеччини. 

Як зазначається,  найбільший обмін полоненими в історії відносин Москви і Вашингтона відбувся в аеропорту Анкари: в ньому взяли участь відразу 24 людини. Російська сторона передала американській стороні 16 осіб (до цієї групи увійшли громадяни США, особи з подвійним громадянством та росіяни), а американська сторона передала Росії вісім осіб (усі вони є громадянами РФ).

В обміні взяли участь й інші країни, зокрема Німеччина, яка екстрадувала до Росії Вадима Красікова, долею якого переймався особисто президент РФ Володимир Путін, а також Білорусь, яка екстрадувала до Німеччини німця Ріко Крігера, раніше засудженого білоруським судом до смертної кари за корисливу діяльність і тероризм.

Перші F-16 прибули в Україну: реакція Кремля

Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що прибуття F-16 в Україну не вплине на динаміку подій на фронті. Про це повідомляє російське видання РИА.

«Постачання Україні F-16 не зможуть значно вплинути на динаміку подій на фронті: літаки збиватимуться і знищуватимуться», – сказав Пєсков.

Прессекретар заявив, що Україна нібито немає «жодної чарівної таблетки та панацеї» та «повинна це усвідомлювати».

Мобілізація: Мінекономіки повідомило, у яких галузях найбільше бронювання

Приблизно 615 тис. військовозобовʼязаних чоловіків наразі мають відстрочку від призову на військову службу у звʼязку з бронюванням. Про це повідомило Міністерство економіки України. Як зазначається, найбільше «заброньованих» від держави – в енергетичній галузі.

Так, станом на 31 липня, відповідно до наказів Мінекономіки, відомство прийнято 33 782 накази про бронювання військовозобов’язаних, з них 17 632 досі чинні.

Скандал із тендером на відбудову «Охматдиту»: Мінохоронздоров’я звернулося до правоохоронців

Правоохоронці додатково перевірять тендер на відбудову «Охматдиту», переможцем якого стала компанія, що пропонує свої послуги за завищеними цінами. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Ляшко пояснив, що кожен учасник оцінювався за п’ятьма критеріями: співбесіда, оцінка персоналу, оцінка матеріально–технічної бази, досвід, цінова пропозиція. Деякі компанії, за його словами,  були усунені через порушення принципу доброчесності, зокрема, відкриті кримінальні провадження.

«Наразі договір ще не підписаний, оскільки вивчалась спроможність компанії виконати всі необхідні роботи», – зазначив Віутор Ляшко.

За словами Ляшка, зважаючи на суспільний резонанс, викликаний вибором фірми для проведення робіт, Мінздоров’я звернулося до правоохоронних органів для проведення додаткових перевірок. 

Мобільні оператори заявили про неможливість виконати вимоги для блекаутів

Українські мобільні оператори «Київстар», Vodafone та lifecell зробили спільну заяву щодо вимоги забезпечити десять годин роботи мережі під час тривалих відключень світла.

Забезпечити на 100% автономність мобільного зв’язку та інтернету протягом десяти годин під час блекаутів вкрай складно, йдеться у заяві. 

«Вимоги НЦУ (Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій. – «Главком») потребують чіткої взаємодії з енергетиками й повної перебудови інфраструктури в частині енергозабезпечення та розміщення обладнання», – сказано у реакції мобільних операторів.

Скільки відсотків українців довіряють Зеленському: результати опитування

45% українців довірять уряду та президенту України Володимиру Зеленському. Про це свідчать дані опитування Національного демократичного інституту (НДІ).

«Довіра до уряду та президента В. Зеленського залишається відносно високою порівняно з опитуваннями, проведеними до початку повномасштабного вторгнення. З грудня 2021 року, коли довіра складала 18%, цей показник різко зріс після початку повномасштабного вторгнення та наразі стабілізувався на рівні 45%», – йдеться у дослідженні.

За даними опитування, Збройні Сили України продовжують мати велику довіру українців: 91% довіряють армії й жоден опитуваний не заявив про недовіру ЗСУ.