Героїзм та кмітливість: новітню світову військову історію пишуть українські спецпризначенці
Добігає кінця 2023 рік, тяжкий, сповнений трагедій і несправедливості. Але підбиваючи підсумки цього року, важливо пам'ятати, якою ціною ми виборюємо право жити у незалежній Україні. Наші воїни стійко протистоять ворогу, виконуючи надскладні операції, якими захоплюється весь світ.
«Главком» склав добірку найрезонансніших спецоперацій Збройних сил України, яким ми найбільше раділи у 2023 році.
Усі ці операції доводять: навіть такий сильний ворог, як Росія, так звана друга армія світу, поступається перед героїзмом і кмітливістю українців, які боронять свою державу.
Звільнення «вишок Бойка»
Україна повернула під контроль так звані «вишки Бойка», про що стало відомо 11 травня. Ці газові та нафтові платформи в Чорному морі, розташовані біля берегів Криму, Росія захопила ще у 2014 році. А від початку повномасштабного вторгнення 2022 року використовувала як вертолітні та розвідувальні майданчики, розміщувала там системи протиповітряної оборони та радіолокаційні системи (РЛС).
Унікальна операція, проведена підрозділами Головного управління розвідки, тривала два тижні. Під контроль України повернулися бурові платформи «Петро Годовалець» та «Україна», а також самопідіймальні бурові установки «Таврида» і «Сиваш». До того ж спецпризначенці захопили цінні трофеї: вертолітні боєприпаси і РЛС «Неву», що може відстежувати рух суден у Чорному морі.
Українські захисники вичекали зручний момент, коли окупанти відвели з «вишок» частину особового складу, а тих, хто залишився, вдалося вибити. Під час однієї з фаз цієї операції спецпризначенці на катерах вступили в бій із російським винищувачем Су-30.
Ворожий літак зазнав ураження і відступив.
Звільнення «вишок Бойка» дає більші можливості з переміщення в акваторії Чорного моря і десантування на узбережжі окупованого Криму.
Удар по Кримському мосту
Вибухи на Кримському мосту за час повномасштабного вторгнення лунали вже не раз. Проте результативно вдруге це сталося 17 липня.
Тоді наші військові зруйнували одну секцію мосту, ще одну – пошкодили.
В українській спецслужбі розповіли, що це була спільна операція СБУ і Військово-морських сил ЗСУ.
Під час підготовки до неї українські військові зібрали всю інформацію про міст: із чого він побудований та які елементи конструкції має.
Цікаво, що для атаки наші воїни застосували морські дрони Sea Baby («Морський малюк»). Це українська розробка, над якою почали працювати одразу після повномасштабного вторгнення Росії.
Висадки десанту в Криму
Уночі 24 серпня, в День незалежності України, ГУР здійснило блискучу спецоперацію на території мису Тарханкут. Тоді український десант висадився в районі населених пунктів Маяк та Оленівка.
У бою захисники знищили чотири швидкохідні катери та щонайменше 30 ворожих військових. Натомість втрат із української сторони не було.
«Важливість цієї операції полягає в тому, щоб люди навіть у Криму повірили в те, що перемога не за горами, і звільнення їх – теж не за горами», – сказав тоді очільник ГУР Кирило Буданов.
А вже восени, 4 жовтня, українці вдруге висадилися в Криму. Однак тепер у бою обидві сторони зазнали втрат. Росіяни взяли в полон одного спецназівця.
Спецоперація «Синиця»
Спецоперація української воєнної розвідки під кодовою назвою «Синиця» дозволила виманити на територію України російський вертоліт Мі-8 разом із екіпажем. Так вдалося одержати важливу інформацію про авіацію противника.
Гвинтокрил Мі-8 Україні передав російський пілот Максим Кузьмінов. Він контактував із українською розвідкою пів року – готувався до втечі з РФ разом із повітряним судном.
За планом спецоперації, Мі-8 мав вилетіти із російського аеродрому в Курську, це близько до кордону з Україною (приблизно 120 км). Кузьмінов почав політ 9 серпня. Він рухався на наднизькій висоті та дотримувався режиму радіомовчання. Українські розвідники зустріли його на летовищі під Полтавою (село на Харківщині).
Операція «Бариня»
Восени українська розвідка повідомила про успішну реалізацію спецоперації «Бариня». Завдяки ній на український бік перейшов лейтенант, кадровий військовий РФ Данило Алфьоров. Із червня 2023 року він активно співпрацював із Силами оборони і Головним управлінням розвідки.
Ба більше, Алфьоров переконав і добровільно перевів 11 військових РФ у полон декількома партіями.
Спецоперація «Бариня» дозволила зламати ворожі плани й отримати цінну інформацію, яка зберегла життя українським захисникам.
Атака на аеродром у Псковській області РФ
Видатні спецоперації цьогоріч відбувалися не лише на території України. Новою реальністю для росіян стала «бавовна» глибоко в самій РФ.
Так, у ніч на 30 серпня вибухи пролунали в районі псковського аеродрому «Хрести», який є місцем базування як цивільних, так і військових літаків.
Там дислокується 334-й військово-транспортний полк РФ.
Місцеві пабліки повідомляли, що Псков атакували щонайменше 10 БпЛА, а місцева влада традиційно казала про успішну роботу ППО.
Однак згодом Буданов підтвердив ураження чотирьох важких військово-транспортних літаків Іл-76, на яких окупанти перевозять особовий склад та озброєння, зокрема і «Шахеди». Два борти були знищені, ще два – пошкоджені. За словами головного розвідника, атаку на аеродром було проведено з території самої Росії, але хто її здійснив – співробітники ГУР чи російські партизани – він не уточнив.
Звільнення Роботиного
Наприкінці серпня ЗСУ підтвердили звільнення Роботиного в Запорізькій області.
Кілька місяців один український підрозділ вів безперервні штурми на цій ділянці фронту, але в якийсь момент через виснаження і втрати не зміг продовжувати контрнаступ. Тоді в підрозділі змінили керівництво. Новий командир попросив зібрати вмотивованих бійців. Група з 31 військового, третина з яких не мала бойового досвіду, взялася до роботи на лінії зіткнення.
«За 40 днів цей підрозділ провів шість штурмів та дві розвідки. Група з 31 людини виконала роботу цілого батальйону, який мав би складатися десь із 400 людей. Втрати склали сім поранених, з яких лише один тяжкий, який наступив на міну», – розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Робота цієї групи зробила можливим наступ цілої бригади на Роботине та його звільнення після тижнів штурмів. Деокупація населеного пункту також відкриває нашим захисникам шлях на Токмак, а за ним – Мелітополь і кордон із Кримом.
«Крабова пастка»
22 вересня Україна вдарила крилатими ракетами по будівлі штабу Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Саме в той день у пункт ухвалення рішень на нараду з’їхалися російські офіцери, про що дізналася наша розвідка.
Знімки з місця події свідчать про те, що в результаті удару знищений дах та кілька поверхів будівлі, а від вибухової хвилі повилітали всі шибки. Спецоперація отримала назву «Крабова пастка».
Окупаційна влада спочатку заявила про одного загиблого, а потім спростувала. Мовляв, військовий не загинув, а зник безвісти. Водночас керівник ГУР Кирило Буданов на наступний день після удару повідомив про щонайменше дев’ятьох загиблих окупантів і ще 16 поранених. Однак головний розвідник не підтвердив загибель командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова. А от Сили спецоперацій ЗСУ згодом відзвітували: «Після ураження штабу ЧФ РФ загинуло 34 офіцери, серед них командувач ЧФ РФ. Іще 105 окупантів поранено. Будівля штабу не підлягає відновленню».
Згодом вороже міноборони виклало відео наради, на якій «засвітився» Соколов. Однак віце-адмірал вийшов на зв'язок дистанційно і то лишень на секунду, при цьому був абсолютно нерухомим. Вдруге він з’явився на відео, де нагороджує футбольну команду «Чорноморець». Але уважні користувачі помітили, що фото з церемонії нагородження з’явилися в мережі ще за кілька днів до атаки на штаб. Після появи кадрів із Соколовим ССО повідомили, що уточнюють інформацію про його загибель. Досі жодної інформації про Соколова і його діяльність після розгрому штабу у Севастополі росіяни так і не оприлюднили.
Як би там не було, атака на Чорноморський флот є безпрецедентною. За словами командувача оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександра Тарнавського, знищення командного центру веде до дезорганізації російських сил і відповідно безладу на полі бою.
Плацдарм на лівому березі Дніпра
У листопаді ЗСУ підтвердили інформацію про те, що українські воїни в Херсонській області відкинули росіян на 3-8 км від східного берега Дніпра. Завдяки цьому сформувався плацдарм для наступу на Лівобережжя і зменшилася кількість обстрілів Херсона.
Наразі на лівому березі Дніпра тривають важкі бої. ЗСУ поки що не можуть перекинути сюди броньовану техніку, однак тут проводяться диверсійні, рейдові та розвідувальні операції. Сили оборони відстежують шляхи логістичного постачання боєприпасів та продовольства росіян, а також шукають і знищують ворожі особові склади й техніку.
Знищення десантного корабля «Новочеркаськ»
У ніч на 26 грудня у Феодосії в тимчасово окупованому Криму крилаті ракети влучили у десантний корабель «Новочеркаськ», який належав до окупаційного складу Чорноморського флоту РФ. Ба більше, це судно, за деякими даними, перевозило ударні безпілотники «Шахед» із Ірану.
За інфомацією окупаційної влади Криму, після «бавовни» з найближчих до порту будинків евакуйовано понад 350 осіб, одна людина загинула, ще двоє – отримали поранення. А от знищення корабля окупанти спочатку традиційно замовчали.
Згодом міністр оборони країни-агресорки Сергій Шойгу доповів російському диктатору Володимиру Путіну про удар ЗСУ по Феодосії і таки підтвердив пошкодження «Новочеркаська».
Нагадаємо, що бійці Головного управління розвідки Міноборони України перед участю у спецопераціях проходять не лише фізичну, а й психологічну підготовку. Командир групи спецпідрозділу «Артан» ГУР МО України, який має позивний Саба, розповів, що в його підрозділі всі воїни проходять через процедуру під назвою «Похорон воїна». Це давній обряд, необхідний для того, щоб звільнитися від страху загибелі.
До слова, спецоперація ГУР з виманювання російського гелікоптера Мі-8 в Україну, що має назву «Синиця», є не єдиною. У розвідці наголосили, що операції з технікою є надзвичайно складними, і таких пропозицій із боку окупантів менше, аніж пропозицій просто здатись у полон у межах програми «Хочу жити».
Коментарі — 0