2023 рік у текстах «Главкома». Що обрав наш читач

2023 рік лишить по собі не один важливий спогад, пройдений урок і можливість для росту в майбутньому. Україна мужньо вистояла ще 12 місяців у надважкій боротьбі як на полі бою, так і на геополітичній арені.

Саме в цьому році ми раділи початку українського контрнаступу, пережили чергові звірства росіян, підрив Каховської гідроелектростанції, спостерігали за низкою гучних корупційних справ і пройшли через не один складний етап у відносинах із міжнародними партнерами.

«Главком» склав добірку найпопулярніших власних текстів, які обирав наш читач. Кожна з цих публікацій за підсумками року набрала сотні тисяч переглядів. І саме ці матеріали були присвячені темам, якими й запам’ятався рік, що минає.

У кінці цього матеріалу ви також дізнаєтеся, які новини на «Главкомі» викликали найбільший інтерес у нашого читача.

Німецька газета Bild наприкінці осені 2023 року опублікувала статтю «Новий секретний план для України», у якій містився виклад нібито вже узгодженої канцлером Німеччини Олафом Шольцем та президентом США Джо Байденом стратегії завершення російсько-української війни. За даними автора, який посилається на анонімне джерело, суттю стратегії є формула «мир в обмін на українські території».

Чи можна цьому вірити – читайте у статті дипломата Олександра Самарського для «Главкома».

Український контрнаступ, за оцінками кремлівського диктатора Володимира Путіна, «провалився» ще в липні. Проте ЗСУ продовжує проривати ешелоновану оборону росіян на півдні та сході, паралельно влаштовуючи гучні сюрпризи в Криму та «глибинних» російських регіонах. Z-пабліки та пропагандисти тим часом готували свою аудиторію вже до «великого російського наступу» імені голови Генштабу РФ Валерія Герасимова, який був нібито був запланований на осінь-зиму.

Політичний оглядач «Главкома» Павло Вуєць з’ясував у провідних військових експертів, чим може завершитися вороже просування на Куп’янськ та на який «масштабний наступ» вистачить сил у путінських «освободітєлей».  

Цьогоріч влітку очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що росіяни повністю підготувалися до підриву Запорізької атомної станції (ЗАЕС). Передбачалося, що якщо країна-агресорка піде на цей крок, трагедія буде схожою на ту, що сталася у Японії на станції «Фукусіма-1» у 2011 р.

В інтерв’ю «Главкому» та журналісту Михайлу Глуховському незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна розповіла, до якого сценарію слід готуватися українцям.

Наприкінці 2022 року Кабінет міністрів України ухвалив у новій редакції постанову «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Серед важливих оновлень було, зокрема, те, що чоловіки матимуть ставати на облік із 16 років, а повістки вручатимуть і жінкам.

«Главком» та журналістка Аліна Євич розібрали нововведення за допомогою юристів.

У травні та червні 2023 року росіяни отримали новий стрес у вигляді атаки безпілотників по об'єктах у Москві, зокрема, по «сакральному» символу влади - Кремлю, а також рейдів Російського добровольчого корпусу (РДК) та Легіону «Свобода Росії» у суміжні з Україною області РФ. А в липні – ще й другий результативний удар по Кримському мосту.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у матеріалі для «Главкома» проаналізував, як ці та інші події вплинули на ставлення росіян до війни в Україні.

У складних відносинах України та Ізраїлю наприкінці літа сталося нове загострення. 20 серпня посольство нашої країни у цій країні заявило, що Київ може розглянути призупинення безвізового режиму з Ізраїлем і заборону ізраїльським громадянам відвідати Умань, де щороку відзначають юдейське свято Нового року – Рош га-Шана.

В інтерв’ю «Главкому» та оглядачу Павлу Вуйцю посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук пропонував вирішити проблему радикальним шляхом – призупинити безвіз, фактично заборонити в’їзд громадянам Ізраїлю.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради виявила низку російських підприємств в Україні, які безперешкодно продовжують працювати на другому році повномасштабної війни. Про це влітку повідомляв «Главком» із посиланням на звіт парламентської комісії.

Особливо цікавою є історія з пансіонатом «Гута». До кого вона має стосунок, розбирався журналіст-розслідувач «Главкома» Віталій Тараненко.

Державна аудиторська служба  оголосила про початок перевірки бюджету Поляницької сільської ради Івано-Франківської області. Чим так зацікавила поважних ревізорів невеличка громада на 10 тисяч населення, що розкинулася глибоко в горах? Відповідь на поверхні: саме на території цієї громади, серед карпатських гір триває масштабне будівництво нового біатлонного комплексу. 

«Главком» та журналіст Віталій Тараненко оприлюднили подробиці великого будівництва, яке розпочиналося за часів прем’єрства Володимира Гройсмана і продовжується досі.

Питання повернення Києво-Печерської лаври до державної власності стало з початку 2023 року одним із найрезонансніших не лише в українському суспільстві, а й у світовому християнстві. «Главком» дізнавася, який вигляд має комплекс культових споруд лаври після користування УПЦ МП. Ексклюзивний фоторепортаж викликав неабиякий читацький інтерес.

20 травня 2023 року в Росії оголосили ще одним «днем визволення». Тоді такої честі «удостоїли» фактично знищене українське місто Бахмут. Із так званим взяттям Бахмута вітав і диктатор Путін, що цікаво – вночі. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у матеріалі для «Главкома» пояснював, чому це був поганий знак для росіян.

Не встигли Київ та Бухарест затвердити «стратегічне партнерство» у двосторонніх відносинах, як відразу став помітний результат. Прем'єр Румунії Марчел Чолаку у жовтні повідомив: Україна більше не визнає «молдовську мову».

Можливо, для когось в Україні ця новина видалася незначною. Проте у Румунії цей крок сприйняли як велику перемогу. Медіа подали звістку з Києва як тему №1. Чому це так важливо для наших сусідів і чим це рішення вигідне для України, пояснювала міжнародна оглядачка «Главкома» Маріанна Присяжнюк.

Навесні увага всього світу була прикута до українського контрнаступу. Не обійшли стороною цю тему і західні ЗМІ.  The Telegraph називав дві ключові проблеми, що можуть обмежити успіх українського наступу. Виклад і аналіз цього матеріалу на «Главкомі» був важливим для нашого читача.

У червні в українському інфопросторі прогриміла історія дівчини загиблого комбата, депутата Київради Да Вінчі Аліни Михайлової. У суспільстві постало питання про коректність встановлення прав на спадок захисника України, який поліг у війні з Росією. 

«Главком» та журналіст Віталій Тараненко проаналізували десятки судових рішень за позовами рідних загиблих військовослужбовців ЗСУ. Однією з категорій претендентів на мільйонні виплати виявилися жінки, котрі жили шлюбом без реєстрації зі своїми коханими, які згодом загинули на фронті. Ось тут, як виявилося, безкрайнє поле для маніпуляцій та браку доказів для суду.

Українські правоохоронці оголосили про підозру теледіві та дружині кума Путіна Оксані Марченко. Її звинувачують у фінансуванні незаконних збройних формувань в окупованому Криму та підрозділу Росгвардії. Окрім неї, підозри отримали її менеджери: Інна Палій (очолює російське ТОВ «Таврия-Инвест») і Олександр Яковлєв (київську ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-тур»). Висунуті звинувачення тягнуть до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Але «Главком» та розслідувач Віталій Тараненко звертають увагу, як тільки історія Марченко зійшла з публічних радарів, Яковлєву вдалося відбутися малою кров’ю.

Коли Путін 24 лютого 2022 року віддав своїй двохсоттисячній армаді наказ наступати на Україну, він несподівано для самого себе опинився у скрутному становищі і нажив собі чимало ворогів у самій РФ.

Своїми  міркуваннями про те, що ж відбувається зараз у Кремлі, з «Главкомом» та журналістом Богданом Боднаруком поділився журналіст незалежної міжнародної розвідувальної спільноти Bellingcat Христо Грозєв. Він пояснив, як йому та команді тепер працюється в нових умовах: коли російська влада взяла курс на ізоляцію країни від цивілізованого світу.

Війна в Україні стимулювала глобальні зусилля з виробництва більшої кількості ракет, танків, артилерійських снарядів та інших боєприпасів. Особливо виділилася Південна Корея. Минулого року експорт озброєнь із цієї країни зріс на 140% – до рекордних $17,3 млрд.

The New York Times пояснив феномен оборонної промисловості Південної Кореї, ставлення Сеула до війни в Україні та відносини з Москвою. Дайджест цього матеріалу на «Главкомі» став важливим для нашого читача.

Український кіно- та телепродюсер Олександр Роднянський заснував український телеканал «1+1», який досі залишається лідером ринку. Проте найбільшої слави він зажив у Росії, із якої виїхав після 24 лютого 2022 року.

В інтерв’ю «Главкому» та журналісту Богдану Боднаруку Роднянський констатував смерть українського традиційного телебачення і розповів, як виношував ідею об’єднати російський та український телепростори.

6 червня 2023 року Росія підірвала дамбу Каховської ГЕС. Доктор технічних наук, академік Академії будівництва України, член Міжнародної комісії з великих гребель (International Commission on Large Dams, ICOLD), радник голови правління ПрАТ «Укргідропроект» (дітищем якого є, зокрема, і Каховська ГЕС) Юрій Ландау оцінив ситуацію на Херсонщині та наслідки катастрофи.

В ексклюзивному інтерв'ю «Главкому» та журналістці Лілії Клочко Ландау пояснив, що найперше мусила тоді зробити влада і які технічні рішення є в «Укргідропроекту» з відновлення ГЕС.

У березні 2023 року СБУ затримала Нестора Шуфрича – народного депутата кількох скликань, міністра надзвичайних ситуацій в урядах Янукович і Азарова, близького соратника путінського кума Віктора Медведчука. Ще під час обшуків в домі у Козині під Києвом в одного з найбагатших депутатів Ради спецслужбовці знайшли колекцію російських та радянських орденів, військових кітелів та навіть давню «концепцію» особливого статусу для окупованих районів Донецької та Луганської областей авторства Шуфрича та Медведчука.

СБУ заявила, що спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом генпрокурора була зібрана достатня доказова база антиукраїнської діяльності Шуфрича задля його звинувачення у держзраді. Однак адвокат фігуранта Олександр Тананакін в інтерв’ю «Главкому» та оглядачу Павлу Вуйцю розповів, що не так, на його думку, з гучною справою його клієнта.

Цьогоріч у червні Молдова приймала саміт Європейського політичного співтовариства. Контекстом усіх заяв стали регіональні конфлікти, а особливо тема повномасштабної агресії Росії проти України.

У центрі уваги була і Молдова, зокрема через невизнану «Придністровську народну республіку» на своїй території. Неочікувано, але ключову заяву щодо цього зробив президент України Володимир Зеленський. Він уперше окреслив нову формулу реінтеграції Придністров’я. Подробиці з полів саміту Європейського політичного співтовариства – у матеріалі Маріанни Присяжнюк для «Главкома».

12 найпопулярніших новин на «Главкомі»:

Редакція «Главкома» вітає читачів з Новим роком!

Дякуємо, що у цей непростий час Ви разом з нами. Віримо у нашу велику Перемогу і зичимо кожному з Вас миру, здоров'я і достатку. Слава Україні! Героям Слава! З повагою – колектив «Главкома»