Данило Гетманцев: Використання офшорів – формально законно. До президента – жодних питань

Нинішній пленарний тиждень має бути дуже насиченим. Окрім вже майже вирішеного питання щодо призначення першого віцеспікера (безальтернативна кандидатура – Олександр Корнієнко), парламент планує розглянути в першому читанні проєкт бюджету на наступний рік та прив'язаний до нього скандальний кабмінівський законопроєкт 5600 (вже в цілому). Останній ще називають ресурсним, бо він передбачає «стрижку» додаткових податків, що мають принести до бюджету додаткові 25-35 млрд грн. Головним постраждалим від прийняття 5600 називають олігарха Ріната Ахметова, бо змінюється порядок обчислення ренти на руду, але б'є на сполох і куди менший бізнес. Із вуст його представників лунають навіть такі висловлювання як «економічний фашизм».

Перед першим та другим читаннями податковий проєкт, як і очікувалося, обріс величезною кількістю правок – їх понад 12 тисяч. За головування минулого спікера Дмитра Разумкова Рада б зайшла у їхній розгляд мінімум на два місяці, інколи перериваючись на позачергові засідання. Але за нового голови парламенту Руслана Стефанчука вже була випробувана нова «більш прогресивна» схема, яка дозволила провести питання через зал дуже швидко, сталося це під час прийняття закону про олігархів.

Щодо 5600 планується застосувати іншу спрощену процедуру, за якою голосувався антиколомойський закон. Але в будь-якому разі за наявності голосів тепер це питання кількох годин, а не місяців. Попередньо розгляд бюджету запланований на середу, а допоміжного до нього закону – на четвер. Наразі бюджет зверстано без додаткових надходжень, які може дати податковий закон.

Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев не приховує розчарування від того, що лобістам усіх мастей у результаті вдалося зробити 5600 більш «лагідним», ніж він був на початку. У розмові з «Главкомом» «головний фіскал» парламенту, який налаштував проти себе велику частину бізнесу, розповідає, чи задоволений він темпами податкової амністії, наскільки соціальним буде новий бюджет, пояснює, чому не можна дорікати президенту офшорним скандалом, та радіє, що Україна наблизилася до… Білорусі, а в дечому її навіть обігнала.

«Забудовники не платять податків взагалі»

Коментуючи результати податкової амністії наприкінці вересня, ви казали, що в Україну вже повернуті 300 млн грн. Як сприймати цю суму – вона відповідає очікуванням? І яка динаміка наразі?

Декларації подаються кожного дня, тобто процес пішов. Про це ми точно можемо говорити за наслідками першої декади жовтня. І процес пожвавлюється з кожним днем. На сьогодні цифри вже значно перевищують ті, які були у вересні (у жовтні задекларовано понад 90 млн грн). Люди не тільки цікавляться, а й беруть участь у цих процесах, це факт.

Якою є структура цих коштів? Це великий бізнес чи не дуже?

Різна абсолютно структура. У нас перша декларація була подана заробітчанином, а друга – щодо активів, які перебувають за кордоном у дуже великій сумі. Псевдоексперти ставили це під сумнів, але податкова амністія діє і для зарплат у конвертах, і для великих статків за кордоном. Вважаю, ці півтора місяці підтверджують таке твердження. Далі – буде більше. Адже ми повинні розуміти, що участь у нульовому декларуванні –в першу чергу, в інтересах людини. Бо в законі є положення про те, що людина, яка не взяла участі в податковій амністії, цим фактом стверджує, що в неї нема активів, отриманих з ухиленням від оподаткування. Тому якщо людина не ворог собі, вона обов’язково візьме участь в амністії.

Скандальний податковий законопроєкт 5600, який планується прийняти в цілому найближчого пленарного тижня, – що звідти вичистять між читаннями? Бо було багато галасу навколо того, що ним хочуть не тільки олігархів «подоїти», а й пересічних громадян, запровадивши додаткові податки на квартири, городи тощо.

Там було декілька чутливих норм, які ми прибрали до другого читання, серед яких – оподаткування квартир. Я особисто вважаю: ця норма є абсолютно обґрунтованою, але ми прийняли політичне рішення вивести дискусію щодо оподаткування будівельної галузі поза законопроєкт 5600. Залишилися норми тільки щодо третього продажу квартир. Тобто з першого продажу фізичною особою у нас ставка оподаткування – нуль, з другого, якщо це відбувалося протягом року, – 5%, з третього та наступного – 18% з різниці між сумою придбання та сумою продажу. Фактично ми руйнуємо ті схеми, які застосовують будівельники, що продають квартири через фізичних осіб.

Все інше ми вивели в окремий законопроєкт. Безперечно, будівельники заперечують будь-які зміни, бо їм зручно ухилятися від оподаткування. В результаті було прийнято політичне рішення, що ми виводимо це питання в окрему дискусію, яка зводиться не тільки до питань оподаткування будівельників, а й до забезпечення прав інвесторів, які купують квартири. Бо ми маємо декілька таких кейсів як банк «Аркада», як «Укрбуд», ще кілька, коли людей просто обманювали й ані гроші не повертали, ані метри. Питання забезпечення прав інвестора, фінансової спроможності будівельника та питання оподаткування ми хочемо вирішити одним комплексним пакетом законопроєктів, подати це все у Верховну Раду та швиденько прийняти.

При цьому будівництво – це величезний бізнес, який має надприбутки та чомусь сплачує менше ПДВ, ніж навіть те ж сільське господарство, яке є священною коровою українського оподаткування. Використовують різні схеми – хтось продає квартири через фізосіб, хтось використовує схемний кредит з ПДВ. І це дозволяє їм практично не платити податків взагалі.

Але треба визнати, що будівельники вас з 5600 дотиснули?

Політика – мистецтво можливого. Переконаний у тому, що наш підхід правильний і ми якнайшвидше врегулюємо ситуацію.

«Я обурююся рівнем лобізму, який вмикають мобільні оператори»

Які норми з 5600 ще точно будуть вичищені?

Наприклад, якщо ми говоримо про оподаткування землі, багато хто це інтерпретував як оподаткування городів. Це повна брехня та ахінея, бо Кабмін з самого початку пропонував ділянки по пів гектара податком не обкладати. Аби зняти будь-які маніпуляції, ми змінили цю пільгу у пів гектара на необкладення податком на поставлений дохід землі у межах населеного пункту. Тобто будь-які землі, незалежно від призначення, незалежно від того, використовуються вони чи ні, в межах населеного пункту (села, селища, міста) не обкладаються цим податком. Якщо поза межами – обкладаються.

Що таке податок на поставлений дохід? Якщо у вас є сільськогосподарські землі, то вважатиметься, що ви повинні заробляти на них стільки доходу, аби бути спроможними сплачувати податок у розмірі 4% нормативно-грошової оцінки землі або у середньому 1200 грн за гектар на рік. Десь більше, десь менше – залежно від нормативно-грошової оцінки землі. Але з цієї суми вираховуються всі ті податки, які ви сплачуєте у зв’язку з обробкою цієї землі, – податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок тощо.

Тобто і тут ви пішли на певні поступки?

Це нове рішення, що було запропоновано «білими» аграріями, які зацікавлені в тому, аби весь ринок був «білим». У нас є частина агробізнесу, який, можливо, якісь схеми і використовує, але ці схеми діють на рівні інтелектуального протистояння податкової та платника. Тобто їх можна перевірити, посперечатися, піти до суду. А хтось повністю працює «по-сірому». І «білі» аграрії кажуть – от я оформив працівників, сплачую ПДФО з їхніх заробітних плат, сплачую ПДФО з орендної плати за землю, сплачую «по-білому» тим селянам, які дали мені свої паї в оренду, продаю це зерно зі сплатою ПДВ. Тож чому така людина, яка виконує закон, має бути в гіршому становищі, ніж той, хто всього цього не робить, а просто сіє-збирає врожай, «вчорну» його реалізує та коштом цього має додаткову маржинальність? Або ми повинні чесно сказати, що не можемо всіх рівномірно обкласти податками, тоді треба і «білих» фермерів від них звільнити, або повинні змусити платити всіх.

У Раді розраховують, що скандальний податковий законопроєкт 5600 виведе «сірий» агроринок з тіні (Фото: 24 канал)

Тобто ви гарантуєте, що після прийняття 5600 «сірий» агроринок припинить своє існування?

Наразі понад вісім мільйонів гектарів, тобто третина всієї сільськогосподарської землі в Україні, обробляється «вчорну». Ми переконані в тому, що його прийняття змусить «вийти з темряви». Бо принцип нового податку полягає в тому, що незалежно від того, як ти працюєш, все одно сплачуєш податок на цю землю. Тому тобі невигідно буде працювати «вчорну», ти краще оформиш на себе цю оренду, будеш сплачувати ПДФО, зменшувати своє податкове навантаження та мати нормальний стан.

Мобільні оператори скаржилися, що податковим законопроєктом не скасовуються так звані спектральні коефіцієнти, які застосовуються до рентної плати за радіочастотний ресурс. На думку лідерів ринку, вони втратили актуальність після рефармінгу частот. Плюс 5600 збільшує ренту за користування радіочастотним ресурсом на 5%. Все це, як скаржаться оператори, гальмує ріст галузі.

Що таке 5%? Це рівень інфляції у 2020 році. Якщо ми не збільшуємо на 5% ренту на радіочастоти, яка обраховується абсолютними величинами, вона автоматично зменшується, бо рента справляється у фіксованій сумі в гривнях. З 2017 року ренту за частоти ніхто не переглядав. Я чесно скажу, що обурююся тим рівнем лобізму, який вмикають саме мобільні оператори щодо не підвищення на ці 5%, бо це рішення є абсолютно справедливим. Я особисто сьогодні працюю над змінами законодавства, коли ця індексація буде відбуватися щорічно, автоматично, без будь-якого рішення Верховної Ради. Якщо ти маєш сплатити 100 грн. на рік, а щорічна інфляція становить 5%, то очевидно, що наступного року, якщо плату не підвищити пропорційно, ви сплатите 95 грн., тобто менше. Оператори посилаються на меморандум з урядом, який був укладений у 2019 році. Відповідно до цього меморандуму, наша податкова політика має бути послідовною та прогнозованою, і індексація ставок на відсоток інфляції є повною відповідністю меморандуму.

Але це все дрібниці. 5600 асоціюється передусім з підвищенням ренти на руду, що має вдарити по кишені нашого головного олігарха. У противників цього підходу діє інша логіка – ціни на руду у світі зараз стрімко падають, то ж чи має ця норма сенс…

У нас зараз діє фактично фіксована ставка, бо ми справляємо ренту на руду залежно від витрат на видобуток. Ніде у світі такого немає. Тобто якщо ціна на руду на ринках висока, бюджет недоотримує доходів. Якщо ж ціна низька, то виробник сплачує більше податків, ніж це виправдано його бізнес-процесом. Наприклад, якщо ціна на руду є меншою за $60, то видобувник працює в мінус, але при цьому сплачує ренту.

Ми ж говоримо – хлопці, давайте зробимо так. При ціні до $100 у вас ставка 3,5%, від $100 до $200 – 5 % , від $200 і вище – 10%. Загальносвітова середня ставка зараз – якраз 5%. Ми передбачаємо, що ціна на руду в найближчій перспективі буде якраз від $100 до $200, але ніхто цього не знає насправді.

Проте якщо держава запроваджує такі правила, то вона має погодитися і на те, що якщо руда буде коштувати менше $70, то отримає менше, ніж зараз. І це також правильно. Але коли руда коштуватиме більше, то і держава отримає значно більше. Якщо ціна буде більше $200, як було не так давно, то, здається, 25 млрд грн ми отримаємо, а якщо говорити про проміжок від $100 до 200, то, в залежності від ціни, 5–7 млрд грн на рік.

«І використання офшорів, і зарплати в конвертах формально відповідають закону»

Нещодавня історія з офшорами, в якій виявився замішаний наш президент, була інтерпретована його соратниками так: «в цьому нема нічого поганого, бо тоді всі бізнесмени, а не тільки Зеленський, так діяли». Отже, це – нормальна ситуація чи ні, на вашу думку, як одного з апологетів «антиолігархічного» закону?

У мене позиція дуже однозначна з самого першого дня. Головне наше завдання – побороти те, що називається ухиленням від оподаткування з використанням низькоподаткових юрисдикцій. «Антиолігархічний» закон коштував нам багато здоров’я, і ніхто взагалі не вірив, що цей закон ухвалять. Всі думали, що ми жартуємо. В цьому законі виписана не якась мертвонароджена дурня, що треба взагалі заборонити офшори, про що говорять всі вже понад 20 років. Там дуже складний комплекс норм, які придумали не ми, а взяли з правил анті-BEPS і рекомендацій до них, що обкладають податками операції з офшорами. Тобто маючи офшор, ти маєш сплачувати податки так само, якби це була компанія з нормальним рівнем оподаткування. Закон дуже складний, має багато напрямків, але ми його ухвалили.

Тепер щодо президента. Мене вражає цинізм цього скандалу. І не тому, що я в команді президента та знаю, скільки він доклав зусиль на прийняття антиофшорного закону. Мене вражає, що люди, які все життя використовували офшори, аби красти гроші з бюджету і їх там ховати, пред’являють претензії людині, яка прийшла з бізнесу. Це що секрет, що наш бізнес масово ухиляється через різні конструкції від славнозвісних ФОПів до зарплат у конвертах? Ми всі прийшли з бізнесу. Ти просто не можеш працювати інакше. Ти перед вибором – або ухиляйся, або будь нерентабельним! І ті люди, які загнали країну у такий стан, зараз «тими ж губами» звинувачують колишніх бізнесменів, що припинили займатися бізнесом і прийняли закони, спрямовані на протидію ухиленню від оподаткування, в тому, що вони діяли так, як всі.

Так, Арахамія щиро визнав, що він хабарі давав взагалі…

Це трошки інше… Але якщо ж людина – український бізнесмен каже, що не платила зарплати в конвертах, вона, скоріш за все, лукавить. Тому що в країні, де ухилення від оподаткування стало нормою, говорити, що ти святий або працював в бізнесі не так, як 99,9% всіх інших, означає, що ти – або блаженний, що ми виключаємо, або відверто брешеш. Однак, тут є ще один бік питання – юридичний. Чи порушувався закон? Які б ми не використали інструменти у веденні своєї господарської діяльності, вони повинні відповідати законодавству. На жаль чи на щастя, і використання офшорів (до 2022 року), і зарплати в конвертах (при виведенні грошей, наприклад, через ФОПів) формально закону відповідають. Тобто до президента нема жодних питань ні з морального, ні з юридичного боку.

Порошенко теж мав на це право?

А Порошенко… Дивіться – коли Зеленський став президентом, використовувати ці інструменти для ухилення від оподаткування або для чогось ще стало для нього аморально. Ось в цьому і різниця. А у Порошенка було якраз навпаки. Усе своє свідоме життя в політиці, ще коли він був депутатом, він цим не гребував, як і всі решта лицемірних «борців» з офшорами теж не соромилися. І ці люди зараз займаються моралізаторством? Чи це не смішно?

«Ми до Білорусі вже наближаємося за середньою зарплатою»

Чи виправдано в цьому проєкті бюджету збільшення видатків на антикорупційні органи, Генпрокуратуру?

Але при цьому на Верховну Раду зменшили кількість видатків, на Офіс президента зменшили. На МВС не збільшили, на Гепрокуратуру та НАБУ збільшили, але тут ідеться про завершення реформи. Це не просте питання. З одного боку, в суспільстві існує стереотип про неефективність правоохоронних органів (що не завжди відповідає дійсності), з іншого боку, будь-яке намагання підвищити зарплати чиновникам, що з необхідністю підвищить якість персоналу, викликає обурення. Коли у нас кажуть, що давайте реформуємо митницю, але не будемо підвищувати заробітної платні митникам, бо вони корупціонери, і хай далі працюють за шість тисяч, то як це все вкладається в одній голові?

Так само і з Генпрокуратурою. Треба завершити реформу. І поліцейським треба підвищувати зарплату – до речі, цього немає в бюджеті, але я підписав відповідну правку та сподіваюся, що вона буде врахована до другого читання. Бо поліцейський не може отримувати менше, ніж охоронець у супермаркеті. Це не тільки аморально. Це призводить до від’ємного відбору, в поліцію приходять гірші. При цьому, ми спочатку ненавидимо поліцію, ненавидимо митницю, прокуратуру, але коли отримуємо від когось по морді в під’їзді, то викликаємо поліцію, а не дзвонимо лідеру громадської думки на «фейсбуці». Суспільство має вирости та розуміти: якщо воно хоче сервіс, то потрібно людині гідно платити за це. А у нас, там, де я живу, у Фастівській ОТГ, 30% вакансій у поліції і людей ніде взяти. Тому я нічого не бачу поганого у збільшенні витрат на правоохоронців. Про яку там поліцейську державу, як дехто кричить, може йтися? При недоборі у 30%!

Крім того, зверніть увагу на співмірність сум, на які ці витрати будуть збільшені, і тих проблем, які ми начебто хотіли б вирішити за ці ж кошти. Наприклад, цього року безпрецедентно велика програма фінансування медицини – 4,2% ВВП (на наступний рік планується 4,5%), мінімальна зарплата медсестри – 13,5 тис., медика – 20 тис. Ми пенсії підвищуємо. Але навіть повністю прибравши витрати на Генпрокуратуру, ми при цьому не вирішимо жодну соціальну проблему. Тому маніпуляції на цю тему – від лукавого.

До речі, щодо давно обіцяного «завершення епохи бідності». Як би ви оцінили цей бюджет з точки зору підвищення «соціалки».

«Соціалка» – вона ж різна. Про медицину я уже сказав: пропонується індексація пенсій, зарплат. При цьому додатково ми будемо індексувати пенсії і військовим пенсіонерам, і науковцям, хоча цього не робили ніколи фактично. У нас заплановані додаткові виплати пенсіонерам віком 80+, 75+ і з цього року буде вже 70+. У нас раніше була мінімальна пенсія вдвічі менша, ніж фактичний прожитковий мінімум, який сама держава вирахувала. Пенсія за ці два роки зросла більше, ніж росла впродовж попередніх п’яти років. Додатково виділено 7,3 млрд грн до 2021 року на соціальний захист та соціальне забезпечення. 38 млрд грн (або на 3 млрд грн рік до року) передбачено на виплату пільг і субсидій на житлово-комунальні послуги.

Середня зарплата у нас за два роки зросла більше, ніж на 30%, ми вперше перевищили поріг у $500. Ми до Білорусі вже наближаємося по середній зарплаті, хоча про це соромно казати. Але спочатку треба цього досягти, а потім говорити про якісь амбітніші цілі. У нас мінімальна зарплата, слава Богу, перевищує вже рівень Білорусі, Росії та Молдови. Тобто, все це робиться, але поступово і не за один рік. І попри кризу, аналогів якій не було з часів Великої депресії.

Чому МВФ погіршив наш прогноз ВВП, якщо все так, як ви кажете, непогано?

Почнімо з того, що минулого року падав весь світ. Нам попри це вдалося втримати економіку: падіння – лише на 4%, на відміну від наших сусідів – падіння в Євросоюзі було 6,2%. Прогноз зростання ВВП на цей рік і на наступний рік залежить від того, як ми виходимо з кризи. А відбувається це не так швидко, як хотілося б. Хоча деякі цифри у нас дуже хороші. Наприклад, у нас безпрецедентний обсяг інвестицій цього році: на вісім місяців $3,5 млрд, хоча за весь 2019-й було $5 млрд. Очевидно, що ми маємо перевищити цю цифру до кінця року. Ми маємо зростання промисловості, підвищується середня зарплата, відбувається детінізація. Однак, ми розуміємо, що природа кризи, яка була, ускладнює будь-які прогнози. Тому ті прогнози, які давали на початку року, коригуються по ходу, нічого поганого в цьому немає.

«Зараз монобільшість точно стабільніша, ніж рік–півтора тому»

Які складнощі можуть виникнути з прийняттям бюджету? І чи правда, що мажоритарникам обіцяли окремий «соцеконом» (субвенції на соціально-економічний розвиток, які депутати «вибивають» на свої округи – Ред.) за голосування за відставку Разумкова?

Разумков розчарував мене заявою на погоджувальній раді, що депутатам нібито хтось платить за голосування, але його слова не підтверджені нічим. Я точно знаю, що такого не було і депутатам ніхто не платив за голосування за відставку Разумкова. Це були якісь конвульсійні спроби навести «тень на плетень», не гідні політика високого рівня. Ні, голосування за відставку спікера не має нічого спільного із рішенням щодо соцеконому.

Якщо взагалі говорити про «соцеконом» у бюджеті-2022, швидше за все, він буде. Хоча я – противник такого підходу в принципі, мені здається, що поведінка депутата під час бюджетного процесу не повинна впливати на фінансування того чи іншого округу. Але різні думки є з цього приводу. Дай Боже, коли наступні вибори пройдуть без мажоритарки, можна буде від цього інструмента відмовитися.

Монобільшість обрала Данила Гетьманцева тимчасовим головуючим на засіданні з відсторонення з посади спікера Дмитра Разумкова. Згодом Разумкова взагалі відправили у відставку (Фото: Телеканал «Рада»)

Так легко бюджет пройде через парламент чи не дуже?

Я думаю, що обговорення будуть, і все піде в такому ж режимі, як минулого року. Не думаю, що ми затягнемо. Будь-який бюджетний процес напружений, але, як бачите, моноліт у фракції у нас є, це помітно хоча б з того голосування, яке ви вже згадували.

Ну як сказати моноліт… Багато «слуг» горою стали за Разумкова.

З декількома з них було заздалегідь все очікувано, бо вони пройшли з ним все життя. І зараз монобільшість точно стабільніша, ніж рік–півтора тому. Звільнившись від деяких членів фракції, ми прийшли до стану осені 2019 року. Тому я не думаю, що будуть катастрофічні проблеми з прийняттям бюджету.

Підпорки у вигляді депутатських груп «За майбутнє» та «Довіра» задля успішних голосувань вам все одно потрібні.

Якщо хтось хоче голосувати так само, ми ж не будемо протистояти (посміхається).

Чи прораховується при підготовці бюджету потенційний локдаун? Бо справи з новою хвилею пандемії не дуже оптимістичні, «червоні зони» розширюються.

Ми ж розуміємо, загального локдауну не буде. Будуть «червоні зони», причому в них буде дозволено працювати тим підприємствам, працівники яких вакциновані, про це вже оголосив уряд. Вакцинуйтеся та працюйте – жодних питань немає. Чи буде допомога бізнесу – ми зараз це обговорюємо. Можливо, так. Чи буде вона такою ж масштабною, як раніше, – також обговорюємо. Подивимося на те, наскільки глибокими будуть обмеження.

«Жодної катастрофи з опалювальним сезоном не буде»

Прийняття закону про олігархів, про який ви вже згадували на початку, перетворилося в результаті на анекдот. Вам всі говорили, що не поспішайте, почекайте з цим постатейним голосуванням правок. І в результаті закон доведеться переголосувати. Через врахування взаємовиключних правок тепер незрозуміло, хто має складати сумнозвісний реєстр олігархів – чи то РНБО, чи то НАЗК. Як виходити з цієї колізії?

Щодо того, куди ми поспішаємо, – так ми 30 років нікуди не поспішали. Все всіх влаштовувало, все нормально було. Дмитро Олександрович взагалі послав закон про олігархів в першому читанні до Венеційської комісії. Можна було чекати скільки завгодно. Ми той же податковий закон 5600 почекали зайвих три місяці. Знаєте, скільки заробив олігархат на цьому за цей час? Більше 5 млрд грн.

Ми більше не повинні працювати в тому режимі, в якому працювали. Ми більше не повинні давати можливості опозиції нав’язувати свій порядок денний, зловживаючи своїми правами на поправки. Або ми дійсно займаємося нормотворчістю, або блокуємо роботу Верховної Ради на місяць. З законом про олігархів ми показали, що така особлива процедура прийняття працює і буде працювати кожного разу, коли опозиція буде зловживати своїми правами. Нехай ніхто не розраховує на те, що ми це зробили одноразово. Ми за нормальну дискусію по суті, але коли депутат бере поправку і розповідає анекдоти, або доповідає зовсім про інше питання, це абсолютно неприйнятно.

Тепер конкретно щодо цієї колізії. Так, дійсно, є помилка в порівняльній таблиці, яка вийшла з комітету, – в ній три правки стояли як враховані, тоді як врахована була тільки одна з них. Хоча сам остаточний текст закону, який був у таблиці у правій колонці, ми проголосували правильний. Але згоден, що проблема є.

Як її можна вирішити? На мою думку, треба за статтею 131 регламенту поставити питання на голосування ще раз. Всі три правки виносяться в зал, і хай зал визначається, яку саме з них він підтримує. Така в результаті і буде застосовуватися. Все, питання закрите, немає проблеми взагалі жодної. І не треба ніякого вето президента. Це питання краще вирішити саме таким чином.

І ще одне, нас протягом останнього місяця і опозиція, і колишні члени команди, яких ми втратили, постійно звинувачують у порушенні регламенту, згадуючи норми, які не згадувалися протягом всього нашого скликання, і які почалися вишукуватися спікером та опозицією саме на антиолігархічному пакеті. Є таке гарне слово, яке характеризує те, що відбувається, – фарисейство. Це ж фарисеї звинувачували Христа в порушенні норм та правил, коли він зцілював людей у храмі чи в суботу? Не хочу біблейських аналогій, але звинувачення наших новоявлених «законників» так само від лукавого.

Чому напередодні опалювального сезону виникла ситуація, що запасів газу може не вистачити і для нормального його проходження потрібно ще десь взяти 3–4 млрд кубів?

Міненерго вважає, що газу вистачає. Запасів більше, ніж на той самий період у 2019 році. На закупівлю додаткового обсягу гроші також є, питання – яка ціна буде на ринках, бо весь світ опинився в безпрецедентній ситуації з цінами на газ. Наше завдання – купити його дешевше, ніж пропонується зараз на ринках. І це буде зроблено, тобто жодної катастрофи з опалювальним сезоном немає.

Що стосується побутових споживачів, то для них встановлена фіксована ціна, це стосується і бюджетних установ. Для місцевих органів самоврядування передбачено субвенції до кінця року, а з наступного року ми передбачимо додаткові 4% ПДФО на місцях плюс до цього залишимо на місцях частину паливного акцизу, якими можна буде підтримати комунальних виробників тепла. Є програма уряду, щоб упорядкувати рахунки в енергетичній сфері, зняти арешти з рахунків теплокоммуненерго – коротше, це досить масштабні та комплексні дії. Жодної катастрофи, як того хотілося б опозиції, не буде!

При цьому чотири області оголосили про надзвичайну ситуацію через брак газу та неготовність до зими.

Я вважаю: якщо у мера є проблеми, він звертається до уряду і цю проблему вирішує з урядом. А якщо він проблему вирішує з «фейсбуком», то і результат буде відповідний. Ми повністю готові до опалювального сезону. Якщо у певних органів місцевого самоврядування не вистачає ресурсу, уряд має програму, яка їх підтримає. Кожен божий рік одне й те саме: ще коли не було $1000 за кубометр газу та все одно лякали катастрофою, дефолтом, відключеннями. Але у нашого уряду завжди є рішення, які нівелюють всі ризики.

«Ми ніколи не будемо повертатися до питання «євробляхерів»

Компроміс щодо ставок еквайрінгу між банками та ритейлерами ніби знайдено. На вашу думку, хто більше виграв або програв від цих домовленостей? І як це позначиться на споживачах, бо банкіри лякали, що у разі зниження своєї комісії будуть змушені скасувати кешбеки, картки стануть платними тощо?

Наскільки я знаю, компроміс знайдений у межах того, що жодні маркетингові політики не зміняться. Зниження планується робити поступовим, і тут компроміс знайдений з акцентом на позиції комерційних банків, а не торгових мереж. Для нас це було складне питання, тому що ми вирішували конфлікт між двома групами суб’єктів, які боролися за певну суму грошей – близько 5 млрд грн. А ми повинні були стати на сторону одних та інших.

У нас були депутати, які відстоювали банки, були ті, хто відстоювали мережі, при чому всі робили це з піною у рота. У комітету була проста позиція – хлопці, домовтеся самі, тому що держава має мінімально втручатися в комерційні відносини. І дуже неоднозначне питання, що справедливіше: залишати гроші в кишені мережі чи в кишені банку. Ми ж розуміємо, що в кишені споживача ці 5 млрд точно не з’являться. Тобто це чисто лобістське питання. Відверто скажу: ми створили в комітеті серйозну загрозу, що втрутимося в цей спір шляхом прийняття відповідного законодавчого рішення. Ця загроза підштовхнула банки до бажання домовлятися і вони до чогось дійшли. Коли ми побачили цей меморандум, то питання законодавчих змін зняли. Вважаю, що правильно зробили.

18 жовтня у «Слуг народу» буде засідання фракції, зокрема, стосовно кадрових питань. Ще з літа ходять розмови про те, що кілька міністрів восени позбавляться своїх портфелів. Скільки міністрів, за вашими прогнозами, вилетить з Кабміну?

Три–чотири.

Чи вашим «улюбленим» та вічно незадоволеним ФОПівцям та євробляхерам ще варто очікувати на якусь зміну правил гри від парламенту?

Щодо «євроблях». Ніколи не будемо повертатися до цього питання. Принаймні я від себе зроблю все можливе.

Щодо фіскалізації – ми не будемо її переносити. У нас є дуже хороша динаміка зі збільшення касових апаратів платників податків, щомісяця реєструємо все більше і більше. Тому я категорично проти будь-яких таких рішень. Але якщо йдеться про те, що саму систему можливо якимось чином поміняти або вдосконалити, то так – ми до цього готові і ніколи від цього не відмовлялися. Але без вихолощення ідеї. Тому я хочу всім шановним мною фізичним особам-підприємцям сказати: з нового року система запрацює. І я б рекомендував кожному встановити простий реєстратор облікових операцій якнайшвидше.

Головний ворог «євробляхерів» Данило Гетманцев пообіцяв, що парламент більше не піде їм на жодні поступки (Фото: «Главком»)

Верховна Рада перенесла рішення щодо обов’язкового розкриття кінцевих бенефіціарів компаній на дев’ять місяців. Міністр юстиції Денис Малюська заявив, що неможливо зареєструвати всіх охочих через низьку пропускну здатність реєстраційної системи. Що має змінитися за дев’ять місяців?

Тут же справа не в неготовності системи, а в нашій такій студентській та слов’янській «надії на авось». Коли всі сплять до останнього дня, а потім бачать черги тих, хто прокинувся разом з ними. Закон прийнятий у 2019 році, набув чинності у квітні 2020-го, всі підзаконні акти були прийняті чотири місяці тому. Три місяці було дано бізнесам, організаціям, щоб подати папірець про бенефіціарного власника. У результаті всі пішли реєструватися останнього тижня, утворилися черги та довелося переносити.

Після смерті колишнього депутата від вашої фракції Антона Полякова деякі «слуги», як свідчить їхнє листування, почали турбуватися про своє життя та замислюватися про додаткові заходи безпеки. Ви самі відчуваєте якусь небезпеку?

Нічого не відчуваю. Я категорично проти використовувати будь-яку смерть у політичних цілях. І я не хочу говорити про померлого нічого поганого, але є дані про вживання спиртних напоїв і метадону. Допускаю, що в його крові був метадон, який сам по собі не може призвести до катастрофи, а ось у поєднанні з алкоголем (прочитайте відкриті джерела), це смертельно. Моє особисте питання до цієї всієї ситуації: чому людину в такому стані залишили безпорадною? Його возили в машині, пересадили в таксі та відправили помирати. Тоді коли люди, які вживали з ним спиртне, повинні були надати допомогу. Це вже стаття Кримінального кодексу, і я вважаю, що правоохоронні органи повинні це відпрацювати.

Павло Вуєць, «Главком»